Курсування “маршруток” із самісінього ранечку і до пізньої ніченьки, клімат-контроль у чистих салонах, ввічливий водій у сорочці, який не має стосунку до оплати та дешева, порівняно із зарплатнею, вартість проїзду у міському транспорті — не фантазії, стверджують тернополяни. Все це давно є за кордоном.
Ймовірно, колись забезпеченням таких умов зможуть похвалититись і перевізники в українських містах. Та поки що — нам залишається лишень позаздрити комфортному проїзду наших співвітчизників за кордоном.
Нагадаємо, у попередніх випусках газети наші співвітчизники розповіли про міські автобуси у Стокгольмі, Шієні, в Афінах, в Парижі, Мюнхені, Кракові. Тамтешні автобуси, за їхньою інформацією, великі, чисті, а вартість проїзду не є високою. Наприклад, при зарплаті у пересічного жителя 1800 євро разова поїздка у автобусі у Стокгольмі коштує трохи більше чотирьох євро, у Шієні – 35 крон при середній зарплаті на руки – 15-20 тис. крон, в Афінах – 1,4 євро при зарплаті 800. У Парижі разова поїздка коштує 2 євро при зарплаті — 1500 євро, у Мюнхені — 2,9 євро при мінімальній зарплаті 9 євро за годину, у Кракові — 3,8 злотих при середній зарплаті 4500 злотих.
чит. також: Тернополяни про транспорт за кордоном: у Парижі проїзд у маршрутці - 2 євро, у Мюнхені – 2,9
Гарна, чиста, доступна "маршрутка" - реальність, але не наша
Майже такою ж є ситуація з оплатою і у Канаді, в Торонто. Там, як розповідає тернополянка Наталія Гаєвська, громадський транспорт — муніципальний, зручний та недорогий. А заробляють люди непогано. Так, мінімальна оплата праці - 14 доларів за годину, але з цієї суми ще знімають податки – 15%. Середня зарплата в рік 60 000 - 70 000, з неї знімають 25% податків. Тобто, чим вища зарплата, тим більший податок.
- В Торонто є 3 види транспорту: метро, автобуси, трамваї. Всі види є надзвичайно комфортними, так як вони мають зручні сидіння, багато простору, мають клімат-контроль, який літом охолоджує, а взимку – обігріває, - каже вона. - Це стосується всіх видів транспорту. Також тут всі автобуси мають гібридний мотор - працюють від батарей, а якщо заряд батарей знизився до критичного рівня, то включається мотор. До речі, всі автобуси обладнанні спеціальною системою для людей з обмеженими можливостями та спеціальним багажником для велосипедів спереду. Також всі станції метро обладнанні або пандусом, або ліфтом.
Щодо графіку, то за словами пані Гаєвської, весь транспорт поділений на два графіки: денний - з п'ятої ранку до першої ночі в звичайні дні, і з дев'ятої ранку до першої ночі - в неділю, і на нічний.
- Нічний графік - це майже 100 автобусних маршрутів, які охоплюють практично все місто і працюють з 23.00 до 6.00 у звичайні дні, та і з 23.00 до 9.30 у неділю. - Вартість проїзду 3,25 долара - для дорослих, 2 долара - для пенсіонерів, студентів і школярів від шести років, - каже пані Наталія. - Діти до шести років їздять безкоштовно. Оплатити можна як готівкою, так і карткою. Є один нюанс – водій, який до речі — у формі, не має і не може дати решти, так так оплату за проїзд опускають в спеціальну опломбовану скриньку-сейф. Сам квиток дозволяє пересадки. Тобто, заплативши 3,25 долара, можна проїхати з одного кінця міста в інший.
Зручним та недорогим є транспорт у Відні, Австрія. Так, як розповідає колишня тернополянка Наталія Д., жителі Відня користуються автобусами, трамваями, метро, швидкісними електричками. Графік роботи — з 5.30 до 00.30 в будні дні, з інтервалом 10-15 хвилин. Але є ще і нічні лінії — автобуси, які їздять з інтервалом 30 хвилин. У свята - весь транспорт працює цілодобово.
- Разова поїздка коштує 2,40 євро на 90 хвилин, або в один напрямок, - розповідає дівчина. - Тобто, якщо є маршрут, який може зайняти більше часу, то квиток буде діяти довше, аніж 90 хв. Один квиток діє на всі види транспорту. Тобто, якщо я їду у метро і пересідаю на автобус, мені не потрібно купувати новий квиток, тому що я за проїзд вже оплатила.
Однак, якщо хто не хоче морочитись з постійною купівлею квитка, то може собі зробити зручнішим життя за допомогою денного, або й навіть річного квитка. Так, квиток на добу коштує тут 8,8 євро, на тиждень – 16, 2, на місяць — 51 євро. А середня зарплата пересічного жителя — 2000 євро.
- Є річний квиток з фотографією власника і коштує він орієнтовно 360-370 євро, - продовжує дівчина. - І якщо квитки перевірятимуть контролери, то вони по базі можуть подивитися, що в такого то пасажира є річний абонемент. Якщо попадешся без квитка, то заплатиш штраф 120 євро.
Заповненими автобуси можуть бути тільки у години-пік вранці та ввечері. Однак в такі години активніше їздить метро — з інтервалом 1-2 хвилини.
- Щодо культури пасажирів. В більшості випадків пасажири уступають місця слабшим, - додає пані Наталія - Однак там загалом в автобусах і трамваях є спеціальні наклейки, що певні місця призначені для старших людей, вагітних жінок, або з дітьми. Там рідко хто сідає з інших пасажирів.
Комфортним та доступним є громадський транспорт, а зокрема автобуси, і у Лондоні, Англія.
- В місті є метро та автобуси. У вихідні дні основні гілки метро - цілодобові, автобуси також мають багато нічних маршрутів, - розповідає екс-тернополянка Світлана. - Тут є навіть таке правило, що якщо на якісь глухій вулиці я зупинила автобус і не маю грошей, то водій не має права не підвезти.
Вартість проїзду не кусається. Так, при зарплаті 2000 фунтів на руки - квиток на автобус коштує 1,5 фунта, на метро — трохи дорожче. Його вартість залежить від відстані, часу — бізнес чи ні, та зони, яку перетинаєш.
- Увесь Лондон поділений на дев'ять зон, - говорить дівчина. - Наприклад, перша і друга зони - то центр і навколо, вартість квитка 2,90 у бізнес-час та 2,40 — не у бізнес. Готівкою у транспорті не розраховуються. Жителі купують проїзний - Oyster card. Ця картка буває тижневою, місячною, річною. Її ціна, знову ж таки залежить, залежить від кількох факторів. Наприклад, я поповнюю тижневу на 1-2 зони на 34, 10 фунта. А поповнити таку на першу-третю зони коштує уже 40 фунтів і так далі. Виходить, що день катання в першій-третій зоні коштує 7,80. Загалом, з цією карткою я можу користуватися автобусами протягом тижня, скільки хочу і у всіх зонах. Окрім того, є картка суто на автобус. Ціна однакова по всьому місту — 24 фунти на тиждень.
Водії лондонських “маршруток”, за словами Світлани, зазвичай носять форму — білу сорочку та краватку, взимку — ще й кофту чи жилет темного кольору. Пасажирів вони, як і в багатьох інших країнах за кордоном, не розраховують.
- За прозд в автобусі платиш, торкнувшись карткою спеціальної "штуки" біля водія, - додає дівчина. - Заходиш тільки та передні двері, вихід - на середні, але є нові тридверні автобуси, “тачі” для розрахунку у яких встановлені біля дверей. Також можна оплатити проїзд банківською карткою, але проїзд тоді дорожчим виходить.
Переповненим транспорт може бути лише у години пік. Однак завдяки малому інтервалу між маршрутами пасажири дискомфорту не відчувають.
- Щодо культури у пасажирів, то буває по-всякому, - каже Світлана. — Переважно всі нормально себе поводять, але й трапляються нехороші люди.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 8 від 19 лютого 2025
Читати номер
Серьожа Притухла
Oleksiy Arkhipov
Боже, дай тИрнополянам мудрість reply Oleksiy Arkhipov
ihor babey
ihor babey