Виставку вишитих картин-стацій «Хресна дорога Христа – Випробування України» відкрили в Українському Домі «Перемога».
14 робіт вишило подружжя тернополян, заслужених майстрів народної творчості України Ярослави та Олега Ликтеїв. Дотепер ніхто в Україні, а цілком можливо, що й у світі, не наважувався взятися за таку кропітку роботу, кажуть автори.
– Вишивка – це наш генетичний код, стиль якого відрізняється у різних куточках України. Ідея виникла під час виставки отця Дмитра Блажейовського, який порадив нам продовжувати його роботу. Він говорив нам: «Я є таке собі зерно, а ви є пророслим стебло, яке дасть свіжий плід». Після цих слів ми почали працювати та створювати нашу виставку. Вона – одна із перших, після цього з'явилась ще одна яка належала моєму нині покійному дядьку який також зображав Хресну дорогу, – розповів для «20 хвилин» Олег Ликтей.
Це дійсно кропітка робота, яка вимагає затрати великої кількості часу, зусиль та матеріально-технічного забезпечення.
— Майже два роки витратили на підготовку. Старались у пришвидшеному темпі тому, що це мало бути присвячено двотисячоліттю Різдва Христового. Допомагали небайдужі тернополяни, без них нам справді було б важко реалізувати цей проєкт, – каже співавтор виставки.
Головна мета – це пам'ять про сина, який започаткував роботу вишивки Хресної дороги разом зі своїми батьками, але пішов із життя.
— Коли я побачив, що ми не встигаємо до двотисячоліття, я сказав синові, що ми не зможемо вчасно реалізувати, давай згодом продовжимо, а він говорить до мене: «шкода, якщо вона пропаде». Саме ці слова надавали сили та бажання працювати і надалі. Щодо продажу виробів, то знаєте, є речі які продаються, а є щось набагато цінніше за гроші, неможливо продати свого сина, тому не можна продати пам'ять про нього. Допоки житиме виставка, доти буде жити і наш син, тому вироби не продаються, — наголошує Олег Ликтей.
Духовна культура виникає завдяки тому, що людина не обмежує себе лише чуттєво-зовнішнім досвідом і не відводить йому переважного значення, а визнає основний і керівний духовний досвід, з якого він живе, любить, вірить і оцінює всі речі, як говорить Олег Герман.
— Є різні аспекти культури, себто культура спілкування, культура взаємин, а є духовна культура — це те, що не вимірюється жодними параметрами. Це почуття, яке завжди складається зі світла і тіней Христа. Хресна Дорога повинна нагадувати нам, що людина стоїть перед вибором. Хрест — це не приреченість, це — вибір незалежно від віку, статті перед кожним має постати запитання, що ти вибираєш: волю, впевненість, Україну чи залякування, приховування. Тобто — яку ти дорогу ти обираєш Христа чи Юди, — продовжив український науковець, письменник, заслужений діяч мистецтв України Олег Герман.
Для початківців не потрібні спеціальні голки, п'яльці чи інші пристосування, можливість вишивати як на канві, так і на будь-якій тканині, де чітко видно горизонтальне і вертикальне переплетення ниток. Вишивка хрестиком — це чудовий вид дозвілля. У ній відбивалися національний колорит і власне бачення краси кожного народу. Археологи стверджують, що вишивали в наших краях ще в ХХ-му столітті, але це було не стільки окрасою, як язичницьким оберегом – вишивкою прикрашали свій будинок, предмети побуту, одяг, щоб відвести біди та призвати щастя і мир.
Подивитися роботи в Українському Домі можна до 14 квітня.
Автор: Володимир Романишин
Читайте також:
Пташка, Да Вінчі та Чорний Гуцул — у Тернополі відкрили виставку гіперреалістичних портретів
У тернопільському музеї відкрили унікальну виставку борщівської вишивки
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Богдан Ярома