Днями мав приїхати додому, аби одружитись. Тернопільщина прощається з Володимиром Теслюком

Днями мав приїхати додому, аби одружитись. Тернопільщина прощається з Володимиром Теслюком
  • Наступного дня після повномасштабного вторгнення, не чекаючи на повістку, Володя вистояв довжелезну чергу і таки потрапив до лав тероброни. «Я йду захищати тебе, мамо, сестричку Оксанку та наречену Іринку».
  • Горе рідних осягнути неможливо. На наречену, з якою планували побратись саме у ці гіркі дні, дивитись боляче. Сестра повертається із закордону, аби провести єдиного брата в останню путь. А побратими сина запевнили маму, коли та гірко плакала, бо немає в неї вже сина: у вас тепер є сто синів, ми вас не залишимо…

Тернопіль у скорботі… На Донеччині загинув 27-річний Володимир Теслюк. Він тут народився, закінчив Західно-український університет і проживав з родиною на «Сонячному». А коли кілька років тому помер його батько, Володя став головним чоловіком у родині… У нашому місті він мав цими днями побратись зі своєю нареченою та цивільною дружиною Іринкою. Про це знали всі побратими, що він саме у ці дні, вівторок-середу, мав повернутись до Тернополя, аби офіційно одружитись з коханою. Він повертається додому саме в ці дні. Назавжди…

«Все добре, мамочко. Я дуже люблю тебе..."

Теслюк Володимир Анатолійович народився 28 жовтня 1994 р. у Тернополі. Закінчив тоді ТНЕУ, зараз ЗУНУ, факультет Комп’ютерних інформаційних технологій. 25 лютого 2022 р. він записався до лав 105 бригади і боронив Україну у її складі. Був стрільцем першої стрілецької роти. Загинув 6 серпня на Донеччині внаслідок артилерійського обстрілу. 

У Героя залишились троє найдорожчих жінок: мама Галина Степанівна, сестричка Оксана та кохана наречена Іринка. Саме їх він пішов захищати…

Відео дня

— Він був дуже добрим, щирим, завжди посміхався, на його сторінках у соцмережах є багато фото із собакою — він її забрав з передової, — розповіла близька подруга сестри й родини Олена Года. — Коли стріляли – собака скавуліла, тому навіть спала з ним. Гірко і так боляче згадувати зараз ці всі моменти… Їхній з Оксаною тато помер 6 років тому. Після цього Володя став опорою їхньої сім’ї. З мамою і особливо із сестрою були ідеальні стосунки, у  будь-яких ситуаціях. Таке зараз рідкість.

Володя ніколи не ділився з рідними жінками, в якому він пеклі. Хоча ті знали, що він на Донеччині і молились, аби все було добре. А він, щоразу телефонуючи додому, заспокоював «Все добре. Мамочко, я дуже люблю тебе, все буде добре, не переживай…»

— Приїхали побратими нашого Володі – вони всі знали, що найближчі дні, у вівторок-середу, він мав вирватись на кілька днів додому, аби одружитись, — поділилась Олена Года. — Він таки повернеться додому в ці дні, як і обіцяв…  

Сестра Оксана повертається з-за кордону, де працювала останнім часом, аби попрощатись з єдиним братом. На нареченого вдома чекала і його кохана. Коли раніше Володя не міг вирватись додому, Іра готова була їхати до нього, хоч на край світу, аби тільки побачитись. Аби хоч недовго побути разом. Зараз, так і не одягнувши весільної обручки, вона ховатиме свого коханого Героя…

Тесла назавжди БРАТ хлопців з 1 роти!

Свого студента добре пам’ятають у Західноукраїнському національному університеті. Зараз у корпусі №6 вузу, що на вул. Чехова, де розміщується факультет комп’ютерних інформаційних технологій, горить лампадка біля портрету Героя з чорною стрічкою, а поруч – живі квіти.

— Володя прийшов до нас одразу на 3 курс у 2013 році, вчився на державній формі за спеціальністю комп’ютерні системи і мережі, — розповів заступник декана Василь Коваль. В 2015 р. отримав бакалавра, а через рік – став спеціалістом комп’ютерної інженерії. Добре вчився, мав стипендію. Він був добрим патріотом, виконавчим, — серйозний хлопець. Шкода… Це великий біль для всієї нашої університетської родини та факультету. Невимовний біль. Вічная пам’ять і слава нашому студенту-Герою…

Людина з величезним серцем, — перше, що згадують про Володю побратими. Він просто любив життя таким, яке воно є! Його ніхто ніколи не бачив з опущеною головою, а за правду стояв горою.  

— «Тесла» — так ми переважно називали Володю. Побратим, важлива частинка нашої великої сім’ї 1 роти батальйону! — поділились побратими. — Тесла просто любив життя:  таким, як воно є. Ніхто і ніколи не бачив нашого Теслу пригніченим, а ми завжди відчували його позитив. Справжній Українець, герой нашого нелегкого часу, герой незалежної, вільної України, він стояв за правду та справедливість. Я думаю, саме такі риси в людях, як у Володі, нас об’єднали. «Ми сім‘я» — постійно казали це один одному, так воно і було, і буде. Тесла назавжди БРАТ хлопців з 1 роти!

Побратими глибоко співчувають матері Володі. І додають: єдине, що можуть сказати: «Мамо, — у тебе тепер 100 синів», які готові покласти душу й тіло за правду, яку так любив наш Брат і Ваш син!»

Панахида за Володимиром Теслюком відбудеться 9 серпня о 19:00 у Домі печалі, що на вул Микулинецькій. Похорон 10 серпня об 11:00. Поховають Володимира на Алеї слави, що на Микулинецькому цвинтарі.  

Редакція висловлює щирі співчуття мамі, сестрі, нареченій, родині й друзям, землякам і побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (767)
  • Іванна Яна Олійник Бойківська

    Світла і вічна пам’ять Герою України .
  • Nadyia Malyarska Nadiya

    Вічна пам'ять і царство небесне Герою України співчуття рідним і близьким
  • Оксана Рарак

    Вічна пам'ять Герою !
  • Светлана Рамазонова

    Вічна пам'ять Герою 😥

keyboard_arrow_up