«Дякую, що ти був, морський котику!» Пом’яніть Героя Юрія Горайського у четверту річницю загибелі

• Юра і Саша тоді загинули, щоб врятувати життя багатьом. Вони загинули, щоб жили ми. Ми маємо пам’ятати…
• Що говорити, коли одного дня ми сміялись, дуркували, говорили про все і ні про що, а через день я їхала в колоні, де на першій авітвці везли тебе, а на лобовому склі була табличка "200".
   

Четверта річниця загибелі відомого земляка, Героя Юрія Горайського, минає 4 березня.

Поминальна служба в Храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Збаражі зібрала чимало людей. Вони молились, плакали і згадували його, - достойного Воїна, Людину, Героя.

Саме Героя, бо він загинув, врятувавши у далекому 2016-му на Донецькій землі чимало побратимів.

Сотні слів подяки та спомину і в соцмережах.

• Вже 4 роки… І я навіть не знаю, що сказати. Що говорити, коли одного дня ми сміялись, дуркували, говорили про все і ні про що, а через день я їхала в колоні, де на першій авітвці везли тебе, а на лобовому склі була табличка "200", - пише відома волонтерка Лілія Мусіхіна. - І твоя Мирося так схожа на тебе. І твої батько і мама, твоя Наталка, Яринка, Ліля… Ти живеш у них. В кожному є щось від тебе.
  Тільки тебе немає, Друже. Боляче.

 «Світла, добра людина, - пише Victoria Fedorenko. - Віддав життя за Україну. А декому "какая разница" и мыше братья! Дякуємо родині за мужнього чоловіка».

• Дякую, що ти був, морський котику, - пише Liana Horayska. - Юра дуже гордився, що він морський котик. Добре пам’ятаю, як і з якою піднесеною інтонацією він розповідав, в яких самих військах служить... «Вірний завжди» - гасло морпіха. Ви були вірні Україні.

У соцмережах друзі і побратими розмістили відеоролик – спомин про Юрія Горайського. Серед відеокартин є й та, де матрос Горайський присягає на вірність Україні. «Служу українському народові!» – сказав тоді він. І справді, до останньої хвилини свого життя вірно йому служив.

• Юра і Саша тоді загинули, щоб врятувати життя багатьом. Вони загинули, щоб жили ми. Ми маємо пам’ятати», - такі рядки про Юрія Горайського залишили побратими у Книзі пам’яті полеглих за Україну.

Довідка*

Юрій Володимирович Горайський народився 31 липня 1977 р. у с. Біла Тернопільської області.

Загинув 4 березня 2016 р. у м. Докучаєвськ Донецької області. Матрос, стрілець-регулювальник 73-го морського центру спецпризначення.

4 березня 2016 р. під час розвідки на Маріупольському напрямку передовий дозор «морських котиків», в якому був Юрій Горайський, вийшов на висоту в районі міста Докучаєвська, де наштовхнувся на диверсійно-розвідувальну групу противника.

В результаті ближнього бою Юрій Горайський разом з побратимом з Одещини 27-річним Олександром Хмеляровим отримали смертельні поранення.

Поховали героя на цвинтарі у Збаражі.

Нагороджений відзнакою Всеукраїнської спілки учасників бойових дій в АТО «Побратими України», медаллю «За оборону Маріуполя» (посмертно).

19 серпня 2016 р. рішенням тернопільської міськради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно)

*за інф книги пам’яті полеглих за Україну

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.