Всесвітній день містобудування (урбанізму), який відзначають 8 листопада, виник і заснований з ініціативи громадськості та працівників у сфері планування міст і населених пунктів.
Його мета — підвищення інтересу в галузі містобудування, повідомляє "Ділова мова".
Вперше був запропонований професором в Університеті Буенос-Айреса, випускником Інституту міського будівництва в Парижі, на ім’я Карлос-Марія-делла Паолера (Carlos Maria della Paolera) наприкінці 40-х років і проведений в 1949-му році. Дата проведення Всесвітнього дня містобудування (World Urbanism Day) - 8 листопада. Відзначається вже в більш ніж 30-ти країнах світу на чотирьох континентах.
Також цього дня відзначають Міжнародний день КВК.
Вперше День КВК відзначили у 2001 році, а дату 8 листопада обрали тому, що саме цього дня у 1961 році відбулась перша гумористична гра.
У далекому 1961-му році, за даними проекту DilovaMova.com, в надрах бурхливого студентського життя, виникла прекрасна ініціатива - створити справжній Клуб веселих і кмітливих студентів. Вже в тому ж році, 8-го листопада на екранах Радянського Союзу, поки в чорно-білому форматі, вийшла в ефір перша телевізійна гра цього нового і чудового Клубу Веселих та Кмітливих. На той момент ніхто й уявити собі не міг, що КВК стане однією з найбільш живучих і улюблених програм не тільки в СРСР, але і переживе його. Буде визнаний і на пострадянському просторі, знайде шановний міжнародний статус.
Ідея відзначати «Міжнародний день КВК» була запропонована в 2001-му році Олександром Масляковим, ведучим і президентом Клубу Веселих та Кмітливих, починаючи з 1964-го року. Це свято, станом на 2012-й рік ще не було визнано офіційними державними структурами і ще не увійшло до реєстру всесвітніх свят, що відзначаються шанованою Організацією Об’єднаних Націй. Однак заслужено має на це всі шанси.
8 листопада сталась низка важливих історичних подій:
1090 — Митрополит Єфрем освятив Св. Михайлівський собор у Переяславі.
1655 — московсько-козацьке військо після сплати викупу зняло облогу Львова.
1793 — Лувр відкрився для публіки.
1863 — У Києві відкрито міське відділення Російського музичного товариства.
1867 — Оперою Олексія Верстовського «Аскольдова могила» розпочав свій перший сезон постійний оперний театр у Києві (нині — Національна опера України).
1895 — Вільгельм Рентген винайшов X-промені під час дослідів з електрикою.
1909 — Відбулись установчі збори членів Київського товариства повітроплавання.
1917 — більшовики захопили Зимовий палац у Петрограді, II з'їзд Рад проголосив перемогу більшовицької революції.
1920 — Розпочалася Перекопсько-Чонгарська операція в Криму.
1923 — Гітлер здійснив невдалу спробу путчу в Мюнхені.
1927 — Закладено Дніпровську гідроелектростанцію потужністю 650 тис. кінських сил.
1927 — У Харкові відкрилася перша державна республіканська художня виставка «10 років Жовтню».
1935 — У Чернігові відкрито Літературно-меморіальний музей М.М. Коцюбинського.
1939 — У Мюнхені тесля Георг Ельзер вчинив невдалий замах на життя Гітлера.
1943 — в СРСР засновані вищий військовий орден «Перемога» й солдатський орден Слави 1-го, 2-го та 3-го ступенів.
1943 — війська 1-го Українського фронту зайняли районні центри Київської області — Макарів та Бишів.
1975 — У Ризі на кораблі «Сторожевой» розпочалось антиурядове повстання.
2000 - дружина президента США Хілларі Клінтон перемогла на сенатських виборах у штаті Нью-Йорк.
Вона стала першою в історії "першою леді", яка, покинувши Білий дім, зайняла виборну посаду в американському Сенаті.
8 листопада народились:
1517 — Дмитро Байда-Вишневецький, перший український гетьман (1550–1563), засновник першої Запорозької Січі на острові Хортиця, жорстоко страчений османами (повішений на гаку за ребро).
1758 — Мелетій Модест (світське ім'я — Михайло) Гриневецький, український церковний діяч, історик, джерелознавець, педагог, краєзнавець і колекціонер.
1837 — Ілля Чавчавадзе, грузинський письменник, основоположник критичного реалізму в грузинській літературі; активний діяч національно-визвольного руху Грузії, убитий агентами царської поліції.
1868 — Марія Грушевська, українська громадська діячка, перекладачка, педагог. Дружина Михайла Грушевського.
1878 — Аврам Гребень, український лірник. Виконував думи, історичні, соціально-побутові, сатиричні пісні.
1883 — Остап Луцький, український громадсько-політичний діяч, публіцист, поет, теоретик раннього українського модернізму, один з активних учасників літературного процесу початку ХХ ст.
1888 — Дмитро Ровинський, український актор і режисер, театральний діяч.
1891 — Олесь Досвітній, український письменник
1898 — Микола Ледянко, український письменник. Автор роману-трилогії «На-гора!», збірок оповідань і новел «Барило руде», «Сестра», «Аврал» та ін.
1908 — Михайло Різник, український шрифтознавець, книжковий графік.
1918 — Дмитро Прилюк, український публіцист, письменник, педагог, один з фундаторів українського журналістикознавства.
1923 — Джек С. Кілбі, американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (2000; спільно з Ж.Алферовим і Г.Кремером). Творець першої у світі інтегральної схеми (мікрочипу).
1935 — Дмитро Квецко, український дисидент, лідер й ідеолог підпільної організації «Український національний фронт» (1964–1967), багаторічний радянський політв'язень.
1938 — Володимир Веклич, український вчений, винахідник тролейбусного поїзда.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
