Іванкові було всього 23… На Шумщині прощаються з військовим-контрактником Іваном Аніним

• З грудня 2020 року проходив службу в Національній гвардії України м. Київ, а з листопада 2021 — на службі за контрактом. Загинув в боях, захищаючи від агресії російської федерації столицю нашої держави…
• Дуже багато людей вийшли о 2 ночі зустріти тіло героя в Шумську. На колінах, з лампадками у руках люди зустрічали Іванка посеред ночі обабіч дороги.    
• «Я з ним могла годинами спілкуватись – настільки ерудована дитина. Дитина від Бога», — так про Іванка говорить його колишня вчителька. І додає: все, що існує на світі з найлюдськішого – можна сказати про Івана. Такої думки всі, хто знав хлопця.

— Це була надзвичайна дитина… Ви не уявляєте, як зараз гірко і боляче, — Ольга Євсюкова, яка працювала в ДНЗ «Шумське професійно технічне училище», де навчався Іванко, не може дібрати слів. Жінка плаче. — Він постійно був в бібліотеці – все, що де було – він все перечитав. Політикою цікавився, історією. Казав: «Настануть такі часи, що Україна буде Україною!»  Напевне, тому і пішов служити. І це було в нього в серці…

Загинув в боях під столицею

Анін Іван Аркадійович народився 11 вересня 1998 року в с. Боложівка Шумського району. З 8 грудня 2020 року проходив службу в Національній гвардії України м.Київ, з 26.11.2021 на службі за контрактом. Загинув в боях, захищаючи від агресії російської федерації столицю нашої держави, повідомили у Шумській територіальній громаді.

— Прикро, що втрачаємо кращих, — каже Вадим Боярський, голова Шумської громади. — Біль нестерпний та він не припиняється, бо ж ворог вбиває наших захисників… Рани в серцях кровоточать. Вічна пам’ять! Щирі співчуття родині захисника...

Як вдалось нам дізнатись, солдат Анін загинув 15 березня під Києвом, отримавши вогнепальне поранення, несумісне із життям. Хлопець був старшим кулеметником бронеавтомобіля артилерійського взводу. 

Вночі 19 березня в Шумську зустріли героя в 2 ночі. Дуже багато людей. На колінах, у сльозах і з квітами.

— Вони переїхали із сусіднього села з мамою, і не дуже довго в Суражі проживали, але за цей час вже можна сказати, що це була щира, добра, хороша дитина, — розповів староста с. Сураж Олександр Михальчук. —  Вони проживали у сусідньому селі Боложнівка. Після розлучення батьків мама з дітьми переїхала до нас.

Дитина від Бога, яка любила Україну

Все, що існує на світі з найлюдськішого – можна сказати про Івана. Такої думки всі, хто знав хлопця.

Іван Анін закінчив 9 класів у школі с. Боложнівка. 11-ий вже у у Шумській ЗОШ №1.

— Вступив до Галицького коледжу, але невдовзі полишив навчання, — розповіла Ольга Євсюкова. — Він був старшою дитиною у родині. Можливо, родина не мала змоги оплачувати навчання, адже іншої причини, чому полишив, ми не знаємо. Всі задатки, аби стати відмінником, в Іванка були.

Коли вчився в ДНЗ «Шумське професійно технічне училище», викладачі не могли натішитись Іваном. Навіть дітей, які не надто злюбили читати, Іван завжди заохочував до цього. Мовляв, ти подивись це і це. Довідник з історії України по датах знав напам’ять…

— Дитина дуже розумна. Буває вільна хвилина – він тримає книжку в руках. Він завжди читав, хотів знати все, — згадує Ольга Євсюкова. — Я з ним могла годинами спілкуватись – настільки ерудована дитина. Дитина від Бога. Дуже важко говорити про Ваню зараз, в минулому часі.

Вчителька каже, що була дуже близькою з Іванком. Можливо тому, припускає вона, що перед тим втратила власного сина. І в Іванові знаходила віддушину. А він й справді був кращим з кращих.

— Я дивувалась, що в сьогоднішній час дитина так і стільки читає, — каже пані Ольга. — Дуже велике горе для батьків, нас усіх і для України. З його наполегливістю, з його бажанням жити і творити, він міг багато дати Україні, яку дуже любив. Він хотів жити!!!

 

Редакція «20 хвилин» висловлює щирі співчуття матері, братам, родині, побратимам, однокласникам та однокурсникам, друзям та односельцям Івана. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.