Господи, який біль… Тернопіль прощається з Марією та її двома дітками, яких вбила ворожа ракета

Три доби на руїнах — у надії, яку розбила війна. Батько Камаль щодня приходив під зруйновану багатоповерхівку на вул. Стуса, вдивлявся у розтрощену квартиру й поглядом, здається, благав про диво. Там зникли його найдорожчі — дружина Марія, шестирічна донечка Каміла та півторарічний син Назарчик. Сьогодні Тернопіль прощається з родиною.

Тернополяни прийшли до Дому печалі прощається з Марією та її двома дітками — шестирічною Камілою і півторарічним Назарчиком, яких вбила російська ракета, влучивши 19 листопада у багатоповерхівку на вулиці Стуса. Три доби їхні рідні чекали на диво біля руїн квартири, де ще вчора жила щаслива родина.

Біль, сльози і море квітів — тернополяни прийшли попрощатися із Марією і її двома дітками — шестирічною донечкою Камілою та півторарічним синочком Назарчиком.

Малюки із мамою загинули 19 листопада, коли в їхню багатоповерхівку на вул. Стуса влучила ворожа ракета. З мамою і дітками прощаються 22 листопада у Домі печалі.

Батько дітей Камаль, який був із рідними в одній квартирі в момент прильоту і якому єдиному з родини вдалося вижити, три дні поспіль приходив до зруйнованого будинку, дивився у бік зруйнованої квартири і чекав на диво. Хоча й сам не вірив, як розповів журналістам на місці прильоту 19 листопада, що рідним вдасться вціліти.  Бо на місці їхнього помешкання були лише руїни. Тоді ми побачили чоловіка з травмованою рукою і в закривавленому одязі під будинком. Але, здається, він не звертав на це жодної уваги — лише дивився у бік, де ще донедавна проживала вся щаслива родина. Тоді поруч із Камалем голосила жінка. Вона намагалася пройти повз поліцію та рятувальників, що працювали на місці влучання ворожої ракети. Жінка, мов мантру, весь час повторювала: «Де мої діти?..» Як виявилося згодом, це була мати Марії, яка в одну мить втратила доньку і двох онучат.

Тіла матері і двох діток дістали із зруйнованої будівлі на третій день після трагедії. Малюки були поруч із мамою.

— Ми дружимо з Камалем давно і щиро йому співчуваємо, — каже доцент кафедри української та іноземних мов ТНТУ Леся Назаревич. — Горе, яке переживає Камаль, не вимірюється словами. Воно не поміщається в голову, розриває серце. Ніколи не забуду Камілочки, цієї кучерявої маленької і розумної щебетушки, яка знала стільки всього про світ, а ще дуже чекала вересня, бо ж у вересні вона б нарешті пішла до першого класу. Дівчинка чудово танцювала і мріяла поїхати до своєї бабусі в Марокко. Спіть спокійно, янголята, разом зі своєю мамою...

Марія Палагнюк працювала в аптеці неподалік дому — на вулиці Київській, 9А у Тернополі та завжди допомагала пацієнтам, розповіли у мережі аптек АНЦ.

— Марія була світлою, доброю і неймовірно чуйною людиною. Вона завжди зустрічала людей з теплом і щирою усмішкою. Її знали як уважну професіоналку, яка щодня допомагала пацієнтам із великою любов’ю до своєї справи, – згадують колеги.

— Господи, Боже, який біль… Це ж як його витримати? Янголятка маленькі…» — у довгому коридорі Дому печалі гірко плакала жінка у чорній хустині. Пані Оксана розповіла, що живе неподалік і часто бачила малят, які гуляли у дворі з мамою. — Малі були настільки позитивними… Я не близько знала цю родину, але мені болить за них, що дихати важко. У мене онук віку Назарчика…

Панахиду відправляли у малій залі в кінці коридору — люди, що прийшли попрощатися із родиною, стояли пліч-о-пліч і навіть на вулиці. Маленький зал не міг вмістити усіх.

У малій залі — три білих труни із портретами загиблих. По центру мама Марія, ліворуч від неї донечка Каміла, справа — малюк Назарчик, який всміхався із портрету, що стояв на малесенькій білій труні. Усім, хто заходив у зал прочитати останню молитву у пам’ять невинно убитим росією, виступали сльози на очах. Плакали навіть чоловіки, сліз не міг стримати і один зі священників, які правили панахиду. Білі труни із портретами усміхненої мами і діток, здавалося, тонули у морі білих квітів.

Спіть спокійно, Ангелята. Ви разом із мамою там, де вже не страшно і не летять ворожі ракети…

Редакція висловлює щирі співчуття рідним, друзям, сусідам, колегам, землякам і всім, хто втратив дорогих людей. Світлої вічності…    

Читайте також: 

На Стуса знайшли тіла жінки та двох дітей (оновлене) 

Мама і донька загинули під час ракетної атаки, обіймаючи одна одну  

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.