Чи проводять розтин померлих від COVID-19 на вулиці? У якому стані тернопільські морги

Шокуючі фото облетіли всю Україну. Фотографія, де тіло померлого доводиться досліджувати біля входу в морг багато людей назвали фейком, нібито не можуть працівники проводити розтин на вулиці. Однак в самому морзі, де зробили ці фото, кажуть, що це справжні світлини, і розтин таки доводилося проводити на вулиці.

Чи проводять розтин на вулиці?

Як розповів завідувач відділу судово-медичної експертизи трупів та чергових експертів Олег Стецюк, належних умов для роботи з померлими, які мали коронавірус, у них немає.

- Ви можете бачити сумну картину нашої «готовності», - каже Олег Стецюк. – Вони не дають нам ні копійки на поліпшення санітарних умов. Україна була зовсім не готова до епідемії, і це велике питання, чи готова вона зараз.

Патологоанатом розповів, що працювати доводиться у костюмі, який зробив його знайомий. Намету для розтинів також не дали. Лише після того, як про проблему дізналися, біля приміщення моргу облаштували спеціальний намет, де тепер проводять дослідження тіл людей з підозрою на COVID-19.

Чому проводити дослідження на вулиці безпечніше не лише для експертів? Як пояснює завідувач відділу, рідина під час дослідження не потрапляє у центральну каналізацію, а залишається у спеціальних резервуарах.

Яка ситуація у моргах міста

Міський голова Тернополя повідомив, що розтин померлих від коронавірусу на вулиці не проводять.

- Те, що патологоанатоми проводять розтини померлих від коронаврусу на вулиці – це неправда, - заявив міський голова. – Морги на території Тернополя є у безкоштовній оренді, які надані обласному патологоанатомічному бюро. Вони розташовані у приміщеннях міської лікарні №2 та лікарні №3. Приміщення обладнані належною вентиляцією, каналізацією та подачею води. Приміщення відповідають всім вимогам, які ставлять перед патологічним бюро. Працюють там обласні патологоанатоми. В цих моргах не виконують дослідження померлих від COVID-19.

Такий коментар опублікували і на офіційній сторінці міської ради.

Однак з моргом, де зробили знімки – ситуація інша.

- Стосовно фото, яке облетіло всю Україну, то це морг, який розташований у психоневрологічній лікарні, - кажуть у міській раді. - Це бюро судово-медичної експертизи. Заклад перебуває в обласному підпорядкуванні. Вже є реагування голови ОДА. Однак навіть цей заклад не має жодного відношення до роботи з хворими на COVID-19.

Завідувач відділу Олег Стецюк каже, що хоча експерти працюють з тими, хто помер насильницькою смертю, або у випадку, коли при житті діагноз не підтвердили, отже, ніхто не може сказати точно, що людина не була інфікована.

- Вже кілька разів доводилось досліджувати тіла, які мали підозри на захворювання. До того ж, COVID-19 – не єдина небезпечна хвороба, - пояснює він.

Олег Стецюк каже, що постійно доводиться працювати з небезпечними інфекціями.

- Експерти працюють зі всім – і COVID, і СНІД, і різні гепатити, і туберкульоз, і лептоспіроз, і навіть лепра (проказа) була, - каже пан Олег.

Тіла досліджують у приміщенні моргу, однак якщо є підозра на COVID-19 – аутопсію виконують у спеціальному наметі, який облаштували поруч із приміщенням на початку травня, каже пан Стецюк. Там є і портативний стіл для досліджень. Рідини, які лишаються після дослідження, не потрапляють до каналізації, а лишаються у спеціальних резервуарах, які потім утилізують. Розтин на вулиці уже не практикують.

У обласній державній адміністрації на ситуацію з поганим забезпеченням моргів уже відреагували, принаймні, так кажуть. Морг  обіцяють перевірити. Про результати та висновки щодо забезпечення повідомлять згодом.

Журналісти «20 хвилин» також звернулися з офіційним запитом до керівництва Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи, щоб дізнатися, чи справді працівникам відділу судово-медичної експертизи трупів доводиться працювати з хворими на COVID-19 та які є проблеми з забезпеченням приміщення, де проводять експертизи тіл померлих. Про це читайте згодом.    

Чи проводять розтин померлим від COVID-19

В Україні не у всіх містах проводять розтин померлих від коронавірусної інфекції. В управлінні охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації пояснюють, що в області, у разі смерті пацієнта з COVID-19, керуються постановою міністра охорони здоров'я, в якій чітко прописаний алгоритм дій.

 - Є чітко прописаний алгоритм дій проведення поховання людини, яка хворіла на коронавірусну інфекцію, - пояснює заступниця начальника управління охорони здоров'я ТОДА Тетяна Скарлош. - Лікувальні заклади також мають свій алгоритм дій. Коли людина померла - проходить кілька етапів. Проводять санітарно-гігієнічну обробку, адже це карантинна інфекція. Тіло має бути оброблене та запаковане у герметичний мішок. 

Тіло покійного доставляють в морг, який розташований поруч з лікувальним закладом, - пояснює Тетяна Скарлош. Там у разі необхідності проводять розтин.

- Якщо помирає людина в лікувальному закладі, або яка спостерігається сімейним лікарем вдома чи іншому закладі, відповідно до чинного законодавства проводять патологоанатомічний розтин для того, щоб підтвердити діагноз, який ставили прижиттєво, - пояснює Тетяна Скарлош. – Однак родичі можуть написати відмову, якщо вони мають релігійні переконання і тоді розтин не проводять. Цим дослідженням займаються фахівці патологоанатоми. Що стосується судово-медичної експертизи – розтин проводять тоді, коли смерть була насильницькою або невідома причина смерті, тощо.

- Коронавірус відносять до карантинних інфекцій, каже пані Тетяна. - Для розтину тіл хворих на COVID-19 є відповідні методичні рекомендації МОЗ, які надали патологоанатомічним бюро та судово-медичним бюро. Для розтину має бути вентиляційна система, засоби захисту та ряд інших вимог. Коли проводять розтин хворих, то взірці легеневої тканини передають в обласний лабораторний центр для дослідження. У нас уже був випадок, коли родичі померлого хотіли підтвердити, що людина хворіла на коронавірус.

Після патологоанатомічного дослідження, або ж у разі відмови від експертизи, тіло передають родичам. Тіло в мішку можна класти в труну та ховати на кладовищі з дотриманням санітарних вимог. Померлих від коронавірусу ховають на звичайних кладовищах. Присутні мають дотримуватися дистанції, одягати маски. Оскільки тіло після смерті кладуть у мішок, який не можна відкривати, родичі не контактують з померлим. Про заборону цілувати, торкатися та контактувати з тілом померлого від COVID-19 заявили і ВООЗ, адже залишаєтья ризик передачі інфекції.  

Чи є ризики для оточуючих?

Ситуацію з розтином на вулиці Тернополя прокоментував і екс-очільник центру громадського здоров’я МОЗ України Володимир Курпіта у своєму інтерв’ю «Громадському радіо». Він вважає, що ризиків для звичайних жителів міста та області немає, а жахливе забезпечення моргу – результат відсутності реформи охорони здоров’я, якої не було за всі роки незалежності України.

- Ми чітко знаємо, що вірус передається з краплями, а не через повітря, - каже Володимир Курпіта. - Якщо розтин здійснюють на повітрі, то ризик громадян суттєво знижується. Більше того, сонячна та вітряна погода призводить до того, що вірус гине швидко. Тому ризиків для жителів Тернополя чи області немає. Значно більші ризики інфікування є всередині лікарень, які не мають належної вентиляції, тому є ризик перехресного зараження. Є велика кількість медиків, які інфікувалися при наданні допомоги. Є «хронічна проблема», яка не виникла вчора. Це результати нереформованої системи охорони здоров’я за останні 30 років.

Ми запитали думку у тернопільского вченого у галузі інфекційних хвороб, епідеміології та військової епідеміології Михайла Андрейчина, чи є небезпека передачі вірусу від померлої людини до оточуючих, та чи є ризики, коли розтин виконують на вулиці, а не в приміщенні моргу. Як каже епідеміолог, у тернополі ще не проводили розтин пацієнтам, які хворіли на COVID-19.

- Є певні офіційні інструкції, які визначають техніку патологоанатомічного розтину та міри безпеки за підозри на інфекційне захворювання, зокрема таке особливо небезпечне, як коронавірусна інфекція, пояснює професор. - Звичайно, лікарі, які виконують цю роботу, мають працювати у спеціальному захисному костюмі, використовуючи також щільні захисні окуляри або щиток, шапочку, рукавички, водонепроникний фартух.

Виконувати цю процедуру можна на відкритому просторі, хоча це може викликати не дуже приємну реакцію оточуючих – пояснює пан Михайло.

- Стосовно розтину в дворі – мені важко щось сказати, про це варто дізнаватися у патологоанатомів, які це робили, - каже епідеміолог. - Теоретично, це можна виконувати на відкритому повітрі, але все одно потрібно дотримуватися правил безпеки. Особисто мені важко уявити, як це відбувається за межами моргу, адже таке дійство може негативно вплинути на сторонніх людей, спричинити важку реакцію рідних.

Хоча розтин виконують не завжди, іноді це є необхідним, оскільки дослідження допомагають вивчити хворобу та вирішити інші практичні питання – каже професор.

 - Звичайно, можна не проводити розтин, коли ще за життя людини вдалось виявити сам коронавірус, - каже Михайло Андрейчин. - Але все одно потреба секції може виникнути, щоб відповісти на відповідні питання. Усе набагато складніше, ніж здається на перший погляд. Розтин дозволяє отримати для науки та медицини важливу інформацію. Розтин померлим від коронавірусу проводять у Німеччині, Китаї, США, інших країнах. Так можна дослідити, як змінюються внутрішні органи під впливом хвороби. Це має важливе наукове значення, адже ми ще досі не уявляємо в деталях, які саме процеси відбуваються в легенях, що ведуть до пневмонії та гострого дистрес-синдрому. Окрім того, іноді треба після смерті встановити, підтвердити чи заперечити діагноз, адже сам вірус частіше за все вражає людей, які мають імунодефіцитний стан, різні тяжкі хронічні недуги. Наприклад – цукровий діабет, хвороби серцево-судинної системи, ниркову недостатність, тощо. Іноді виникають судово-медичні процеси. Так, родичі можуть заперечувати, що причиною смерті став COVID-19, трапляються звинувачення на адресу медиків. Отже, є і наукова, і практична потреба проводити розтин.

Також епідеміолог пояснює, що небезпека є не лише для патологоанатомів та судмедекспертів, які досліджують тіло, а і для родичів, які контактують з тілом під час поховання. Саме тому є чіткі правила від МОЗ.

- Якщо відбуваються ритуальні обряди, то Міністерство охорони здоров’я дозволяє перебувати там до 10 осіб, - каже Михайло Андрейчин. У приміщенні може бути не більше однієї особи на 10 метрів квадратних. Між присутніми має бути відстань не менше 1,5 метрів. Тіло померлого заборонено цілувати, адже є ризик зараження. Поховання або кремація тіла здійснюється у щільно закритій труні. Учасників ритуалу беруть на облік. Ці всі заходи необхідні для того, щоб запобігти поширенню вірусу.

Ми продовжимо стежити за ситуацією з забезпеченням моргів. Більше читайте згодом.

Стежте за новинами Тернополя у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.