Гітарист та композитор Юрій Стасюк привіз до Тернополя три прем'єри
Джаз-рокову композицію рівненський музикант написав спеціально для Тернополя
За плечима музиканта — більше півсотні міст України, Білорусі, Польщі та Чехії, де він був з концертами.
Композитор видає книги гри на гітарі, записує альбоми класичної гітарної музики, пише аранжування та власні композиції.
- Чи вперше у місті? Що привезли до Тернополя?
- Приїхав зі своєю музикою. Тернопільські музиканти вперше виконали мої нові композиції - альтовий концерт та елегію для струнних, а також мали змогу почути мій перший концерт для гітари з оркестром. Окрім того, спеціально до свого приїзду до Тернополя я написав джаз-рокову композицію «Боржава».
У Тернополі я вперше, хоча з концертами бував чи не в усіх міста Західної України.
Двічі закінчував консерваторію
- Коли почали грати на гітарі? Чому обрали саме цей інструмент?
- Вперше взяв гітару в 10 років. Відтоді уже 27 років граю на ній щодня. У дитинстві мені подобалося спостерігати за музиками на весіллях. Я ріс у селі, тому мої перші позитивні враження про інструмент зародилися саме на таких забавах. Потім я пішов навчатися у музичну школу. Там я зрозумів, що гітара — це моє.
- У родині були музиканти?
- Ні, ніхто не грав на музичних інструментах. Батьки спочатку навіть відмовляли мене від того, щоб музика стала моїм «хлібом». Але все життя морально та фінансово підтримують мене у моїй професії. У мене був вибір — займатися спортом або бути науковцем. Я три роки ходив на боротьбу. Але розвиватись у цьому напрямку я не хотів. До того ж вчитель хімії вважала, що мені варто продовжувати навчання. Але тоді я відчув тягу до музики.
- А чому почали писати власні твори?
- Через бажання творити щось своє. Почав писати під час навчання у музичному училищі. З часом це бажання не пропало, а навпаки, підсилилось. Тому згодом, після закінчення Львівської національної музичної академії як гітарист, вирішив знову поступати туди, але як композитор. Отож Львівську музичну академію я закінчував двічі - як гітарист та як композитор. До речі, для мене було великою честю та подарунком долі вчитися у відомого композитора та героя України Мирослава Скорика. Коли я навчався у його класі, він приділяв мені чимало свого часу та уваги. За це я йому дуже вдячний. Завдяки йому я навчився уникати «тупикової» музики — без змісту, ідеї та образу.
Має альбоми колядок та романсів
- Ви випустили два альбоми колискових та романсів з кінофільмів...
- У мене багато альбомів. Є аранжування українських колядок, українських та російських романсів. Я з великим задоволенням співпрацюю з музикантами та співаками. Люблю акомпанувати на гітарі. У творчій співпраці з народною артисткою України Наталією Фариною ми записали шість аудіоальбомів, до яких увійшли українські та російські пісні, романси та колядки. Нещодавно із київською співачкою Лілією Лінчук ми записали циганські романси, є також два альбоми романсів та колискових з співачкою Світланою Жуковською.
Маю також два альбоми гітарної музики — оригінальні композиції для шестиструнної гітари та твори відомих композиторів ХVІІІ-ХХІ ст. Написав вісім збірок для учнів музичних шкіл.
- Ви також організували фестиваль для дітей, які грають на гітарі...
- Це Всеукраїнський конкурс класичної гітарної музики «Осінні фарби», який ми проводимо уже три роки у Рівному. Його організувала асоціація гітаристів Рівненського обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки. Учасниками його є діти від 8 до 15 років, які грають на гітарі.
- Яку музику ви пишете, в яких стилях? Якими авторськими творами ви гордитеся?
- Я працюю в академічному напрямку. Маю безліч маленьких композицій. Але горджуся великими творами. Зокрема балетом «Азалія», трьома концертами для скрипки з оркестром, двома струнними квартетами, трьома концертами для скрипки з оркестром, які, до речі, присвячені трьом славетним українським композиторам: Миколі Колессі, Василю Барвінському та Роману Сімовичу.
- Яку музику, окрім класичної, слухаєте ще?
- Я люблю різні стилі та жанри. Але мені не подобається авангард. Я володію цією технікою, але працювати в цьому напрямку мені нецікаво. Я прихильник музики, яка має мелодизм, цікаву гармонію та яка є яскраво образною.
- Чи важко бути музикантом? Чи не планували виїхати за кордон?
- З одного боку — це щастя, бо через музику я самовиражаюсь. Є велика бажання та задоволення займатися музикою. Але матеріальний бік життя бажає кращого. Є якість життя, а є рівень життя — і це дві протилежності. Я прихильник судження, що талант рано чи пізно знайде свою дорогу та засоби для існування. Хоча коли класичний музикант займається пошуками грошей, то це відвертає його від особистого росту як музиканта. На превеликий жаль, сьогодні академічна музика в Україні бореться за своє існування.
Працювати за кордоном цікаво. Мав концерти у Білорусі, Польщі, Чехії, але залишитися там не бачу потреби.
- Який найбільший гонорар ви мали за власні композиції?
- За невелику композицію для гітари мені заплатили 800 грн.
Розкажіть про мрію, вершину, до якої прагнете дотягнутись?
Хочу написати симфонію. У мене є чимало творів-мініатюр. Тому зараз працюю в іншому напрямку - пишу масштабні твори. Розумію, що на це йде більше часу. Деякі композитори пишуть твори 15-20 років, а дехто - все життя.
Зараз працюю над другим балетом. Мені подобається поєднувати інструментальну музику, яка є самодостатньою, та танці, які створюють додаткову експресію.
- Розкажіть про свою родину. Чи діти пішли вашим шляхом?
- Дружина Вікторія також музикант, вона піаніст. У нас двоє дітей. Донька Катерина закінчує художню школу, а син Влад вчиться грати на фортепіано.
- Маєте ще якісь захоплення?
- Люблю їздити на природу, подорожувати. Інколи малюю для душі. Але стараюсь активно проводити час із дітьми. Люблю футбол, шахи.
Розмовляла Анеля ПРОТАСЕВИЧ, 0-68-105-76-32
Біографія
Юрій Стасюк народився 3 листопада 1974 р. у смт Клевань Рівненської області. Навчався у Рівненському музичному училищі, клас гітари. У 2010 р. закінчив Львівську музичну академію ім. М.Лисенка як композитор, до того навчався у вузі як гітарист. Викладав гітару у музичних школах на Рівненщині та Львівській школі мистецтв, Рівненському музичному училищі та Інституті мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. З 2010 р. - соліст Рівненської філармонії. Автор проекту та голова журі Всеукраїнського фестивалю-конкурсу класичної гітарної музики «Осінні фарби». З 2011 року член Національної спілки композиторів України.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
