Єдиний син у батьків, вірний друг, людина з великим серцем... Прощаються з Іваном Плішкою

• Батько Героя Богдан теж зараз боронить нашу рідну землю.
• Ванька, ти був для мене наче молодший брат, ми стільки разом всього прожили, ми їли з однієї миски, працювали пліч об пліч, збирались за одним столом, а тепер тебе немає з нами. Ти назавжди залишиться у пам'яті і наших серцях, — це надто боляча і гірка втрата не лише для рідних, а й для найближчих друзів Героя!

Страшна звістка з фронту знову огорнула сумом і скорботою Бучацьку громаду: у війні з російськими окупантами загинув житель с. Підлісся 29-річний Іван Плішка.

Боронив Україну разом з батьком

Батько Героя, Богдан, зараз теж у складі ЗСУ боронить нашу рідну землю, повідомив голова Бучацької громади Віталій Фреяк. Життя його сина обірвалось в боях за Донеччину 25 вересня.

— Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Івана та розділяємо біль непоправної втрати, — співчувають у Бучацькій міській раді. — Вічна пам'ять Герою!

Іванко був єдиним сином у родині. Але двоюрідні сестри, Ольга та Ірина, кажуть: він завжди був і залишатиметься для них рідним.

— Це завжди була надзвичайно позитивна людина. Завжди йшов вперед і всюди намагався бути першим, — поділилась двоюрідна сестра Героя Ольга. — Дорога назад – то не для нього. Особисто для мене він був як рідний брат. Для мене і моєї рідної сестри Ірини. Дуже боляче…

Напередодні відправлення на фронт Іван побрався зі своєю нареченою Надією. Молоді люди планували, щойно чоловік повернеться з війни, взяти шлюб та зіграти весілля. Не судилось…

Вічна і світла пам'ять про Героя-захисника назавжди залишиться в наших серцях, кажуть у Бучацькому районному військовому комісаріаті.

— На жаль, війна забирає найкращих синів та дочок Батьківщини, найкращих її людей, які не побоялись та стали в ряди воїнів, щоб зустріти ворога та дали йому відсіч заради нашої незалежності, нашої свободи, існування нашої України, — кажуть у військкоматі. — Одним із таких воїнів є Іван Плішка.

Я плачу вперше — через тебе…

Плішка Іван Богданович народився 18 січня 1993 року. Проживав у с. Підлісся Бучацької громади. 25 вересня 2022 р. під час виконання бойового завдання, мужньо захищаючи Батьківщину, біля населеного пункту Новоселівка Краматорського району Донецької області отримав вогнепальне поранення несумісне з життям. У Героя залишились батьки Богдан Миколайович та Надія Іллярівна. Овдовіла дружина Надія, яка ще й не встигла набутись дружиною...

Доземний уклін Івану і всім, хто став на захист України й віддав своє життя за нас, — каже комісар Бучацького краю. Не забудемо, не пробачимо! В цю гірку мить щиро поділяємо горе сім’ї та разом з Вами тужимо в глибокій скорботі. Вічна пам’ять Герою! Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!

 «25 вересня перестало битися серце мого найкращого друга, а моє серце облилося кров'ю, — поділився Oleksandr Petrov. — Війна забрала одного з найкращих своїх синів, який з перших днів війни боровся за волю України! Єдиний син, вірний друг, людина з великим серцем...»

— Ванька, ти був для мене наче молодший брат, ми стільки разом всього прожили, ми їли з однієї миски, працювали пліч об пліч, збирались за одним столом, а тепер тебе немає з нами, — поділився близький друг Героя Олександр Петров. — Ти назавжди залишиться у пам'яті і наших серцях! Я запам'ятав тебе усміхненим хлопцем з великим серцем, добряга по життю, я завжди міг на тебе покластися. Знаю, ти завжди всіх веселив і не хотів би, щоб ми плакали, але, Ваня, — це перший раз, що я плачу через тебе. Я більше ніколи не вип'ю з тобою кави під магазином, не викурю сигарету на роботі, не потисну твою руку. Спочивай з миром, любий Друже! Проси в Бога для нас перемоги! Ніколи тебе не забуду! Вірю, що ми ще неодмінно зустрінемось десь там...

Низький Тобі уклін за кожен прожитий нами день…

«Немає слів, щоб висловити співчуття батькам, які востаннє побачать єдиного синочка, — написала Галина Кльоцео. — Спочивай з Богом, Івасику, низький уклін тобі,  Герою! Царство Небесне».

— Боже, яка страшна звістка, пекельний біль і втрата, — каже Олеся Назаревич. — Вічна пам'ять Іванку... Немає слів, щоб висловити співчуття рідним. Дякую, наш Герою…

«Це велие горе — втрати єдину дитину, словами не передати увесь біль і сум», — каже Formanguk Nana HOlovatsksa.

— Царство Тобі небесне, Ваня. Не хочеться вірити, що тебе вже немає з нами, — каже Зоряна Луців. — Найщиріші співчуття батькам та рідним пережити таку важку втрату. Низький Тобі уклін за кожен прожитий нами день…

Редакція висловлює щирі співчуття батькам, дружині, всім рідним, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.