«Будь сильною дівчинкою» — останнє, що написав дружині. Прощаються з Героєм Володимиром Нечаєм

• Йому назавжди 38... Володя кохав дружину, обожнював доньку і сина, радів їхнім успіхам. Трепетно ставився до батьків, які виховали трьох синів. Володя був середульшим.
• Попри всі вмовляння дружини, наприкінці квітня минулого року підписав контракт у ЗСУ. Пояснював, що в боргу перед Батьківщиною. Хотів вчитися військовій справі, опановував усе легко, прагнув бути корисним Україні.

Коли підрозділ, де служив Володимир Нечай, перебазувався в Сєвєродонецьк, чоловік рідко виходив на зв’язок. Останнє, що написав дружині: «Будь сильною дівчинкою».

— Казав, що кожного з них чекають вдома батьки, діти, дружини і хочуть бачити їх живими, — пригадує дружина Надія. — Але заради Великої Перемоги України його життя — це не велика ціна…

Володимир Олегович Нечай народився 25 березня 1984 року. 4 червня 2022 р. поблизу Святогірська Донецької області загинув старший оператор 3 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284, 38-річний ланівчанин Володимир Олегович Нечай.

— Володя багато працював за кордоном. В армії раніше не служив, — розповіла редакторка газети «Голос Лановеччини» Наталія Гамера. — Попри всі вмовляння дружини, наприкінці квітня минулого року підписав контракт у ЗСУ. Пояснював, що в боргу перед Батьківщиною. Хотів вчитися військовій справі, опановував усе легко, прагнув бути корисним Україні.

Останні місяці рідним було надзвичайно важко, але він заспокоював. Був дуже порядною людиною і справжнім патріотом, любив свою країну, мріяв жити у селі, в Жуківцях, на родинному обійсті, хотів господарювати. Кохав дружину, обожнював доньку і сина, радів їхнім успіхам. Трепетно ставився до батьків, які виховали трьох синів. Володя був середульшим, пригадує Наталія Гамера.

— Мій чоловік завжди ставив у приклад Юрія Коваля, котрий загинув за Україну в 2016 році, — пригадує дружина Надія. — Говорив, що ця людина гідно прожила своє коротке життя, і це велика гордість, коли твоїм іменем названо школу чи вулицю. Знаю: Володя сміливо і гідно боронив нас, горджуся ним. Як і обіцяла — буду сильною. Герої не вмирають…

Чин похорону Володимира Нечая розпочався 9 червня о 10 годині в селі Жуківці.

Напередодні Героя-десантника зустріли у Лановецькій громаді, повідомляє Лановецька міська рада.

— Сумна звістка прийшла на Лановеччину на початку червня, сповістивши про загибель солдата НЕЧАЯ Володимира Олеговича, — йдеться на сторінці міської ради. — Сьогодні ж уся громадськість навколішки зустріла тіло Героя-захисника, який загинув 4 червня на Донеччині, захищаючи суверенітет та цілісність України.

В скорботі уся Лановецька громада, рідні та близькі, згорьовані мама та дружина, осиротілі діти.

— Тридцятивосьмирічний десантник загинув в ім’я майбутнього своїх земляків, своєї родини та країни, — кажуть у громаді. — Тож, схилімо голови в скорботі та пам’яті героїзму і жертовності Володимира Нечая.

Редакція "20 хвилин" щиро співчуває матері, дружині й дітям, рідним, землякам і побратимам. Вічная пам'ять, шана і слава тобі, Герою...

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.