Дякуємо за все, Герою… Тернопільщина попрощалась з Володимиром Чмілем

• Коли понад 20 років тому померла мама, Володя був найстаршим з чотирьох дітей у родині. І допомагав батькові піднімати молодших братів і сестру. Про нього тільки добрі слова — він на них заслуговує, запевняють односельці.  
• Рік тому Володя одружився, разом з дружиною та її сином проживали у Чорткові. Поховали Героя на сільському цвинтарі у рідній Долині, поруч із мамою.

Війна забрала життя Героя із села Долина Теребовлянської громади Володимира Чміля.

23 липня о 12:00 з них попрощались у церкві Різдва Пресвятої Богородиці м.Чортків, де останнім часом Володимир проживав разом із дружиною Тетяною. Вони познайомились кілька років тому, а одружились близько року тому. 

Траурний кортеж попрямував селами Білобожниця, Ридодуби, Косів, Буданів — до рідної Герою Долини. Мешканці цих сіл вийшли на дорогу та зустріли Героя навколішки, аби віддати йому останню шану. З лампадками у руках вони проводжали свого земляка, який віддав своє життя за Незалежну Україну, за наш мир і спокій.

Старший стрілець механізованої бригади, сержант, чортків’янин Володимир Чміль народився 9 вересня 1979 р. У с. Долина Теребовлянського району. Загинув 9 липня на Донеччині.

— Володимир назавжди у наших серцях. У серці кожного українця. Дякуємо за все, Герою, — попрощались із Володимиром Чмілем земляки.

У рідній Долині Володю згадують з теплотою. Про нього, кажуть люди, пишіть тільки хороше — він як ніхто на це заслужив.

Понад 20 років тому померла мати, тому батько чотирьох дітей ставив на ноги самотужки, розповіла староста с. Долина Наталія Ковальська. Володя був старшим у родині, тому основна допомога батькові лягла на його плечі. Окрім нього, у родині було ще двоє синів та донька.

— Хороший він у нас, дуже хороший, тільки добрі слова та спогади, — каже Наталія Ковальська. — Народився у нас, жили вони по сусідству, вчився в Тернополі, потім відслужив в армії і поїхав на заробітки. Треба було батькові помогти. Років три тому знайшов собі дівчину, рік тому одружились. Тільки, здається, життя почалось, а тут таке горе… Біль страшенний, коли йдуть кращі…

З початком повномасштабного вторгнення Володимир служив в тер обороні, а згодом в одній з бригад. Він загинув 9 липня. Втратив сина батько Михайло, оплакують брата сестра Люба та брати Євген і Ярослав. Овдовіла дружина Тетяна, осиротів син, якого Володя прийняв за рідного…  

Володимир Чміль назавжди повернувся додому. Поховали Героя на сільському цвинтарі, поруч із могилою його мами.

Редакція щиро співчуває батькові, дружині, синові, братам і сестрі, всій родині, землякам, побратимам і всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.