Лікарський почерк: що кажуть пацієнти, провізори, графологи і самі медики

Зразки почерків працівників медичної сфери, які досліджував тернопільський графолог Дмитро Штокалюк

Через нерозбірливий запис назви медичного препарату чи дозування у світі трапляються тисячі лікарських помилок.  Неправильне лікування може стати травматичним для пацієнта. Небезпека поганого почерку у тому, що це може мати і смертельні наслідки.

З проблемами через поганий лікарський почерк не раз зіштовхувалися і читачі «RIA плюс».

- Одного разу рецепт від дерматолога не могли розібрати у кількох аптеках, - розповідає тернополянка Лілія. – Молоді провізори сказали шукати старших, мовляв в них вже набите око на такі почерки. І справді старша жінка у одній із аптек без проблем розібралася з тим рецептом. Але ж це не вихід бігати від аптеки до аптеки поки хтось розшифрує, що там понаписував лікар.

Ще одна читачка розповідає, як була свідком того, що в аптеці відмовилися відпускати ліки пенсіонеру, бо не могли розібрати почерк. Провізор сказала, що не може чітко прочитати, який препарат вказаний, бо є ліки які відрізняються лише однією буквою і вона ризикує дати не те, що треба. Порадила чоловікові ще раз сходити до лікаря і перепитати.

Пацієнти скаржаться

Свої історії, пов'язані з нерозбірливим лікарським почерком розповідають і тернополяни, які взяли участь в опитуванні “20 хвилин” у соцмережах.

- Приписали препарат здається від печінки, а фармацевт не так прочитала, дала ліки від тиску! Я їх пила, але не лікувала себе, а через таблетки навпаки-шкодила собі! Я почала себе погано почувати, а вже потім виявилося, що це не ті ліки,які я мала приймати! - пише Діана Шрамов'ят.

“Мама лежала в реанімації. Попросив виписку хвороби, щоб проконсультуватися в моїх друзів - лікарів у інших лікарнях. Після довгих дискусій добився того, щоб виписку дали. Асистент хотів написати на комп'ютері, на що завідуючий відділенням йому сказав : "Пиши від руки так, як пишеш рецепти". У мене забракло слів українських…, пише Ігор Пастух.

"Були проблеми з лікарським почерком. Поїхали за направленням від лікуючого лікаря, а там не змогли розібратися в історії. Так і не встановили діагноз. Порадили подавати до суду. Але ми цього не робили, це собі дорожче", - розповідає Галина Кулик-Височина.

Провізори розшифровують

Розшифровувати лікарський почерк доводиться і провізорам у аптеках.

- Якщо є призначення лікаря у декілька препаратів і один з них неможливо розібрати, колеги допомагають прочитати, - каже провізор Алла Демида. - Але розшифровувати - це не варіант, бо іноді одна буква і вже зовсім інший препарат із зовсім іншою дією. Є такі препарати, які можуть бути протипоказані цій людині. Приміром, є "Нормоменс" - препарат для жінок і "Норматенс" - від гіпертонії, "Мілдракор" і "Мілдоркард", "Еметон" таблетки і "Емотон" ампули.

Алла Демида каже, що вони з колегами стараються розшифровувати все.

- Буває, що доводиться відправляти до лікаря ще раз. Буває самі телефонуємо до лікарів, кажемо прізвище пацієнта і уточнюємо призначення, особливо коли довгий список медикаментів, - каже провізор. - Але є такі пацієнти, які принципово кажуть - ви зобов’язані розібрати. А це не наша робота. Бо лікар повинен чітко написати назву препарата. Вгадувати ми не маємо права.

Краще, щоб лікарі друкували призначені для пацієнта ліки, тоді все буде зрозуміло, вважає провізор. Також, потрібно, щоб лікарі вказували правильне дозування і форму лікарства.

- Буває, що пацієнти шукають препарат, який є тільки таблетований, а лікарі виписують ін'єкційний, - каже Алла Демида. - Не уточняють форму препарата, і людина змушена шукати по аптеках, а його ніде нема. Після того як оббігає все місто, повертається і уточняє все у лікаря.

Що каже Міністр Супрун

Нещодавно проблеми поганого лікарського почерку порушила і Міністр охорони здоров’я України Уляна Супрун. Вихід у цій ситуації – електронні рецепти. Їх впровадження – питання часу, але вже є перші кроки у цьому напрямку.

Звісно, медики роблять це ненавмисне, пояснює Міністр.

- Основна причина не найбільш каліграфічного почерку – кількість писанини та темпи, в якому лікарі зазвичай працюють, написала пані Супрун на своїй сторінці у "Фейсбук". - Існують різні вимоги щодо документів, заповнення журналів, виписок та багато інших папірців, на які лікарі витрачають свій час. Зокрема, вони змушені писати дуже швидко в пікові години навантаження або ж почерк може ставати все більш нерозбірливим через втому. Форми письмової документації вже давно застарілий формат ведення записів. Світ переходить на електронні записи в системі охорони здоров’я. Україна теж відходить від перенавантаження медицини папером та невиправданими записами й переходом до електронного формату ведення документації. Електронна система охорони здоров’я відіграє ключову роль у трансформації.

Нововведеня з 1 квітня

Як декларує Національна служба здоров'я України з 1 квітня ми переходимо на електронні рецепти, повідомила заступник директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Надія Боднар. Наразі нововведення буде стосуватися лише програми «Доступні ліки». У майбутньому усі рецепти перейдуть на електронний варіант.

- Будь-який електронний документ має бути створений електронним способом, цим же способом переданий і підписаний з допомогою електронного цифрового підпису,- пояснює пані Боднар. - Це будуть медично-інформаційні системи (МІСи), які беруть участь у передаванні медичної інформації від лікувального закладу на офіційний сайт електронної системи охорони здоров'я eHealth. МІСи розробляють електронний рецепт, який лікар на прийомі буде оформляти і за своїм підписом пересилати в eHealth. А він присвоює рецепту номер. На телефон пацієнта буде приходити код для ідентифікації. Знаючи номер рецепта і код, пацієнт прийде в аптеку, скаже цей номер, який внесуть в систему і видадуть ліки. Аптеки мають бути підключені до системи, зараз якраз відбувається процес підписання угод з аптеками.

Що ж до стереотипів про поганий лікарський почерк, то Надія Боднар вважає таке твердження хибним.

- Почерк формується в дитинстві і тоді ще мало хто знає, ким він буде – лікарем чи вчителем, - каже пані Боднар. – У лікарів, як і у представників інших професій, різні  почерки – в одних читабельні, у інших ні. Я можу сказати на 100%, що мій почерк читають без проблем і коли кажу, що я лікар, всі дивуються: "О, лікар і такий почерк!" Можливо, зараз почерк трохи зіпсувався, бо доводилося багато і швидко писати, але  щоб він дуже змінився, то ні.

Як пояснюють свій почерк лікарі

Що кажуть про свій почерк самі медики, журналістка запитала на сервісі HelpSMI – програмі, яка зводить журналістів і експертів. Відповіді надійшли від лікарів з різних міст України.

- Почерк у мене завжди був гарним, але коли за 15 хвилин потрібно розпитати пацієнта, оглянути, зробити запис (і описувати все, а не лише виявлені патологічні дані), виписати документ (лист непрацездатності, довідку, документи на МСЕК, рецепт і т.д.), то мимоволі змінюєшся, - розповідає  дільничий терапевт з Києва Людмила Кравець. - Дехто свідомо "псує" почерк, щоб менше перевіряли контролюючі органи. Зараз додалося ще ведення електронної картки. Знаю, що рано чи пізно, але перехід на електронний документообіг цю проблему вирішить, але поки що це додаткове навантаження.

Цікаву історію пов'язану з почерком розповіла сімейний лікар з Дніпра Катерина Островська.

- Зі свого досвіду можу сказати, що радикально мій почерк змінився після того, як я прийшла на роботу сімейним лікарем у амбулаторію, - розповідає вона. - Якщо раніше мій підпис складався із першої літери імені і чотирьох прізвища, які обведені закарлючкою, то коли довелося підписати сотню рецептів для препаратів, які понижують тиск, які надають за урядовою програмою, я зрозуміла, що скорочення неминучі. В результаті залишилася лише перша буква імені. Тепер коли я поспіхом ставлю підпис, складається враження, що відбулася хрестиком. Пригадую смішну історію, коли за нормою закону для здійснення певної процедури потрібні були підписи трьох спеціалістів. В цьому випадку – мій, колеги і завідувача амбулаторією. Після того як ми підписали, секретар поцікавилася: "А де ж чий підпис?" Закарлючки виглядали як сестри-близнючки. Причина – велике навантаження пацієнтами на одного лікаря, зокрема на дільничих. Плюс бюрократія. Пригадую, що для оформлення документації на присвоєння групи інвалідності потрібно було заповнити купи паперів, а в друкованому вигляді здавати забороняли. Признаюсь, працювати над каліграфією не бачу сенсу, оскільки світить комп’ютеризація у медицині. Боюсь здатися суб’єктивною, але мій "клинопис" не такий вже загадковий. Принаймі, я на це сподіваюсь.

Висновки графолога

Тернопільський графолог Дмитро Штокалюк досліджував почерки медиків. Як каже він, формування поганого почерку у лікарів відбувається  через методи навчання.

- Рукопис медика нерозбірливий, заплутаний, з короткими, не завжди закінченими буквами. Почерк виглядає своєрідно і залежить від особистих рис особи. Він формується в період навчання в медичному виші, - каже експерт. - Майбутнім медикам подають для засвоєння багато матеріалу. І щоб його записати, потрібно скорочувати слова і не тільки, внаслідок чого почерк медиків за виглядом нерозбірливим і заплутаним. Звісно ж, після закінчення медичного закладу почерк не змінюється.

У вузькопрофільних лікарів - ортопедів, лорів, терапевтів почерк незграбний, але в медсестер навпаки акуратний, продовжує Дмитро Штокалюк. Причина - лікарі вчаться 6 років, а медсестри лише три, відповідно подача і кількість матеріалу різняться.

- Медичний почерк формується протягом 6 років до здобуття певного наукового ступеня і навантаження на роботі не має до цього стосунку, зауважує графолог.

- Вчителі також завантажені, але їх почерки набагато читабельніші, - каже він. - Хоча є винятки з правил, я сам бачив  акуратні лікарські почерки, але таких одиниці. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.