Четверта річниця загибелі відомого земляка, Героя Юрія Горайського, минає 4 березня.
Поминальна служба в Храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Збаражі зібрала чимало людей. Вони молились, плакали і згадували його, - достойного Воїна, Людину, Героя.
Саме Героя, бо він загинув, врятувавши у далекому 2016-му на Донецькій землі чимало побратимів.
Сотні слів подяки та спомину і в соцмережах.
«Світла, добра людина, - пише Victoria Fedorenko. - Віддав життя за Україну. А декому "какая разница" и мыше братья! Дякуємо родині за мужнього чоловіка».
У соцмережах друзі і побратими розмістили відеоролик – спомин про Юрія Горайського. Серед відеокартин є й та, де матрос Горайський присягає на вірність Україні. «Служу українському народові!» – сказав тоді він. І справді, до останньої хвилини свого життя вірно йому служив.
Юрій Володимирович Горайський народився 31 липня 1977 р. у с. Біла Тернопільської області.
Загинув 4 березня 2016 р. у м. Докучаєвськ Донецької області. Матрос, стрілець-регулювальник 73-го морського центру спецпризначення.
4 березня 2016 р. під час розвідки на Маріупольському напрямку передовий дозор «морських котиків», в якому був Юрій Горайський, вийшов на висоту в районі міста Докучаєвська, де наштовхнувся на диверсійно-розвідувальну групу противника.
В результаті ближнього бою Юрій Горайський разом з побратимом з Одещини 27-річним Олександром Хмеляровим отримали смертельні поранення.
Поховали героя на цвинтарі у Збаражі.
Нагороджений відзнакою Всеукраїнської спілки учасників бойових дій в АТО «Побратими України», медаллю «За оборону Маріуполя» (посмертно).
19 серпня 2016 р. рішенням тернопільської міськради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно)
*за інф книги пам’яті полеглих за Україну
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 23 квітня 2025
Читати номер