Хор виконав останню волю Героя: Лановецька громада попрощалася з воїном Володимиром Паламарчуком
Лановецька громада провела в останню земну дорогу Героя, командира інженерно-саперного відділення, старшого сержанта Володимира Паламарчука із села Іванківці.
Про це 8 серпня повідомили в Лановецькій міській раді.
Володимир Паламарчук навчався в Іванковецькій загальноосвітній школі, згодом здобув професію тракториста-машиніста в Лановецькому професійному училищі. Працював у ТОВ «ЗАГОТЗБУТ».
Співав у церковному хорі
Рідні, друзі та односельці пам’ятають його як добру, працьовиту й життєрадісну людину з великим серцем. Володимир любив співати, мав чудовий голос, був учасником хору. Особливе місце у його житті посідала церква. Він був активним парафіянином, співав у церковному хорі та завжди поспішав до храму.
Понад усе Володимир любив своїх батьків, брата, сестру, дружину Наталію та доньок Олександру й Владиславу. Саме заради їхнього майбутнього, заради України він став на захист Батьківщини.
На службу був призваний 30 березня 2023 року. Вірно й самовіддано виконував свій військовий обов'язок, допомагав своїм побратимам і посестрам.
Назавжди 43
За роки служби був відзначений низкою нагород, серед яких нагрудні знаки «Ветеран війни», «За зразкову службу», почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих», відзнаки Міністерства оборони України – медаль «Захиснику України» та «Хрест доблесті», а також державна нагорода – медаль «За оборону України». Та попри всі ці відзнаки, Володимир ніколи не прагнув говорити про свої заслуги, але чесно, відповідально й до кінця боронив свою землю.
Ще зовсім нещодавно мав коротку відпустку, під час якої зміг побути поруч із найдорожчими людьми. Це була їхня остання зустріч.
3 серпня старший сержант Володимир Паламарчук загинув поблизу населеного пункту Обще Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання з виявлення та знищення сил противника. Герою назавжди залишилося 43 роки.
Хор виконав останню волю Героя
Провести захисника в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими й посестри, жителі громади та представники влади. Під час зустрічі хор виконав останню волю Героя – заспівали його улюблену пісню «Козак».
Прощання відбулося з усіма військовими почестями. Під звуки Державного Гімну України та залпу дружині полеглого воїна вручили Державний Прапор – символ незалежності України, за яку Володимир віддав найдорожче – своє життя.
Схиляємо голови у глибокій скорботі та висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Героя Володимира Паламарчука. Вічна шана і вдячність за жертовність, мужність і любов до України!
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
