Чому суд відпустив на волю «наркоторговців»

Чотирьох обвинувачених у злочинах, пов’язаних з наркотиками, суд відпустив на волю. Їхню вину у скоєнні злочинів, на думку суду, правоохоронні органи не довели. Окрім того, останні самі ж і провокували підсудних на певні дії.

Виправдовувальний вирок виніс суд для чотирьох підсудних 6 лютого 2017. Справу у суді розглядали понад два з половиною роки. Усім чотирьом особам, раніше наркозалежним, висунули обвинувачення за ч.3 ст. 307 КК, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно, організованою групою. Окрім того, двом із них також були висунуті обвинувачення за ч.2 ст.306 КК - використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, вчинені повторно. Чому ж суд відпустив на волю підсудних, пояснює прес-служба суду.

- Сторона обвинувачення інкримінувала організованій групі збут наркотичних засобів у 105 епізодах, хоча тільки у 5 епізодах правоохоронні органи проводили контрольовані та оперативні закупки в рамках Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», - роз’яснює прес-секретар. - Законність закупок під час судового слідства не підтвердилася, а здобуті під час них докази суд визнав недопустимими, враховуючи той факт, що контрольовані та оперативні закупки здійснювалися до внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань, що є неприпустимим та суперечить Кримінальному процесуальному кодексу України. Дана позиція відображена в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.05.2016 року.

Окрім того, в обвинувальному акті при формулюванні в загальному ста епізодів фактів збуту наркотичних засобів, додають у прес-службі, не зазначено ваги наркотичних засобів, які незаконно придбали, зберігали з метою збуту та збували обвинувачені. А таке визначення кількості і ваги як «чверть таблетки», «половина таблетки», «восьма частина таблетки», не дає змоги визначити розмір наркотичних засобів, а тому порушує право обвинувачених на захист в частині того, в чому конкретно їх звинувачують.

Зіграли на користь підсудних і свідчення свідків. Так, 21 допитаний свідок в судовому засіданні жодним чином не підтвердив будь-яких фактів чи епізодів збуту обвинуваченими наркотичних засобів. А ще 17, зі сторони обвинувачення, так і не з’явились на суд. Тому усі процесуальні дії та докази за участю цих 17 осіб суд визнав недопустимими доказами. Крім того, на думку суду, під час судового слідства підтвердився факт провокації правоохоронними органами особи на вчинення злочину з метою його подальшого викриття.

- Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, - зазначають у прес-службі. - Адже вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Баннікова проти Росії).

Відтак, зважаючи на усі ці вище згадувані моменти, суд прийшов до висновку про недоведеність вчинення обвинуваченими інкримінованих їм кримінальних правопорушень та з даних підстав ухвалив виправдувальний вирок. Підсудних звільнили з-під варти у залі суду.

У прокуратурі цю справу наразі не коментують.  Кажуть, що готують апеляцію на вирок. Її можуть подати до Апеляційного суду Тернопільської області через міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google