Почаїв у жалобі. Прощаються із воїном та батьком чотирьох дітей Ігорем Магусом

- Увечері 26 липня Кременеччина зустріла домовину із тілом свого Героя, який загинув майже місяць тому на Донеччині. У травні, коли був на війні, Ігор зустрів свій 41 рік народження. Стільки ж йому залишиться назавжди…
- Це Людина-душа, Чоловік і Батько – з великої букви, — запевняють близькі Ігоря. Ніколи не робив різниці між дітьми. І доказом цьому є те, що пішов на війну, аби всі діти були вдома…
Почаїв у жалобі — Кременеччина прощається зі своїм Героєм, який майже через місяць після загибелі назавжди повернувся додому.
У Почаївській територіальній громаді 27 липня оголосили Днем жалоби за загиблим Ігорем Магусом
— Із сумом повідомляємо, що при виконанні бойового завдання у боротьбі із російськими загарбниками під час артилерійського обстрілу трагічно загинув на Донеччині Ігор Магус, — йдеться у повідомленні Почаївської громади. — Щирі співчуття близьким та рідним загиблого!
Магус Ігор Степанович проживав із родиною в Почаєві. Народився 23 травня 1981 року. Ігоря призвали 5 березня, а 7 вже зарахували до військової частини у складі якої боронив Україну. Загинув 29 червня 2022 р на Донеччині під час артилерійського обстрілу.
У нього залишились дружина Анжела, з якою виховували чотирьох діток. Двоє спільних із дружиною, ще двох прийняв за рідних. Вони всі проводжатимуть 27 липня батька в останню путь. Прощаються з сином мама, а з братом - рідні брат і сестра.
Домовину із тілом зустріли напередодні ввечері на в’їзді до Кременця, де молились за спокій душі воїна Ігоря. Поруч гірко плакали рідні…
— Це була Людина-душа, а ще Чоловік і Батько – так, все з великої букви, — поділилась кума Героя Алла Гуцало. — Ніколи не робив жодної різниці між дітьми – чи спільні, чи ні. Доказом цьому є й те, що він пішов служити, аби старшого сина не забрали. Хлопцеві 23. Далі є ще син 18 років, доньці 16 і молодший, Коля, закінчив 3 клас. Брався за любу роботу, щоб прогодувати велику родину. Їздив на заробітки в Польщу, а як повертався — шукав, де тут заробити копійку.
Трудяга, хороша людина, спокійний, щирий, врівноважений і відвертий. А ще — надзвичайно добрий і чуйний.
— До жінки прекрасно ставився, у них дуже гарні відносини, — вибачте, не можу говорити, — Алла зупинила розмову, жінка плаче… — Він такий молодець. Дуже гарно готував і ніколи не розділяв роботу на чоловічу і жіночу. Ніколи в житті нікому не відмовив, хто і що не попросив би. І за це його люди поважали. Дуже шкода, що його немає. Шкода дружину — їй зараз піднімати і ставити на ноги чотирьох дітей. Ігор справді був чудовим батьком, сусідом, другом. Царство небесне його душі…
Солдат Магус Ігор Степанович був водієм відділення управління 1 батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону військової частини А-0536. Прощатимуться з Ігорем 27 липня о 13:00 біля Меморіалу захисникам України у Почаєві. В останню путь його проводжатимуть усією громадою із військовими почестями. І навіть небо від ранку гірко плакало за Героєм…
Редакція щиро співчуває матері, брату і сестрі, дружині, дітям, всій родині, землякам, побратимам і всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Оксана Попович
Людмила Васина
Царство небесне!
Лариса Канцелярская
Sonja Zahariuk