Єдиному синочку ще й двох рочків немає. Тернопільщина прощається з Михайлом Храпливим

• Господарський чоловік – у нього все завжди на своєму місці, чистота і порядок. Сусіди згадують, що Михайло був надзвичайно доброю людиною. Гіркою є втрата і для компанії АРС, адже Михайло працював там перед тим, як піти на фронт.
• Дружина Наталя в шестирічному віці втратила батька. А тепер в останню путь проводжає чоловіка, з яким побрались влітку 2020-го…

Збаражчина у жалобі — на будівлях приспустили прапори, а люди опустились навколішки. У неділю, 30 жовтня, вони зустрічали свого Героя Михайла Храпливого, який назавжди повернувся додому, а в понеділок, 31 жовтня, його проводжають в останню путь у рідному селі Красносельці.

Добрий господар, дбайливий син, хороша людина і люблячий чоловік і батько. Його малюку, Богданчику, лише в січні виповниться два рочки. А дружина Наталя, яка в шестирічному віці втратила батька, зараз одягнула чорну хустину вдови.

У листопаді було б лишень 40...

— Збаражчину сколихнула гірка звістка. Наш земляк із Красноселець Михайло Храпливий поповнив лави Небесного воїнства, — сумну звістку землякам повідомив міський голова Збаразької громади Роман Полікровський. — Молодий Герой, якому у листопаді мало виповнитись 40 років, віддав своє життя за нашу свободу 4 жовтня під час артилерійського обстрілу у війні з російськими загарбниками в Первомайському Донецької області, виконуючи свій військовий обов'язок. Боєць служив стрільцем-санітаром у військовій частині А 2962.

Храпливий Михайло Ярославович народився 16 листопада 1982 року у с. Красносельці на Збаражчині. Закінчив ПТУ, відслужив строкову службу. Останніми роками працював у компанії АРС.

— У боротьбі з окупантами загинув наш колега Михайло Храпливий, котрий, не вагаючись, пішов боронити Батьківщину ще на початку весни, — повідомили колеги з компанії АРС. — Місяць невідомості, коли ми дізнались, що Михайло не виходить на зв’язок і сподівались, що от-от почуємо, що все добре, завершився повідомленням про смерть Героя. Ми пам’ятатимемо Михайла добрим, відповідальним, завжди оптимістичним. Висловлюємо щирі співчуття дружині, маленькому сину, батькам, оплакуємо непоправну втрату разом з вами.

У Героя залишились батько Ярослав Іванович, мама Ярослава Володимирівна і брат Богдан. Овдовіла дружина Наталя, з якою зіграли весілля не так давно, у червні 2020-го. Ніколи не побачить тата маленький синочок Богданчик, якому 2 рочки виповниться лишень у січні наступного року.

— Коли Михайло одружився, проживав зі мною по сусідству, через хату, — пригадує староста с. Красносельці Михайло Ничка. — Звичайна, але хороша людина, добрий сусід. Він був дуже господарським, у нього все було під контролем, всюди чистота й порядок. Встигав все – і працювати та забезпечувати родину, і давати раду чималій господарці, хоча роботи в селі ніколи не бракує. Хороший друг і товариш, який завжди поможе, послухає і прийде на допомогу. Надто гірка втрата.  

Перша могила на Алеї Героїв...

На сільському цвинтарі, біля Хреста, облаштували Алею Героїв — там 31 жовтня з’явиться перша могила, поруч з якою майорітиме жовто-синій стяг.

Мешканці Збаразької громади щиро сумують із рідними та близькими нашого мужнього захисника.
— Вічна пам'ять мужньому сину України, хай земля тобі буде пухом, — співчуває Надія Гончарук. — Батькам, дружині, синочку, брату Роману щирі співчуття.

«Ніколи не думав, що колись буду поширювати такі публікації — про людей, яких знаю особисто, — написав пан Руслан після того, як стало відомо про загибель Героя. —Храпливий Михайло Ярославович... Вічна пам'ять Герою. Співчуваю родичам. Просто вже нема слів від розпачу...»

Редакція висловлює щирі співчуття батькам, братові, дружині, синочку, родині, друзям, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.