Партнер рубрики Події

Дністер обмілів, криниці висохли, риба і все річкове гине. А що робить влада?

Дністер обмілів, криниці висохли, риба і все річкове гине. А що робить влада?

Дністер обмілів, земля на дні порепана, в криницях сухо. Місцеві кажуть, що для них це катастрофа і надіються не на допомогу влади, а тільки на природу. «20 хвилин» поцікавились в експертів, чому зникла вода у Дністрі і чим це загрожує. Також з’ясували, чи буде «засуха» у кранах тернополян.

«Це просто шок! Ніколи не подумав би, що їздитиму по дну річки Дністер», — тернополянин Андрій Гурневич опублікував фото на власній сторінці у Фейсбук: його мотоцикл, яким чоловік подорожує, стоїть на потрісканому від засухи дні Дністра поблизу села Окопи, що в колишньому Борщівському, а тепер Чортківському районі.   

Всюди купа мертвої живини

Така ж ситуація в навколишніх селах — Дзвенигород. Ісаківці, Жванець, Хотин.

Відео дня

— Ще місяць тому також мотоциклом їздив на Дністер — річка була повноводною, — розповів Андрій Гурневич «20 хвилин». — А тепер проїхався — почав від Дзвенигороду, далі рухався рухався до злиття річок Дністер і Збруч. Там теж сумна картина — не те що мотоциклом можна їздити – вже навіть машинами колію протоптали.

Чоловік каже, до самого потічка можна заїхати машиною, а подекуди на дні вже проросли дерева, см 30. Всюди купа мертвої живини — раків, мідій.

— У Дзвенигороді спілкувався з рибалками, вони кажуть, риби наступного року не буде — зараз нерест, вся ікра висохла, і найгірше, що це ще не межа — рівень води падає щодня, — розповів тернополянин. — Можете уявити, скільки загинуло ікри? Все залишилось в траві на березі, все посохло. Ту рибу, яка є, — виловлять, а нової не буде.

Андрій Гурневич надав редакції фото, який вигляд ця місцина мала 12 травня 2024 року
2 червня 2024 року

Така ситуація справді є поблизу с. Окопи, підтвердив «20 хвилин» начальник начальник Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Роман Нитка. Це крайня точка на кордоні із Хмельницькою областю, а через Дністер вже Чернівецька.

 

На ГЕС скинули воду

— Це сталось внаслідок того, що на ГЕС скинули воду – є водосховище, коли потрібно більше генерації електроенергії, спускають більше води, — пояснив Роман Нитка. — Ми не контролюємо цієї ситуації, електростанція розташована на території Хмельницької області. Проте зазначу: спуск води негативно позначився на екології і природі. Відбувся нерест, ікра загинула. Поки не фіксували мору риби. 

Нещодавно «20 хвилин» повідомляли про те, що у Дністрі різко впав рівень води: ГЕС працює на повну потужність.

У Дністровському водосховищі почав знижуватися рівень води. Ймовірно, це могло статися через роботу на повну потужність Дністровської ГЕС, щоб компенсувати нестачу електроенергії після обстрілів енергетичної інфраструктури України.

Як зазначає Телеграм-канал про урбаністику NE:Urban, аби частково компенсувати виробництво електроенергії, використовуються гідроелектростанції. Принцип їхньої роботи полягає у проходженні води через турбіни. Щоб задіяти максимальні потужності ГЕС, потрібно спускати з водосховищ якомога більше води. 

— Зниження рівня води у Дністровському водосховищі пов’язане з численними атаками на енергетику та дефіцитом електроенергії в енергосистемі України, — повідомили днями на сайті Укргідроенерго. 

З середини квітня 2024 року скидні витрати з Дністровської ГЕС були вимушеним заходом для підтримання стабільної роботи енергосистеми. З 15 травня скиди з Дністровського водосховища відповідають встановленим Міжвідомчою комісією.

— У той же час, протягом травня погодні умови з дефіцитом опадів та підвищеною температурою повітря зумовили значне зниження водності Дністра та його приток, — повідомляє пресслужба Укргідроенерго. — Приплив до Дністровського водосховища становить близько 30% від норми.

«Дністровська ГЕС у регулюванні стоку річки Дністер керується рішенням Міжвідомчої комісії при Державному агентстві водних ресурсів України по встановленню режимів роботи водосховищ, завданням і вказівкам  диспетчерської служби НЕК «Укренерго», забезпечуючи покриття пікових, добових та аварійних навантажень в енергосистемі», — повідомили в Укргідроенерго.

— Наразі ситуація стабілізувалася, інтенсивне спрацювання водосховища припинилося, — повідомили у пресслужбі Укргідроенерго 28 травня. — Слід також зазначити, що для забезпечення нижче розташованих населених пунктів водою, відповідно до затверджених Правил експлуатації водосховищ Дністровського комплексного гідровузла,  Дністровська ГЕС зобов’язана проводити середньодобові витрати не менше ніж 110 м3/с. Враховуючи, що приплив на даний час менший за норму для даного періоду року, спрацювання водосховища може продовжуватися, і очікувано може складати декілька сантиметрів на добу.  

 

Все посохло, криниці пусті

Місцеві із с. Окопи журяться, що води в криницях немає, городи сохнуть. Малі фермери, які вирощують городину у теплицях і з цього живуть, поділились із «20 хвилин», що взагалі у паніці — все сохне і гине. Люди просили не називати їхніх прізвищ у публікації.

— Я вирощую городину вже роками, з того живу, годую дітей, бо чоловік служить, — розповіла «20 хвилин» дрібна фермерка Оксана (на прохання жінки її ім’я змінене — прим. авт.). — Скільки праці вкладено, скільки сил і коштів. Привезти воду від когось, хто має свердловину — чим її везти? Чоловіка немає. За що я тих дітей годуватиму? Як покрию всі витрати? Як ми житимемо взагалі?  

Староста с. Окопи Марія Маланчук каже, що ситуація зі спуском води у Дністрі повторюється мало не з року в рік — від 2016 року. Тому, пояснює староста, немає довіри до офіційної інформації від влади, що це пов’язане з вимушеними діями на ГЕС. А на запитання журналістки, чим вам допомогла влада і чи хтось цікавиться, що у вас «засуха» в криницях — відповідала категорично: «Ні».

— Чому спустили воду саме після нересту риби і це повторюється не один рік? Так задумано? — припускає Марія Маланчук. — Все винищується. Місцеві не дуже вірять, що це пов’язано з енергосистемою, і я не вірю. Все робиться ніби за замовленням: тільки риба віднерестилась — одразу спустили воду. І це багато років поспіль, десь від 2016-го. І тоді, помітьте, не було жодних обстрілів.

 

Це натуральний злочин

Дністер винищується, із повноводної ріки залишились потічки, нарікає староста.

— Моя думка така: це злочин. Я розумію, що нібито в 2016 році були посухи, не було опадів і річки пересохли. Але тоді це сталось наприкінці літа. А тут кінець весни, — каже Марія Маланчук.

У криницях мешканців села води немає, підтвердила староста. А ще донедавна вони були бездонними — у кожній було по 8-10 метрів запасу питної води.

— Я живу від Дністра метрів 200-300 на пагорбі, ми копали свердловину, 48 м глибина, не маємо теплиць, не використовуємо для поливання, нам вистачає, — каже Марія Маланчук. — А люди, котрі займаються сільським господарством — у них дуже серйозна проблема із водою. Питної води, щоб напитись і приготувати їсти, поки вистачає. І часом помитись. А вже полити городину — це проблема. Не поллєш — не буде урожаю, все посохне. І всім до цього байдуже.

Ніхто з влади до них не приїжджав, ніхто не звертає на це уваги, нарікає староста. І додає: якщо раніше Дністер поблизу їхнього села був шириною до 300 м і глибиною не менше 8-10, зараз річку можна перейти вбрід, вона метрів 50, не більше.

— Днями пройшов дощик, то хоч трохи змінилась, а було страшне, — каже староста. — Біля нашого села був острів. Ріка була повноводною, цей острів затопило. То він у 2016 році, коли була посуха, вийшов на поверхню, і зараз. Мілина страшна. Потерпає екологія – це найбільше лихо. Риба як виживає? Загинули мідії і раки – сморід страшенний.

Оце щорічне обміління Дністра з року в рік ніхто не фіксував, запевняє староста. Немає зафіксованого, — тепер можна пояснювати обстрілами й руйнуваннями.

— Кажуть, до Бога високо, до царя далеко. Побачимо, що буде далі. Є сподівання тільки на дощі, — каже Марія Маланчук. — Як влада згадає про нас, може воду хоч трохи «підіпруть», призупинять природній потік. Це ще щастя, що не побудували каскадні маленькі ГЕС по Дністру, як планували. Якби вони були — нам би кінець. Надіємось, що природа ще сама по собі матиме силу і відновиться. 

 

Це екологічна катастрофа

Відбулося катастрофічне обміління Дністра. Три покоління жителів, які живуть вздовж річки, такого не пам’ятають, написав на власній сторінці у Фейсбук голова ГО «ЕКОАЛЬЯНС» Олександр Філь.

— Це загрожує веденню домашніх господарств, браком питної води, де вона береться — з річки, — пояснює Олександр Філь. — Зараз в риби період нересту, загинуло все. Крім того, загинули всі придоні істоти, які не пересуваються. В цілому це екологічна катастрофа для регіонів Дністра. Крім того, вся риба вище ГЕС пішла вниз по течії. Чи було це прогнозовано і від чого це залежить? Так, це було прогнозовано, бо Гідрометцентр веде постійний моніторинг ситуації і робить прогноз по водності.

«Що так катастрофічно вплинуло на водність річки? — пише Олександр Філь. — На річці розташовані ГЕСи. Функції регулювання рівнів водосховищ і об’єму стоків виконує Держводагенство України через міжвідомчу комісію. Але те, що сталося, було новиною для Держводагенції, і її керівник проводив «розбори» з регіональними офісами водних ресурсів у областях де протікає Дністер.  Що це означає? Держводагенство втратило фаховий рівень і не спроможне забезпечувати ефективне керівництво галузі. Керівник Держводагенції ніколи не працював у водній галузі, профільної освіти немає. Думаю, що це державний злочин призначати керівниками такої стратегічної галузі непрофесіоналів».

 

Чому змілів Дністер і що робить влада

Ярослав Вівчарук, провідний інженер Регіонального офісу водних ресурсів в Тернопільській області каже, що катастрофи ще немає. Але радить економити воду.  

— Основний стік Дністра формується в горах, — пояснив «20 хвилин» Ярослав Вівчарук. — Надія на дощі. А ми маємо бути готовими до всіх заходів для економії водних ресурсів. Річка Дністер відноситься до категорії великих, бере початок в Карпатах у Львівській  області, протікає через Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку, Хмельницьку, Вінницьку і Одеську області та республіку Молдова, пояснив провідний інженер. На території Тернопільської області протяжність Дністра — 262 км.

— У травні 2024 р. у зв’язку з невеликою кількістю опадів водність впала на 30% від норми, — повідомив Ярослав Вівчарук. — І, відповідно, зменшився приплив до Дністровського водосховища. Для вироблення електроенергії в квітні-травні 2024 року відбулось спрацювання Дністровського водосховища – це фактично спуск води, щоб виробити певну кількість електроенергії. Внаслідок чого відбулось обміління.

Для врегулювання ситуації 30 травня 2024 року відбулось засідання міжвідомчої комісії,  на якій затвердили режими роботи каскаду Дністровських ГЕС на червень 2024 року. Щоб було наповнення водосховищ, і затвердили режим, щоб не було критичної ситуації. Це на рівні держави, пояснив фахівець. А також повідомив, що на нараді в ОВА поінформували про проблему і що її необхідно вирішувати.

— Найближчими днями виготовлятимемо новий паспорт Тернопільського ставу, — повідомив Ярослав Вівчарук. — Порівняємо, як ситуація змінилась за кілька років. Щодня моніторимо стан водних об’єктів в області. Також проводимо гідрохімічний аналіз стану поверхневих вод, маємо лабораторії. Є наказ міністра екології на кожній річці відбирати проби води, і передаємо дані до відповідних управлінь.

В області, запевняє фахівець, співпрацюють зі всіма водокористувачами.

— Поверхневі водозабори для питних цілей не використовуються, а тільки підземні, — пояснив провідний інженер. — Направляли рекомендації по кожному водозабору – простими словами, щоб економити воду, тому що є проблеми як з поверхневими, так і з підземними водами.

 

Чи засохнуть крани і що кажуть в ОВА 

Розробляють також режим і враховуватимуть ситуацію для кожного водного об’єкту. Щодня обласний гідрометеоцентр проводить заміри води на кожній ріці Тернопільщини на 16 об’єктах. Ці дані опрацьовують, передають і далі узгоджують із владою подальші дії, запевняє фахівець із водних ресурсів.

— Якщо пояснювати простими словами, — ситуація поки що не критична, — запевнив Ярослав Вівчарук. — На сьогодні вона не є настільки загрозливою, як її описують. А далі будемо бачити, все залежатиме від кількості опадів. В основному Карпати дають по Дністру приток. Тому влітку можуть бути і паводки — все залежатиме від кількості опадів. Але потрібно враховувати, що і кліматичні умови змінюються.

Чи загрожує посуха у кранах тернополян, «20 хвилин» запитали начальницю відділу водонасосних станцій КП «Тернопільводоканал» Любов Зубчук. 

— Обміління Дністра не вплине на централізоване забезпечення водою тернополян і жителів навколишніх сіл, — запевнила Любов Зубчук. — Адже абоненти КП «Тернопільводоканал» споживають воду з підземних джерел. Водопостачання міста відбувається з 30 артезіанських свердловин.

Поки що відчутних наслідків обміління водойм у водоканалі не спостерігають. Рівень води у свердловинах, запевняють, — не понизився. Але і тут наголошують: воду завжди треба берегти, використовувати її економно.

— Рівень води в Дністрі ніяк не пов’язаний з тим, що спустили воду в водосховищі, — запевнив «20 хвилин» начальник управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОВА Ігор П’ятківський. — Це пов’язане з малою кількістю опадів. Ситуація контролюється щоденними звітами щодо рівня води та опадів від гідрометцентру. І покращиться лише за рахунок дощів. Щодо питної води, то це має робити місцеве самоврядування, тобто громада спільно з ДСНС.

 

«20 хвилин» і надалі стежитимуть за ситуацією та повідомлятимуть про зміни читачів. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (2)
  • Aleksandr Deineka

    Влада скаче згадуючі печеньки
  • Oксана

    А влада, кишені трамбує😡

keyboard_arrow_up