Був чудовим батьком, чоловіком та сином: у Тернополі вшанували Героя Тараса Петришина

В Українському домі «Перемога» відбувся пам'ятний захід «Моя війна» — вшанували пам’ять Героя російсько-української війни, Почесного громадянина міста Тернополя Тараса Петришина.
Тарас Петришин народився 25 січня 1989 року. Закінчив історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Займався національно-патріотичним вихованням молоді в громадській організації «Сокіл».
У 2014 році добровольцем пішов на фронт. Служив заступником командира роти 2-ї стрілецької роти «Сталева сотня» 2-го стрілецького батальйону ім. Тараса Хамера 67-ї окремої механізованої бригади.
– Тарас був особливий. Він вражав мене своїм бажання справедливості. Був добрим, чуйним, з чудовим почуттям гумору. Ми миріяли про велику родину, будинок, про те, що доживемо до старості разом, – розповідає дружина Героя Тетяна.
У Тараса був діабет, розповідає дружина, але попри хворобу, він вирішив йти захищати Україну, хоча міг залишитися в тилу.
Ще з юності він захоплювався історією України, брав участь у Помаранчевій революції та хотів, аби Україна була вільною та процвітаючою, каже мати Героя пані Галина.
Тарас загинув 6 квітня 2024 року разом із командиром та близьким другом Сергієм Коновалом біля м. Часів Яр на Донеччині.
В День Народження Героя в Українському домі зібралися рідні, близькі та знайомі Тараса. Вони пригадували його життя. Донечка Анастасія заспівала в пам'ять про свого тата.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Оксана
Марія Наконечна Говда