Любив усіх, та найбільше любив Україну. У Тернополі сумують за загиблим на фронті бійцем Віталієм Стадником

Світлина зі сторінки міського голови Тернополя Сергія Надала

• Йому було всього 39 років, коли загинув при виконанні бойового завдання на Херсонщині. Зрілий, статний чоловік, який вмів та досягав успіху своєю працею і наполегливістю.
• Коли росія вторглась на нашу землю, він не міг пересидіти, перечекати, а тому у перші дні добровольцем пішов на фронт. 1 жовтня, коли осінь тільки набирала обертів, життя захисника Віталія Стадника з Тернополя трагічно обірвалось на полі бою.
• Яким назавжди запам’ятали свого Героя – нам розповіли його друзі та однокласники.

Трагічну новину про смерть військовика повідомив міський голова нашого міста.

– Захищаючи Україну, на Херсонщині загинув тернополянин, начальник управління Тернопільської обласної прокуратури Стадник Віталій Олегович. Без батька залишились троє дітей. Співчуваємо рідним! Вічна пам’ять Герою! – сповістив Сергій Надал кілька днів тому на своїй Фейсбук-сторінці.

Нагадаємо, що Стадник Віталій Олегович народився 13 вересня 1983 року у місті Тернополі. Він понад сімнадцять років присвятив роботі в органах прокуратури, зокрема був начальником управління Тернопільської обласної прокуратури та старшим радником юстиції. Колеги запам’ятали чоловіка, як спокійного, надійного і впевненого у своїх силах, який готовий прийти на поміч.

Таким Віталій залишився й у серцях однокласників та друзів. Вони написали про нього великого емоційного листа, й надіслали його «20 хвилин». Ці трепетні слова неможливо читати без сліз, що так і бринять. Яку хорошу людину втратило місто! Якого патріота і вірного сина втратила Україна... 

Боровся й упав як Герой

«Пам’яті друга Віталія Стадника.

Коли у вирій відлітають журавлі, ми з сумом проводжаємо їх, але знаємо, що навесні вони повернуться знову. Коли від нас назавжди відходять рідні, ми молимось за вічний спокій і Царство небесне для них. Коли на колінах зустрічаємо з війни Героїв, то у невимовній скорботі волаєш до неба: «На кого завзявся Каїн, Боже, покарай, понад все вони любили свій коханий край».

До таких патріотів належав наш однокласник Віталій Стадник, який у перші дні війни добровольцем пішов на фронт, бо інакше не міг, бо «любив він усіх, та найбільше любив Україну».

Яким був наш Віталій? Справжній друг, який упродовж багатьох років після закінчення школи підтримував, допомагав, спілкувався з усіма нами, незважаючи на зайнятість і високу посаду. А ми раділи щастю подружжя Віталія та Олі, нашої ідеальної сімейної пари, які виховували трійко дітей.

Із невимовним болем і гордістю водночас згадує про свого учня Віталія класний керівник Рома Романівна Матуш: «Мала за честь бути учителькою нашого героя. Яким його пам’ятаю? Допитливий, доброзичливий хлопчина, добре вихований у патріотичній родині, вмотивований, цілеспрямований юнак, який у старших класах наполегливо готувався до вступу у престижний вуз, щоб здобути омріяну професію. Сильний лідер і щирий друг».

Остання зустріч у класній світлиці – з нагоди 20-ліття закінчення школи. Віталій – упевнений в собі, інтелігентний молодий чоловік, з коханою дружиною під руку, з оберемком квітів для вчителів…

Він боровся, як Герой, він упав, як Герой, рятуючи поранених з поля бою… І ми, однокласники та друзі, із болем у серці кладемо квіти до твоєї могили… І гірко плаче калина біля 11 школи і на твоїй вулиці, яка має нову назву – Захисників України. І серед них Ти, наш незабутній Друже, Герою, Ангеле, Воїне Світла… Твій 11-В, випуску 2000-го року».

Війна забирає найкращих

У полеглого на війні Віталія Стадника залишилась дружина Ольга та троє неповнолітніх дітей – син Максим та доньки Маргарита і Марія. Вони, на жаль, вже не обіймуть, не побачать, не пригорнуться до грудей чоловіка й батька. Для майбутнього сім’ї та Батьківщини він віддав найцінніше – життя…

– Пам’ятаємо, сумуємо… Колектив Тернопільської обласної прокуратури глибоко сумує через непоправну втрату – загибель на війні нашого колеги – 39-річного Стадника Віталія Олеговича. Під час виконання бойового завдання 1 жовтня 2022 року він загинув у Херсонській області. На жаль, війна забирає найкращих. Висловлюємо щирі співчуття родині захисника рідної землі. Розділяємо біль рідних та схиляємо голови в глибокій скорботі, – щиро сумують за досвідченим працівником і товаришем у Тернопільська обласна прокуратура.

– Хай Господь прийме його в свої небесні оселі. Низький уклін і Вічна пам’ять Герою. Співчуття рідним та безмежна вдячність батькам за Сина, який ціною власного життя захищав нас і Україну! Вічна пам’ять Віталіку! Царство небесне! Спочивай з Богом! Олюся (дружина військового – прим.), прийми співчуття, це дуже важка втрата. Плачу разом з Вами! Тримайтеся з діточками. Нехай Господь допоможе пережити втрату найдорожчого! – коментує Marynovska Halyna.

Панахида за нашим захисником відбулась 7 жовтня у Домі печалі, що на вулиці Микулинецькій. В останню путь його провели у суботу, 8 жовтня.

Читайте також: Війна забирає найкращих… В боях на Херсонщині загинув тернополянин Віталій Стадник

Редакція «20 хвилин» висловлює щирі співчуття дружині, дітям, усій родині, друзям та однокласникам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину – Віталія Стадника. Вічна пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.