Хай душа мужнього воїна поселиться у раю… Тернопільщина прощається з Володимиром Матевощуком

• Ще у неділю, 30 жовтня, дружина і всі односельці молились у церкві за здоров’я воїна та просили у всіх вищих сил, аби зберегли його там, де дуже гаряче. І лишень через 3 дні дізнались, що тоді Володі вже не було серед живих…   
• Хороший чоловік, дуже хороший і працелюбний, згадують односельці. І дуже шкодують маму Героя, яка ховає вже другого сина: жінка місцева фельдшерка, і не одній людині врятувала життя. А своїх синів їй судилось проводжати в останню путь…

Знову страшна звістка обпікає болем наші серця: 29 жовтня 2022 року поблизу населеного пункту Павлівка Донецької області загинув Матевощук Володимир Миколайович із села Мізюринці Великодедеркальської громади.

— Висловлюємо глибокі співчуття та розділяємо біль втрати разом із родиною загиблого захисника. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях, — кажуть у Великодедеркальській громаді. — Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!

Підірвався на міні на Донеччині

У Кременецькій райдержадміністрації висловили щирі та сердечні співчуття родині Матевощуків.

— Внаслідок мінно-вибухової травми несумісної з життям, загинув вірний син України – Володимир Матевощук, — повідомили у райдержадміністрації. — Солдат-гранатометник захищав нашу Батьківщину в районі населеного пункту Павлівка Донецької області. Вічна пам’ять та слава Герою!

Володимир Миколайович Матевощук народився 10 червня 1980 року у с. Мізюринці. Тепер йому назавжди 42… У Героя залишились мама Ганна Ананіївна, дружина Людмила, син Володя і сестра Лариса.

— Хай душа мужнього воїна поселиться у раю, де вічний спокій та благодать, — висловила співчуття Люда Мороз. — Велика подяка йому за відвагу, за наш спокій і мирну працю. Родині щирі співчуття .

Володимир був дуже хорошою людиною, згадує Максим Поземський. А Лариса Кирилюк просить рідних триматись. «Ми з вами у вашому горі. Схиляємо в скорботі голови. Слава герою!», — написала жінка.

— Царство Небесне і Вічний спочинок подай, Господи, нашому Герою за його жертовність за український народ, — просить Олена Павлік. — Щирі співчуття родині.

Колишня староста с. Мізюринці й односельчанка Анжела Шандрук згадує, як на початку жовтня говорила із Володею по відеозв’язку. Питала, чи мають що їсти із побратимами. Володя запевняв, що все добре, нема чого хвилюватись і що йому нічого не потрібно. «Подивіться, Юріївна, скільки волонтери нам всього понавозили», — тоді Володя показав, скільки харчів мають.

Ніколи не скаржився і не нарікав

— Він ніколи ані словом не обмовився, що там страшно, що там пекло на землі, не нарікав і нічого не просив, — Анжела Шандрук весь час плаче. — Так болить… Працелюбний, хороший чоловік, за спеціальністю механізатор. Їздив по заробітках. А коли повертався, тут до ладу все приводив. Коло мене їхній був город. Мав тракторця, кому дерева підрізати, хто інше просив – всім односельчанам допомагав.

Люди дуже шкодують маму Героя, якій доводиться зараз проводжати в останню путь вже другого сина — молодшого брата не стало кілька років тому. Ганна Ананіївна знана людина у селі, місцева фельдшерка, до якої біжать, що б не сталось. Людина від Бога, лікар від Бога, а тут таке горе, кажуть у селі…

3 липня Володимир приїхав з Польщі. Не був надто здоровим, бо мав серйозні проблеми із ногою, але на фронт його забрали на початку вересня. Фактично прослужив 2 місяці.

— Коли говорила з ним 5 жовтня, просила, Володю, дзвони до мами, їй тяжко, — Анжела Шандрук плаче… — Менший брат Володі раніше помер, ви уявіть, як зараз матері ховати другого сина…

Другого листопада у селі дізнались, що Володі немає. А за кілька днів до цього дружина і всі односельчани молились у церкві за його здоров’я та просили у всіх вищих сил, аби уберегли його на полі бою. Люди навіть не знали тоді, що Володя загинув як Герой днем раніше.

— Всі люди в шоці, і всі плачуть, і немає цьому кінця і краю, — каже пані Анжела. — Село малесеньке, а це вже третій наш Герой… Але ми, українці, ніколи не здамось, бо ми — свободолюбові…

Редакція висловлює щирі співчуття матері, дру;ині, синові, сестрі, рідним, друзям, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.