Де на Тернопіллі мільярди лежать

Це – сума в доларовому еквіваленті, пояснюють у територіальному представництві Нацбанку України в області. Адже люди надсилали рідним з-за кордону як долари, так і євро та іншу валюту.

Щоправда, та сума – офіційна. Скільки іще коштів передають заробітчани додому, ніхто не підраховував. Якщо перевести цих 175 мільйонів доларів у гривні за нинішнім готівковим курсом 8,15 грн/дол., вийде 1,426 млрд грн. Це майже два бюджети Тернополя. Адже на початку січня 2012-го затвердили бюджет нашого міста на рівні 722,9 млн грн.

Близько півтори тисячі євро у місяць, а це 16 тис. грн, заробляли тернополяни в Іспанії та Італії ще п'ять років тому. Тепер вони мають 10 тис. грн. Подібна ситуація і в інших країнах. Але й така платня у декілька разів перевищує зарплати у рідному Тернополі. До слова, податківці нагадують, що до 1 травня 2013-го триває кампанія декларування доходів. Наразі свої декларації подали 54 людини, які працюють за межами України. Вони задекларували доходи на... 127 тисяч гривень.

Як живеться в Іспанії
- Заробітки в Іспанії тепер не ті. Роботу знайти важко, усе подорожчало, - розповідає заробітчанка Мирослава Семців. - Але повернення в Україну не вирішить проблеми.

Так, сім'я Юрія і Мирослави Семців живе в Іспанії вже 11 років. Вони працюють, виховують двох доньок і не хочуть повертатися в Україну. Подружжя впевнене, що вижити за кордоном, незважаючи на безробіття і високі ціни, легше, аніж в Україні.

- Якщо немає постійної роботи, то підробіток на тиждень знайти можна, - каже Мирослава. – Так можна заробити 200- 300 євро, а це близько трьох тисяч гривень. Цих грошей вистачає на харчування упродовж місяця.

Словом, за тиждень роботи в Іспанії тернополяни зараз заробляють більше, аніж у Тернополі за місяць. Більше можливостей знайти роботу там є улітку, коли приїжджає багато туристів. Завдяки туризму країна і виживає.

Стрімке зростання безробіття у Європі спричинила економічна криза 2008 року. В Іспанії воно досягло критичної точки. Роботи не мають не лише заробітчани, а й самі іспанці. Щоб заробити трохи грошей і прогодувати сім'ю, вони самі вирушають на заробітки в Англію, Німеччину, Норвегію, Францію та інші країни.

- Якщо раніше іспанці не бралися за прибирання, догляд за хворими, збирання фруктів, то тепер і цього не цураються, - ділиться інформацією Мирослава. - Тішаться, що є бодай якась робота. Тому нашим тут тепер нелегко. Та не усім. Дехто має роботу й отримує 1500 євро зарплати. Але таких мало.

До слова, нашому кореспондентові вдалось поспілкуватися через Skype ще з чотирма тернопільськими сім'ями, які роками живуть в Іспанії і не збираються повертатися додому. Це Андрій і Наталія Корецькі, Роман і Олена Гумеличі, Мар'ян і Мар'яна Садові, Володимир і Мар'яна Івасик.
До речі, люди, які прожили в Іспанії більше трьох років, отримують офіційні документи. Це дає їм право легально жити у країні, офіційно влаштовуватися на роботу, користуватися безкоштовною медициною. Окрім того, тим, хто має піврічний стаж роботи, іспанська біржа праці платить 600-700 євро щомісяця.

Роботу забирають... італійці
Неохоче говорять про свої заробітки наші знайомі заробітчани в Італії. Заробляють вони 500-700 євро на місяць - залежно від різновиду та місця роботи. Люди нарікають, що з кожним роком заробітки стають усе меншими, а гроші заробити усе важче.

 

Так, понад рік тому до матері в Італію виїхала тернополянка Віра Козачук (ім’я та прізвище змінені – прим. ред.).

- Торік багато українців покинули Італію, - каже вона. – Тут уже майже така ж ситуація, як у Греції. - Немає чого тепер сюди їхати.

Про зміни у житті заробітчан розповідає й подружжя тернополян Оксани та В’ячеслава (прізвища просили не вказувати – прим. ред.). Три роки тому виїхати до Італії на заробітки їх спонукали родичі, які уже там жили.
- Якщо говорити про кількість робочих годин і нарахування заробітної плати, то майже нічого не змінилося. Все - за контрактом, - каже чоловік. - Та в Італії зросли ціни на документи для офіційного працевлаштування та проживання удвічі і більше, порівняно з попередніми роками!

Також, за словами В’ячеслава, збільшилися розміри податків. Через це багато роботодавців не хочуть виробляти документи своїм робітникам і сплачувати за них податки. А якщо і виробили, то багато хто із заробітчан тепер сам ті податки й оплачує. Раніше таке траплялося рідко, наголошує чоловік.

Зменшилася й кількість робочих місць, - продовжує співрозмовник. – Тепер багато італійців самі беруться за роботу, яку кілька років тому виконували переважно заробітчани.

Без мови – нікуди
У пошуках кращих заробітків жителі Тернопільщини виїжджають тепер і в країни, які раніше не асоціювалися із заробітчанством. Приміром, у Францію. Найчастіше чоловіки там, як і в інших країнах, працюють на будівництві, а жінки - по господарству.

Так, декілька років у Франції працював житель Тернопільщини Олександр. Повернувшись в Україну на рік, чоловік знову вирушив заробляти за кордон. Щоправда, уже разом зі своєю дівчиною.

- Якщо порівнювати умови для заробітчан кілька років тому і тепер, то можна помітити, що раніше було легше знайти роботу, - розповідає кохана Олександра Марина Коваль (ім’я та прізвище змінені – прим. ред.). – Адже тоді не було стільки заробітчан. А тепер у Франції дуже багато людей із різних країн.

Щодо зарплати, то вона залежить від того, хто є твоїм роботодавцем.
- Раніше на будівництві за день заробляли 50-60 євро, - продовжує Марина. - Тепер можуть платити і по 100. Але через велику кількість заробітчан дехто погоджується працювати і за 30.

Жінки та дівчата заробляють тим, що прибирають будинки, прасують одяг та доглядають за дітьми.

- За годину прибирання платять 8-10 євро, якщо ти працюєш дві-три години на тиждень, - продовжує дівчина. - Якщо ж ти допомагаєш у помешканні щодня по кілька годин, то оплата залежить від того, у кого ти працюєш. Українці і росіяни платять менше, ніж французи. В останніх можна заробити від 40 євро за день.

Більше отримують ті, хто допомагає родині із прибиранням та доглядом за дитиною. У такому разі за місяць можна заробити 1000-1200 євро. Але тоді заробітчани мають єдиний вихідний – неділю. В інші дні у них – чимало роботи та обов’язків.

- Під час співбесіди із роботодавцем відіграє роль і те, чи маєш ти офіційний дозвіл на роботу, чи знаєш французьку, - продовжує Марина. - Знання мови від працівника хоче більшість французів. У них, звісно, можна працевлаштуватись і будучи нелегалом. Та без знання мови взяти на роботу не хочуть.

Мар'яна БОДНАР, Світлана ГРИВАС, Мирослава КАРМЕЛЮК

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google