"Іграшкові" собачки. Як доглядати за той-тер'єрами, розповідає Лілія Александрова

Російський той-тер'єр - одна з найменших порід собак у світі. Важать дорослі “кишенькові” песики від 1 до 3 кг. Собачки - легкі в утриманні і зовсім не примхливі. З ними - мінімум турбот: не треба гуляти годинами на вулиці, жодних проблем із дресируванням, немає запаху та алергії.

Той-тер'єр - собака-компаньйон. Вони обожнюють товариство. Ці крихітні чотирилапі - дуже віддані, відчувають настрій господарів і вміють підлаштовуватися під них.
Вони люблять лащитися, сидіти на руках, лежати на плечі і... “цілуватися”. На знак вдячності можуть  облизати все обличчя!
Той-тер'єри бувають двох видів: гладкошерсті і довгошерсті, - розповідає власниця розплідника “Крихітка Фіфі”, заводчик із багаторічним стажем Лілія Александрова. - Вони - витончені та елегантні, нагадують маленьких оленят, мають красиву видовжену шию, легку голівку з широким та опуклим лобом і довгі стрункі ніжки. Носик - загострений, а вушка - стоячі і рухливі.

Цю собаку часто називають кишеньковою. І недаремно. Вага той-тер'єра - від 1 до 3 кг.
Вони бувають різного окрасу, але не кольорові і без білих плям, - продовжує жінка. - Найпопулярніші окраси - чорний підпалий і коричневий підпалий. Найдорожчий - голубий. Він дуже рідкісний, так само, як і білий.
За раз з'їдають столову ложку
Маленькі тої - зовсім невибагливі у раціоні. Вони споживають практично будь-яку їжу, але об'єми, звісно, зовсім інші. Можна використовувати і корми.

Ці міні-собачки їдять дуже мало, - додає співрозмовниця. - Весь їхній сніданок чи вечеря вміщається в одній столовій ложці!
Меню повинне бути розмаїтим. Дуже корисні кисломолочні продукти, зокрема домашній сир, та сирі або варені овочі: морква, капуста, буряк. Той-тер'єри обожнюють фрукти. Особливо - яблуко та виноград.
Ми годуємо своїх улюбленців тим, що їмо самі. Даємо навіть борщик, - каже Лілія Александрова. - Проте на жирні, копчені продукти і кістки, - табу. Також заборонено давати їм свинину. Вона містить такі глисти, які виводяться з людського організму, а з собачого - ні.
Тої - дуже чистоплотні. Це - “диванні” собачки. Тому їх бажано купати через кожні 10-20 днів, а то й більше, по мірі забруднення.

Будь-який шампунь містить хімічні складники. Ці компоненти змивають надшкірний жир, який захищає собачок від утворення лупи, дерматитів та інших проблем, - веде далі жінка. - Часто купати цуценят не раджу. Якщо люди, придбавши собачку, сумніваються, що тваринка - чиста, її можна помити теплою водою, без хімічних засобів.
Особливість цієї породи - тонкі та крихкі кістки. Їх не можна залишати десь на підвищенні, скажімо, на дивані чи столі, тому що вони можуть звідти впасти і забитися.

Цуценята  важать від 30 до 150 г
Пологи в той-тер'єрів - не з легких. Без сторонньої допомоги не обійтися. Самки розгублені, не знають, що діється. Їм слід допомагати не лише під час пологів, а й пізніше, з перших днів життя малят.
Самка може народити до чотирьох цуценят. Але в середньому - два-три. Крихітки-новонароджені важать від 30-ти до 150 г, - каже Лілія Александрова. - Дуже маленькі самки не дають потомства, адже вони можуть загинути під час пологів.
Той-тер'єри - порода-“скороспілка”. Основний ріст цуценяти відбувається до чотири-п'ятимісячного віку. У них - усе, як і в людей. Якщо господарі подбали про собачий гардероб, влітку вони можуть “дефілювати” у панамках від сонця,  платтях, шортах і спідничках. Взимку - у теплих комбінезонах, дублянках, шапках і чобітках.
Коли ми йдемо на якесь святкування в ресторан, то залюбки беремо з собою нашу улюбленицю - трирічну самку Фанні, - зауважує жінка. - Ця собачка - дуже мініатюрна та спокійна, вміє поводитися у будь-якому товаристві. Коли вона чемно сидить на стільчику в красивому платті, ми опиняємося у центрі уваги. Люди навіть не одразу можуть зрозуміти, хто це.

Хоча собачки обожнюють прогулянки надворі, необов'язково робити це щодня. Тойчики запросто можуть справити нужду у відведеному місці. Вони навчені ходити на лоточки, які застеляють одноразовими пеленками для тварин. Також є спеціальні біотуалети.
Це дуже зручно, - наголошує співрозмовниця. -  Особливо взимку, коли господар не хоче виходити надвір.
Захищають господарів
Влітку собачку можна вигулювати скільки завгодно. Головне - не забувати ховати її від сонця. Ці чотирилапі - ніжні і тендітні.
Нервова система в той-тер'єрів - дуже чутлива, - додає пані Лілія. - Якщо тваринці некомфортно в когось на руках, вона тремтить. Ця особливість характерна і для собак інших дрібних порід, наприклад, чихуа-хуа.
Той-тер'єра легко брати усюди з собою. Перевезення тваринки максимально просте і не завдає особливих незручностей. З ними можна їхати як на дачу, так і на море. Адже собачка - справді кишенькова. Втім, за мініатюрністю ховається відважний захисник, готовий постояти за господаря в будь-яку хвилину.
Попри крихітні розміри, ці собачки дуже бойові. Коли той-тер'єр сидить на руках у господаря і хтось простягає до нього руку, собачка одразу “показує характер”: легенько кусає за палець або трішки погарчить на “чужака”, - розповідає жінка
Раніше довгошерсті той-тер'єри коштували дорожче, ніж короткошерсті. Проте останнім часом вони зрівнялися в ціні. Купувати собачку Лілія Александрова радить обов'язково з документами міжнародного зразка. Наявність родоводу дасть гарантію, що цуценя  - чистокровне.

Брали Фанні з собою на море
Родина Александрових розводить довгошерстих і короткошерстих той-тер'єрів. Собачок у них - дуже багато.
Я всіх безмежно люблю. Вони віддячують сторицею. Є, звісно, й улюбленці. Це трирічна Фанєчка - собачка моєї доньки Аліни, - каже Лілія Александрова. - Цього року ми брали її з собою на море. Фанні - дуже контактна, добре переносить переїзди. Вона купалася в морі, а діти навіть закопували її по шию в пісок. До речі, собачка нещодавно стала мамою. Зараз годує маленьких
Той-тер'єри з розплідника “Крихітка Фіфі” зараз живуть не лише в різних містах України, а й за кордоном: в Італії, Швейцарії, Іспанії, Англії, Франції.
Люди часто обирають тваринок по скайпу, - продовжує жінка. - Жодних проблем з відправкою чотирилапих у Росію та країни Європи немає. Адже всі - здорові, вчасно провакциновані.
Улюбленці родини Александрових займають на виставках призові місця. Вони отримують такі престижні титули серед собак, як кращий представник породи (BOB) i кандидат у чемпіони (CAC).
Ми переважно їздимо на виставки в межах України. Десь далі просто не встигаємо, - каже співрозмовниця. - Доглядаємо за собачками всією сім'єю. Чоловік Володимир і донька Аліна люблять собак не менше за мене. Ми звертаємося до ветеринарів дуже рідко, бо уже знаємо, що й до чого. Навіть щеплення робимо самі.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.