Майстер вказує як робити картковий фокус
Спочатку картяр-фокусник розкладає на стіл перед глядачем карти, поки той не скаже “стоп”. В даному випадку кількість карт не має значення. Глядач вибирає будь-яку карту – в нашому випадку це бубнова четвірка. Запам’ятовує та, не показуючи, віддає фокуснику.
Поки глядач розглядає свою карту, фокусник прибирає зі столу в колоду інші карти, розкладені ним, залишаючи будь-які дві. Коли глядач повертає бубнову четвірку, картяр ставить її поверх колоди, накриваючи двома залишеними картами. Якщо рахувати зверху, вибрана карта буде третьою за порядком.
Далі картяр повинен зробити фальшиве мішання – показати, наче мішає карти, насправді не роблячи цього. Костянтин показує варіант ділення колоди на чотири частини. Під час такої фальшивого мішання фокусник спочатку бере зверху колоди частину карт, ставлячи їх на стіл, потім із колоди, що залишилась, знову бере карти зверху, відкладаючи ще одну купку. Потім ще раз так само – третя купка і все, що залишилося, – четверта. Далі фокусник збирає купки, починаючи з першої, ставлячи інші під низ. Все елементарно і просто – ті, що були зверху, зверху і залишаються. Однак коли дивитися на це збоку, виглядає, що карти дійсно перемішалися, за рахунок переміщення купок між собою. Таке мішання можна робити кілька разів – верхні карти завжди будуть зверху.
Після цього фокусник розкладає колоду доріжкою, пропонуючи глядачу вибрати одну з карт всередині цієї доріжки. Тут важливо, щоб глядач обрав карти саме з центральної частини колоди. Починаючи з цієї карти, фокусник доставляє на цю доріжку п’ять інших у “другий поверх”, заставляючи їх між картами “першого поверху”. Для “другого поверху” потрібно брати по черзі карти з верхньої частини колоди, де захована вибрана глядачем – бубнова четвірка. Вибрана карта, якщо пригадуєте, третя за порядком. Відповідно, в п’яти картах “другого поверху” вона виявиться середньою. Тут важливо не збитися з черговості карт, які виймають і вставляють – все повинно йти за порядком. Також не можна при вставлянні пропускати карти “першого поверху”, вставляючи в них “другий поверх” через одну чи через кілька.
Після викладення “другого поверху” колода акуратно згортається. Так, щоб карти не перемішались. Тут колоду варто гарно скласти, вирівняти, постукавши по столу “перший поверх”, поправити “другий”. Далі, тримаючи пальцями за боки основної колоди, потрібно обернути її висунутими п’ятьма картами вниз і притиснути до столу. Засовуючись в основну колоду, ці карти витискають із протилежної її сторони інші чотири карти. З першого разу це може не вийти – значить карти в колоді нещільно стиснуті або, навпаки, стиснуті надто сильно. Варто попрактикуватися.
Коли все-таки після притискання п’ятьох “другоповерхових” карт з іншої сторони вилізли чотири – значить, ви робите все правильно. Ці чотири карти потрібно втиснути в колоду так само, як попередні п’ять. З іншої сторони має вилізти три. Далі потрібно повторити ще раз. Таким чином отримуємо дві. І врешті ще раз – вилазить одна. Оця одна і є картою, яку обрав глядач.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
