Бучач молився за тяжко пораненого, але… Тернопільщина прощається з Миколою Луцівим

«Недавно ще під'їхав в Личанську на старенькому авто, забирав паски, передачі, жартував... В той же день зустріли ще раз в Сєверодонецьку, запитував про тепловізор, далекомір, авто», згадують місцеві волонтери. Але тепер до Бучача привезли самого Миколу... Повертається додому із Сєверодонецька передача від рідних, яку не встигли віддати і відвідати пораненого у госпіталі

Микола Луців назавжди повернувся до рідного Бучача. За свого героя земляки молились, коли дізнались про його тяжке поранення. Всі вірили, що їхній Микола — боєць. І обов’язково одужає. Бо вдома на нього чекають батьки, дружина і синочок Давидко та донька Яна. Але… Микола повернувся додому назавжди.

У Бучачі 9 травня оголосили день жалоби. На честь і пам’ять свого Героя Бучаччина приспустила державні прапори. А земляки проводять в останню путь свого першого загиблого у повномасштабній війні земляка. Якого напередоні зустріли всією громадою – на колінах, із лампадками і молитвою за спокій його душі. Живий коридор розтягнувся на кілька кілометрів.

Поповнив Небесне військо

— Бучацька земля втратила ще одного Героя сучасності. Небесне військо поповнив боєць Микола Луців із Бучача. У серпні йому б виповнилося 42 роки, — повідомив голова Бучацької громади Віталій Фреяк. — Це велика втрата для нашої громади та України. Співчуваємо рідним та розділяємо з ними горе.

9 травня о 13.00 Миколу проводжають в останню путь у рідному Бучачі.

Микола Васильович Луців народився 30 серпня 1980 року у Бучачі. Розвідник-далекомірник 2 мінометної батареї потрапив під мінометний обстріл 2 травня. Тяжко пораненого бійця у комі того ж дня доправили до госпіталю у Дніпро. Місцева громада молилась, аби він одужав. На жаль…  

— Для всіх нас страшна звістка, болить душа за рідних Колі, — каже Ірина Рогатинська. —  Нема у мами більше сина, без батька залишився син, не обійме вже його дружина, не заговорить вже ні з ким... Він наш Герой!!! Вічний йому спокій подай, Господи.

У Героя залишились мати Галина, батько Василь, дружина Марія та 10-річний син Давидко, донька Яна.

Як розповіли нам сусіди загиблого, призвали Миколу 8 березня. Він служив на Луганщині.

Не встигли відвідати у госпіталі

— Недавно ще під'їхав в Личанську на старенькому авто, забирав паски, передачі, жартував ... В той же день зустріли ще раз в Сєверодонецьку, запитував про тепловізор, далекомір, авто. Пригнали авто, привезли тепловізор, далекомір, — розповіли місцеві волонтери. — Але... Везуть у Бучач Миколу. Повертається у Бучач з Сєверодонецька передача від рідних. Не встигли віддати. Не встигли провідати в госпіталі. З сумом забрали побратими авто, тепловізор, далекомір. Співчуття рідним!

«Словами важко загоїти в серці болючу рану втрати, — співчуття родині і синові Давидкові висловили на сторінці школи, де навчається малий. — Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе вашої сім’ї та разом з вами схиляємо голову в глибокій скорботі. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного із нас. Вічна пам'ять герою!!!»

Дружині Марійці і синочкові Давиду сили і терпіння пережити такий страшний біль втрати. Mariya Pankush каже, що Микола був дуже світлою людиною і прекрасним другом.

У зв'язку із загибеллю бійця ЗСУ, жителя м. Бучача Миколи Луціва, життя якого обірвалося від рук російських окупантів під час запеклих боїв на сході України, 9 травня 2022 року оголошено днем жалоби на території Бучацької громади. На знак скорботи у Бучачі приспустили прапори…

Редакція «20 хвилин» щиро співчуває батькам, дружині, синові, родині, друзям, землякам і побратимам. Вічная пам'ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.