Відновлюємо історичну пам'ять міста: що про нові назви для тернопільських вулиць думають історики?

• 31 травня завершила свою діяльність комісія з питань перейменувань вулиць у Тернопільській міській територіальній громаді.
• Серед кількох тисяч запропонованих варіантів група експертів відібрала 13 нових назв для вулиць нашого міста. Причини вибору конкретних особистостей й топонімів пояснили на офіційних джерелах комісії.
• Що про запропоновані назви думають знані тернопільські історики? Чи всі з них є обґрунтованими? Читайте у матеріалі.

До слова, члени комісії винесли для обговорення 13 варіантів щодо перейменування вулиць нашого міста, пов’язаних з іменами російських або радянських діячів. На сайті Тернопільської міської ради опублікували обґрунтування кожного з них. Пропонують переназвати:

• вулицю Танцорова на вулицю Старий Поділ (історична назва);
• вулицю Живова на вулицю Торговиця (історична назва. Її було зафіксовано на кількох мапах міста, зокрема 1937-193838 р.р. Вона, відповідно до ідеї комісії, нагадуватиме про торгівельне минуле);
• вулицю Макаренка на вулицю Іванни Блажкевич (дитяча письменниця, громадська діячка, просвітниця, родом з села Денисів на Тернопільщині. Весь свій життєвий шлях жінка боролася проти гнобителів українства);

• вулицю Чехова на вулицю Олени Теліги (провідна діячка ОУН, поетеса, літературна публіцистка та критикиня. Її на всеукраїнському рівні відносять до борців за незалежність України у XX столітті);

• вулицю Агрономічна на вулицю Дарії Віконської (письменниця, публіцистка, літературна і мистецька критикиня, перекладачка тощо. Вона є єдиною українською літераторкою, котра проживала у Тернополі в 1920-1930-ті та стоїть в одному ряду з Марко Вовчок і Оленою Телігою);

• вулицю Бригадна на вулицю Омеляна Пріцака (український та американський тюрколог-мовознавець, історик, який своє дитинство і юність провів у нашому місті. Чоловік свого часу був одним із засновників і першим директором Українського наукового інституту Гарвардського університету, згодом – очолив Інститут сходознавства НАН України, був співзасновником Міжнародної асоціації україністів, професором всесвітньовідомих вищих навчальних закладів тощо);

• вулицю Гагаріна на вулицю Івана Гавдиди (був заступником Голови Проводу ОУН та одним з ініціаторів створення Молодіжного Конгресу Українських Націоналістів. Діяч народився у Тернопільській області, за життя видав чимало статей та публікацій, а ще очолював Центр національного відродження імені Степана Бандери у Києві);

• вулицю Достоєвського на вулицю Ілярія Бриковича (гімназійний професор, освітній діяч, виходець з тернопільської давньої міщанської родини, хоча у нашому місті досі ніяк не вшанований. Він входив до керівних органів багатьох українських товариств. За громадську позицію був заарештований органами НКВС, загинув в ув’язненні);

• вулицю Глінки на вулицю Миколи Леонтовича (український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору тощо. Автор відомих хорових обробок українських народних пісень, зокрема його «Щедрик» співають в усьому світі як різдвяну колядку);

• вулицю Ломоносова на вулицю Князя Святослава (прославився як талановитий воїн і полководець. Повернув до складу Київської держави племінне княжіння в’ятичів (964 р.), розгромив Хозарський каганат, вів війни на Північному Кавказі та активну політику щодо Візантії);

• вулиця Пушкіна – Захисників України (цю назву комісія пропонує присвятити усім Захисникам, які зараз боронять Україну від ворога);
• вулиця Толстого – вулиця Євгена Мєшковського (генерал-хорунжий Армії УНР, полковник УГА, з 1918 року – начальник Начальної команди (штабу), що знаходився в Бережанах. Помер у Тернополі через важкі поранення у бою й похований на Микулинецькому кладовищі. До слова, в Україні є могили лише двох генералів Армії УНР: Мєшковського в нашому місті та Василя Тютюнника в Рівному, на честь якого там названа вулиця);

• вулицю Чалдаєва на вулицю Патріарха Любомира Гузара (український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, представник славетного роду Гузарів).

Теплохід «Герой Танцоров» буде називатись теплоходом «Ян Амор Тарновський» (на честь державного, політичного та військового діяча Польського королівства й, за сумісництвом, засновником Тернополя).

Також комісія з перейменування рекомендувала виконавчому комітету міста демонтувати меморіальні дошки (4 об’єкти) й скульптури осіб та персонажів, що мають радянське чи російське походження (пам’ятники: «Герою-матросу» біля гуртожитку «Чайка», радянському робітникові, що на вулиці Поліській, та великий обеліск на братському цвинтарі воїнів-червоноармійців)

Яка думка щодо нових назв вулиць у місцевих істориків?

Детальніше про роботу комісії з питань перейменування вулиць та чи всі запропоновані варіанти є об’єктивними й доречними, нам погодився розповісти Володимир Мороз – історик, у минулому журналіст, головний редактор видання «20 хвилин» та газети «RIA плюс», а тепер науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ й головний редактор часопису «Патріярхат».

– Я не входжу в комісію, однак, належу до групи істориків, до яких звернулися за кваліфікованими порадами. Всі у цій групі так чи інакше пов’язані з містом Тернопіль, писали про його внутрішню історію. Приміром, я упродовж багатьох років вів у газеті «RIA плюс» окрему сторінку «Ретро», готував туди статті. Комісія цікавилась думкою тих істориків, які мають безпосереднє відношення до досліджень минулого нашого краю. Тому запропоновані нові назви для вулиць цілком можна вважати консенсусом багатьох експертів, – пояснює пан Володимир.

За його словами, кожен факт перейменування стартував з висловлення ініціатив, збирання думок істориків, а пізніше – спільного обговорення пропозицій, підкріплених письмовими аргументами.

– Далі обґрунтування ставало стислішим. Наприклад, запропонувавши назвати одну із вулиць на честь Омеляна Пріцака як тернополянина, в якого саме під час перебування у нашому місті сформувалась свідома українська позиція, я викладав свої аргументи на сторінку тексту. Один мій знайомий писав аналогічне обґрунтування про Олену Телігу, – деталізує Володимир Мороз.

Щодо критеріїв відбору нових назв, пан Володимир говорить, мовляв, тернопільська практика зараз відображає всі ті процеси, які в цілому відбуваються в Україні. Мова йдеться не тільки про дерусифікацію і дерадянізацію, а й про відновлення історичної пам’яті та справедливості.

– Тоталітарний режим СРСР «стирав» все те, що питомо «наше», знищував і деформував будь-які дані про нього. Саме тому при селекції нових назв для вулиць ми в першу чергу повернулися до забутих персоналій. Про них широкому загалові часто мало відомо, адже цих людей запросто не існувало в радянській науці. Про них не згадували в публічному просторі. Серед них є інтелектуали, діячі державного рівня, ті, кого в радянські часи інтерпретували зовсім по-іншому, ніж до нього і в наші дні, скажімо, князя Святослава, – розказує нам про пріоритети комісії пан Володимир.

Друга група найменувань, за його словами, об’єднує імена наших сучасників, життєвий і творчий спадок яких має всеукраїнське значення.

– Частина цих постатей тісно пов’язана з Тернополем, як от блаженніший Любомир Гузар. Деякі його родичі є вихідцями з Тернопільщини, з села Кальне біля Зборова. Біля церкви у цьому населеному пункті похований дід Любомира, також священник. Інші люди, на честь яких ми рекомендуємо перезвати вулиці – це особи, внесок яких у розвиток України неоціненний. Приміром, Микола Леонтович не має безпосереднього зв’язку з тернопільським краєм, але він є частиною національної культури, а так як Тернопіль – частина України, тому вирішили віддати йому належне,– пояснює Володимир Мороз.

Про теплохід «Герой Танцоров» пан Володимир каже, що питання вшанування засновника нашого міста – Яна Амора Тарновського, на порядку денному стояло, ще коли чоловік працював у газеті «RIA Плюс» (майже 10 років тому).

– Тарновський є частиною тернопільської історії й культури. Наразі знайшли альтернативу його вшанування: не забирати назву якоїсь вулиці, а найменувати в честь цієї особи теплохід, впізнаваний бренд міста, – говорить історик.

Окремо Володимир Мороз хотів би виділити, що однією з провідних тенденцій відродження історичної пам’яті як у Тернополі, так і в Україні зокрема, є відновлення неперсоніфікованих назв, які би підкреслювали історичну пам’ять.

– Мало хто знає, що Підзамче було не тільки у Львові, а й нас. Але про це на даному етапі мова не йшла. Натомість закріплення назв Старий Поділ і Торговиця демонструє те, що Тернопіль має свої давні традиції, зокрема вже відновлена назва вулиці Поділ. Перед тим я обдумав, що оскільки Подільська у нас вже є, і аби служби, наприклад, таксі не плутали її з Подолом і не везли пасажирів неправильно, слід назвати вулицю Танцорова як «Старий Поділ». Міська рада таку пропозицію погодила. І звучатиме гарно, скажімо: "Зустрінемося на Старому Подолі!". Натомість Торговиця, яку займає частина вулиці Живова, дійсно існувала у тому районі раніше. Тобто ми відновили тодішню назву, – ділиться з нами думками історик.

На завершення пан Володимир говорить, що етап перейменування певних локацій не завершується. Залишається чимало імен, явищ та процесів, котрі поки не були вшановані офіційно, хоча пам’ять про них живе у народі.

– Звісно, лунають думки: «А чого обрали саме тих, а не інших?», «Ви багатьох упустили!». На це відповім приказкою: «Ще не родився той, хто всім догодив!». Я теж би хотів, аби окремих діячів ще додали в перелік, однак не кричу про це у Фейсбуці або деінде. Людям слід прийняти, що вулиці й локації міста називають іменами наших шанованих краян. Слід до всього ставитись спокійно. У комісії немає жодної змови щодо вибору персон або топонімів. Вона, наскільки я бачу, враховує суперечності. Треба розуміти, що культура живе, допоки вона розвивається. Тернопіль теж розвивається, і плекання історичної пам’яті триватиме, – каже пан Володимир.

Також своїми міркуваннями стосовно рекомендованих нових назв для вулиць Тернополя поділився Петро Гуцал – кандидат історичних наук і доцент кафедри журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Його сферою зацікавленості є історичне краєзнавство.

– Перейменування для мене було справою зрозумілою і не викликало жодних труднощів. В рішенні виконкому міської ради чітко вказали, що вулиці, які планують переназвати, повинні отримати імена видатних осіб української історії й культури, котрі своєю діяльністю зробили вагомий внесок у боротьбу за нашу державність, – пояснює пан Петро.

За його словами, 13 вулиць Тернополя однозначно мають носити імена тих людей, які своїм подвижництвом й героїзмом заслужили на пам’ять нащадків.

– Не приховую, що на початках були спроби декого з тернополян (прізвищ не знаю – озвучувалося лише як «багато краєзнавців» і мабуть під впливом публікацій у місцевій пресі), подеколи настирливо просунути імена, які суперечили концепції нинішнього перейменування. На щастя, такі пропозиції не пройшли – я був категорично проти і мені вистачило аргументів, аби переконати колег в комісії відмовитися від «чужинців», – каже Петро Гуцал.

Історик розповідає, що після численних дискусій група експертів визначилась з новими назвами вулиць. Дві з них – Старий Поділ і Торговиця, є історичними, відомі щонайменше з 18 століття. Важким питанням стало вшанування Героїв, які загинули на війні, що росія нині веде проти України.

– Зрозумілий біль рідних, котрі втратили своїх найдорожчих чоловіків і бажають закарбувати в пам’яті міста імена воїнів. Та оскільки війна триває, до нашої в ній перемоги шлях ще тривалий і жертовний, було вирішено назвати одну із вулиць як Захисників України. Там в майбутньому міська рада хоче звести меморіал героїв російсько-української війни 2014–2022 років, – говорить пан Петро.

Решту вулиць пропонують назвати іменами відомих українців. Фактор того, чи ці особи пов’язані з Тернопільщиною, враховувався в першу чергу.

Ще істориків спіткали труднощі, бо персоналій, котрі заслуговують бути увіковічненими в йменнях тернопільських вулиць, є дуже багато. У комісії, як говорить Петро Гуцал, відбувався обмін думками, іноді доходило навіть до суперечок, аби дійти до спільної думки.

– У перейменуванні вулиць існує традиція давати їм імена видатних осіб, які не обов’язково пов’язані з конкретним містом. Це є виявом національної ідентифікації, гордості за представників свого народу. Саме тому комісія запропонувала присвятити три вулиці пам’яті Олени Теліги, Любомира Гузара і великого київського князя Святослава Ігоровича, – розповідає Петро Гуцал.

Чоловік сподівається, що в майбутньому при розбудові нашого міста з’явиться можливість назвати нові вулиці іменами, наприклад, Петра Терещука – видатного митця малої скульптури, одного з творців «віденської бронзи» в стилі арт-деко, або Артима Хомика – письменника, єдиного публіциста-галичанина періоду Української революції 1917-1921 років, або Степана Волинця – старшини Легіону УСС та УГА, оперного співака в радянській Україні (страченого в 1938 році).

– Всі вони уродженці Тернопільщини і практично незнані в рідному краї, – завершує пан Петро. 

Деталі подальшої процедури перейменування вулиць

За обґрунтуванням нових назв тринадцяти вулиць міста ми також звернулись у Тернопільську міську раду, надіславши інформаційний запит. Наразі очікуємо на відповідь, як тільки її нададуть – опублікуємо.

Щодо того, як далі проходитиме процес перейменування вулицю, коментар нам дала Мар’яна Зварич – керівниця прес-служби Тернопільської міськради.

– 1 червня на порталі «Електронні консультації та опитування» буде оприлюднене громадське обговорення щодо перейменування вулиць. Воно триватиме упродовж 30 днів. Ми напишемо на сайті про початок процедури обговорення і дамо активний лінк. По завершенню тридцятиденного періоду буде опрацьовано усі отримані пропозиції, їх сформують у протокол та винесуть на розгляд сесії міської ради, – розповіла вона.

До слова, у зв’язку із воєнним станом на території України, громадське обговорення проводиться шляхом надання пропозицій у формі електронної консультації та в письмовій формі. Участь у ньому можуть взяти тільки повнолітні громадяни України, зареєстровані у Тернопільській міській ТГ.

Подати власні пропозицій й зауваження можна за посиланням, а також через відділ звернень Тернопільської міської ради за адресою: вулиця Листопадова, 6. Особі, яка подає свій варіант назви вулиць, слід зазначити прізвище, ім’я, по-батькові та адресу, на якій проживає.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.