Аж язика стер! Чому хлопець подолав 600 кілометрів до Тернополя на велосипеді, граючи на сопілці
- 600 кілометрів на велосипеді з Первомайська до Тернополя, граючи при цьому на сопілці, подолав ентузіаст Владислав Козаченко.
- Якій події Владислав присвятив свою нестандартну велопоїздку і як відгукується про тернополян, з якими познайомився на Майдані? Що змусило жителя Первомайська переїхати до Тернополя, про свій світогляд і про натертий до крові язик від сопілки, розповідаємо.
- Рекорд, який прагнув встановити чоловік на національному рівні, так і не зареєстрували. Чому?
Чоловік вже декілька років проживає в Тернополі, хоча сам родом із Первомайська Миколаївської області.
«Рекорд неофіційний. Грати на сопілці якнайдовше, без зупинки, при тому їхати на велосипеді до Тернополя! А це майже 600 км (!). Присвячую свій мелодійний заїзд до 30-річчя Незалежності України. Репертуар – Гімн України, Ода до Радості, Чорнобривці. Я – вуличний гравець на сопілці, і це мій світогляд: грати і подорожувати, а поряд – глечик для донатів (копійок). Проїду через Первомайськ, Умань, Вінницю, Хмельницький і Тернопіль.», – такими словами на своїй сторінці у Фейсбуці розпочинав свій «мелодійний заїзд» Владислав Козаченко.
Журналістка «20 хвилин» зв’язалася з ентузіастом у телефонному режимі, адже він вирішив продовжити свій непростий велошлях аж до Києва після перепочинку в Тернополі. Загалом вже здолав 1000 кілометрів. Що розповів нам чоловік про свій неофіційний рекорд, дорогу і життя? Не пропустіть найцікавішого далі.
-
Я зараз доїжджаю до Києва, перебуваю у селі Копилів. До в’їзду у Київ мені залишилося проїхати 26-27 км, а до Золотих воріт на покажчику – 50 км. Але столиця – не останній мій пункт призначення. Назад я знову повертаюся до Тернополя, – так розпочалася наша бесіда із Владиславом Козаченком.
Мелодійний заїзд
Владислав розповідає, що його нестандартний маршрут розпочався ще з Первомайська Миколаївської області, звідки він родом. Чоловік каже, що присвятив свою мелодійну поїздку до Дня Незалежності України.
-
Я хотів встановити рекорд: найдовше грати на сопілці, їдучи на велосипеді. Такого в Україні ще не було. Я веду невелику спільноту на 150 людей «Сопілка і ноти до неї», де зібралися майстри сопілок та інші люди, яким сопілка до душі. Мене тегнули (позначили – прим.ред.) під однією публікацією, де один чоловік запросив представників Національного реєстру рекордів України до себе на Харківщину. Він здійснив заплив на спині на водоймі, при цьому граючи на флейті і впорався з цим завдання трішки більше, ніж за 6 хвилин, встановивши національний рекорд, – ділиться Владислав. – Я подумав, а чим сопілка гірша для встановлення рекорду? У коментарях до цієї публікації написав, що придумаю свій «сопілковий» рекорд, одразу зазначивши варіант велозаїзду до Тернополя, при цьому граючи на сопілці, – згадує чоловік, з чого все починалося.
Ентузіаст згадує, що розпочинав свій неофіційний рекорд вже підготовленим. За його словами, спочатку проїхав 100 км: із Первомайська до сусіднього Южноукраїнська, граючи на сопілці. Тоді й натер язик до крові і тиждень відпочивав після цього, бо все боліло.
А вже після 600-кілометрової дороги до Тернополя Владислав Козаченко відпочивав шість днів у Файному місті.
-
Я виїхав 5-го серпня о 02:00 ночі з Первомайська Миколаївської області, а 8-го серпня після обіду прибув у Тернопіль, – каже він.
Плани поїздки Владислава дещо змінилися під час перепочинку у Файному місті.
-
Приїхавши до Тернополя, у мене згенерувалася нова ідея неофіційного рекорду – продовжити мелодійний заїзд до Києва. Хочу, аби якомога більше людей підписали мій прапорець, з яким долаю свій шлях. У Тернополі прапор наповнився новими підписами – побажаннями людей, що мені зустрічалися дорогою, із мріями про щасливу і квітучу Україну. Хочу передати цей прапор Президенту, тому ще потрібно заїхати на Банкову (в Офіс Президента – прим.ред.), – розповідає про плани Владислав.
Чоловік розповідає, що на прапорці люди пишуть: «Боже, збережи Україну!», «Слава Україні!», «Вітання з Тернополя» та інше.
Неофіційний «рекорд»
Владислав розповідає, що не був обізнаним із порядком реєстрації рекордів. Так, спочатку він знайшов у Фейсбуці сторінку Книги Рекордів України, де довідався контакти і зателефонував по них, пояснивши свою ідею реєстраторам рекордів, будучи вже підготовленим. Скинув реєстраторам свій тренувальний заїзд, який і став доказовою базою для них.
Послуги зі встановлення рекорду, за словами Владислава, офіційно вартують 20 тисяч гривень. Чоловік каже, йому така сума не по кишені. Хотів знайти спонсора, адже у Книзі Рекордів України бачив багато рекламних кампаній по встановленню різних рекордів. Владислав пояснює, що рекорди, здебільшого, встановлюють на невеличкій площі, оскільки це простіше і дешевше.
-
Реєстратори рекордів відповіли мені, що ідея дуже класна і що вони «за», але зараз період відпусток – потрібно трохи почекати. Кілька днів мене «годували» обіцянками. Виявилося, що у Книзі Рекордів України ще навіть не має такої категорії, яка би відповідала моєму рекорду. У зв’язку з цим, мене переадресували до Національного реєстру рекордів України. У цій установі також підтвердили унікальність моєї ідеї і сказали надсилати заявку на участь у рекорді. Я бачив, що моя заявка з місця не рухається, тому вирішив сам довідатись, що там з нею. Мені відповіли, що заявку не розглянуть, оскільки моя ідея «несе небезпеку для третьої сторони», – каже чоловік.
Як пояснює сам Владислав, їхати реєстраторам за ним 600 км, перекривати дорожній рух і значні витрати у зв’язку з цим – головні причини, через які його рекорд відмовилися реєструвати.
«Тернопільський по-духу»
«20 хвилин» вже публікували унікальну історію Владислава Козаченка, коли він у 2019 році, змайстрував першу у світі електронну сопілку. Саме на ній хлопець грав на вулицях Тернополя, заробляючи цим собі на життя.
-
Я декілька років проживаю у Тернополі. Моя головна мета – оселитися тут назавжди. Ще з часів Майдану сподобалися настрої тернополян, у них відчувається дуже міцний дух патріотизму, категоричність до зрадників, а ці риси припали мені до душі, близькі мені по духу. Вони мені настільки сподобалися, що я захотів стати тернополянином.
Читайте також: Зі зламаної сопілки музикант змайстрував унікальний інструмент
Чоловік планує святкувати День Незалежності в Тернополі, каже повернеться із Києва. Але плани можуть змінитися.
-
Я хотів би бути на День Незалежності у Тернополі. Зараз же перебуваю у дорозі до Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ в рамках прощі. Тому по дорозі вивчив композицію Миколи Лисенка «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» або як її називають «Духовний гімн України». Граю її на сопілці до собору додатково до Гімну України, – ділиться Владислав.
Владислав Козаченко радить тернополянам, які хочуть встановити свій рекорд, спочатку перевірити чи їхнє бажання є справжнім, а не заради піару. Також чоловік рекомендує перевірити свою готовність до випробування, знайти мотивацію.
-
Більшість рекордсменів свої рекорди присвячують комусь або чомусь. Це дуже мотивує, – зізнається Владислав.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.