Він загинув кілька днів тому у Запорізькій області. У Тернополі прощалися з бійцем та проводжали у останній путь рідні, товариші по службі, друзі та знайомі.
19 червня в Тернополі об 11.00 у Домі печалі на вулиці Микулинецькій прощалися з солдатом, водієм 2-го стрілецького вiддiлення 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини Гесюком Ігорем Ярославовичем. Він загинув, захищаючи Батьківщину. Про загиблого розповідає командир відділення, де той служив.
— Він був у нас водієм, старший мужик, добрий. Усе допомагав: по їжу сходити, щось скласти чи розкласти, завжди послухає. Завжди ставав одним із перших, якщо когось треба було підмінити в наряді — він був готовий. Коли сталася трагедія , мене не було в той час. Хлопці казали, що були прильоти і він побіг кликати на допомогу медиків. І якраз, коли був у дорозі, щоб покликати — влучив у нього осколок. Не вдалося врятувати, —згадує командир відділення, де служив загиблий з позивним «Віто».
Загиблому було 55-ть років. У нього доросла донька, вона заміжня, живе у Польщі. Лишилася старенька мама, яка сподівалася, що син дотримає її до смерті, а вийшло так.
— Можна сказати, що ми росли разом. Він був доброю, щирою людиною. Так, як всі ми, не без гріха. Він добровольцем пішов спочатку в тероборону, а потім потрапив у військо, на передову. Щира, добра людина. Він починав роботу помічником машиніста на залізниці. Працював на різних підприємствах. Працював в Іспанії. Потім повернуся, щоб маму підтримувати, — розповів двоюрідний брат загиблого Володимир Гесюк.
Після церемонії прощання у Домі печалі Ігоря Гесюка під звуки військового оркестру провели у останній путь.
Редакція «20 хвилин» щиро співчуває дружині, дітям, родичам, друзям, бойовим товаришам й усім, хто втратив близьку людину – Ігоря Мельника.
Вічна пам’ять, шана і слава тобі, Герою…
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
