Мали святкувати сторіччя храму, а все згоріло вщент. Люди об'єдналися, щоб звести нову церкву

«Згоріло все. Нічого не вдалося врятувати. Навіть фундамент, — настоятель храму у с. Катеринівка на Кременеччині плаче. — Але після вчинку маленької дівчинки я зрозумів, що новому храму бути!» Настоятель і парафіяни об’єдналися, аби до сторіччя церкви, що планували відзначати у вересні, звести на тому місці новий храм. І просять небайдужих долучитись.

«Коли дитина принесла з дому ікону Остробрамської Богородиці і подарувала, мені відняло мову, а сльози котилися по обличчу. Я зрозумів, що життя продовжується», — розповів о. Андрій Ткач, настоятель храму Святого Великомученика Георгія Побідоносця, що у с. Катеринівка на Кременеччині. 

Церква згоріла вщент — пожежа трапилася 11 березня 2025 року та за лічені хвилини перетворила дерев’яний храм на купу попелу. Не залишилося навіть фундаменту — весь перегорів, камінці лущаться, їх неможливо використати. Треба все починати з нуля. 

У 2015 році, згадує настоятель, їм вже доводилося служити Літургію на дорозі. Вони вистояли. У часи Другої світової війни на дзвіниці сидів снайпер. Вони пережили заборони і гоніння в часи совітів — і тепер вистоять і зведуть нову церкву. 

Після пожежі, яка знищила буквально все, мало хто вірив, що вдасться відродити храм. Сумнівалися, чи вистачить сил і засобів. Один випадок звів нанівець усі сумніви — коли отримав у дарунок ікону, розповів настоятель. 

Які версії в настоятеля

Ця маленька дівчинка із родиною переїхала до нас з Херсону. Ледь вибралися з окупації. Батько місцевий, але проживали на Херсонщині. Коли почалось повномасштабне вторгнення, переїхали до Катеринівки. Спочатку проживали у мами, але там хата маленька. Згодом винайняли житло у селі, недалеко від церкви. І ця дитина принесла ікону з дому. Це підштовхнуло до рішення: храм таки постане на тому ж місці. І ця ікона буде першою, яку внесуть в нову церкву. 

Плани у парафіян і настоятеля амбітні — завершити будівництво і відкрити новий храм  до 26 вересня. Саме тоді мали святкувати сторіччя дерев’яної церкви, яка згоріла.

Чому сталася пожежа і чи не було це підпалом, ми запитали в настоятеля.  

— Моя версія — все зайнялося від іскринки, — припускає о. Андрій. — Певно загорілася проводка чи розетка замкнула — храм дерев’яний, килими в середині синтетичні — воно  дає свій поштовх, все спалахнуло як сірник. За лічені хвилини згоріло абсолютно все, нічого не вдалося врятувати. Повірте, мені люди боялися дзвонити і казати про це (отець плаче – прим. авт.). Просто не знали, як мені це сказати. 

Того ранку на церковне подвір’я приїхали майстри — мали домурувати частину паркану. Кинули переноску. Чи заколотили бетон, чи ще не встигли, але помітили, що зверху через купол йде сивий дим. Двері неможливо було відкрити, вогонь вже на повну вирував у храмі, згадує священник. 

— Мені подзвонила юристка, вона орендує в нас землю, — згадує о. Андрій Ткач. — Отче, у вас храм горить — пам’ятаю, як вона це сказала. Я почав до людей наших дзвонити, щоб пересвідчитися. На місце приїхав десь після 11-ої ранку. З Тернополя не міг раніше дістатися — затори, аварії. Я вже не хотів гнати, щоб ще більше біди не наробити. 

Коли священик дістався згарища, там була лише одна вівтарна стіна — обгоріла, але стояла, згадує отець Андрій. Згодом і вона «посипалася». 

За історію храму пережили багато

Церкву будували у 1924-1930-х роках, але фактично завершили роботи у 1925-му, розповів настоятель. У 1930 році відбулося освячення престолу, відслужили першу службу у храмі.  Відтоді пережили багато чого. Під час Другої світової війни храм нещадно обстрілювали ,а  на дзвіниці сидів снайпер. На згарищі дзвіниці знайшли чимало патронів, а згадки про це розшукали у записах. За совітів храм закривали. А коли відчинили, богослужіння там відбувалися до дня пожежі, розповів о. Андрій Ткач.  

— Ще у 2015 році громада мала намір вийти з московського патріархату і приєднатися до київського, — розповів настоятель. — У наш бік було багато закидів, мовляв, ми прийшли захоплювати храм. Але ми служили служби — і при дорозі, і на дорозі. А ми чекали на рішення обласної адміністрації, яке набере юридичної сили, аби боротися. 

Від 19 червня 2015 року о. Андрій Ткач є настоятелем церкви. Вінчань там провели небагато. Отець каже, що в селі живе більш старше покоління. Але намір вінчатися висловлює багато й молодших парафіян, які зараз за кордоном, а після завершення війни планували повертатися і брати шлюб. Отець вірить, що всі вони поберуться вже у новому храмі. 

Ведуть облік і просять долучитися

— Доки все не відбудуємо, на території церкви, яку розчистимо, поставимо намет — і там відправлятимемо служби, — розповів о. Андрій. Є у селі приміщення  вільні, клуб нам пропонували — люди не хочуть. Усі долучилися на розчищення наслідків пожежі.  

Зараз на місці розчищають завали. Вже третій день працюють місцеві, парафіяни, долучилися підприємці. Фермер надав техніку. 13 березня ритимуть котлован і туди засипатимуть попіл і золу — все, що залишилося від церкви. Отець пояснив, чому не можна це вивозити з подвір’я. Згоріли ікони та багато чого освяченого. Не можна, аби по ньому ходили — все залишиться на території церкви. 

На збір коштів вже відгукнулися чимало людей. Першим рахунок відкрив семінарист Луцької семінарії. Збирає кошти місцева підприємниця. Напередодні ввечері і настоятель відкрив рахунки та оголосив про збір. 

— Дехто привозить і так передає готівку, ми ведемо облік кожної копійки, щоб потім дати звіт, — каже о. Андрій Ткач. — Розуміємо, що важко, такий час, війна, люди знесилені і морально, і фінансово. Але копійка до копійки — буде гривня. Приєднуються священики, на своїх парафіях організовують збір. Дорогі люди доброї волі, звертаюсь до кожного із вас: хочу попросити у кожного фінансової допомоги, аби відбудувати храм. 

Настоятель і парафіяни надіються, що небайдужі із розумінням та християнським милосердям поставляться до їхніх потреб. І просять, аби Господь сторицею віддячив кожному жертводавцеві. 

Довідка

Гривня

https://www.privat24.ua/send/gglp6

Отримувач Ткач Андрій Володимирович

IBAN UA953052990262036400981080462

РНОКПП/ЄДРПОУ 3042701712

Призначення платежу — Пожертва на відбудову храму

Долар США 

BENEFICIARY (Одержувач) Recipient TKACH ANDRII, 

IBAN UA353052990262056400981081027

BANK OF BENEFICIARY (Банк одержувача)

Bank JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE

SWIFT CODE/BIC

PBANUA2X

CORRESPONDENT BANK (Банк-кореспондент)

Bank Citibank N.A., NEW YORK, USA

SWIFT CODE/BIC

CITIUS33

Correspondent account

36445343

Євро

BENEFICIARY (Одержувач)

Recipient TKACH ANDRI

IBAN UA913052990262006400981081161

BANK OF BENEFICIARY (Банк одержувача)

Bank JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE

SWIFT CODE/BIC

PBANUA2X

CORRESPONDENT BANK (Банк-кореспондент)

Bank J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY

SWIFT CODE/BIC

CHASDEFX

Correspondent account

623-160-5145

ПриватБанк 

https://www.privat24.ua/send/gg7ip

Монобанк 

https://send.monobank.ua/jar/96y3pQtSVL

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.