Мріяв здобути перемогу над ворогом! У Тернополі в останню путь провели військового Ігоря Худого

• Його любили абсолютно всі – за простоту, оптимізм та щиру усмішку. Ігор не побоявся з перших днів війни поїхати в одну з «гарячих» точок і  боронити неньку-Україну від російської орди. Військовий загинув 9 липня на Донеччині.
• Його бригаду нещадно атакував ворог. Без батька у Тернополі залишилися донечка й син, без люблячого сина – старенька мати Ольга Михайлівна… Поховали бійця на Алеї Героїв. 

Про важку втрату для нашого міста 14 липня повідомив міський голова Сергій Надал.

– Схиляємо голови перед Героєм України. Молимось за Твою душу. Вічна пам’ять! – написав мер, зазначивши, що Ігор Худий поліг на Донеччині.

– Спи наш друже вірний, Спи наш друже бравий, Відважний друже молодий, Тебе ми з честю поховаєм, А завтра підемо у бій. Вічна пам’ять! Слава Україні! Героям Слава! Ти сповнив першу точку Декалогу ОУН: «Здобудеш Українську Державу або загинеш у Боротьбі за Неї», – під дописом Ihor Dlaboha цитує одну із заповідей українських націоналістів, яка виникла ще у 1929 році.

– Вічная пам’ять Тобі, Ігорчику… Ти наш Захисник… Герой! Царство небесне і вічний спокій Твоїй світлій душі... – коментує знайома бійця Катерина Гордзій.

– Вічна та світла пам’ять Героєві України! Низький уклін батькам, співчуття близьким та рідним! Герої не вмирають, а залишаються в наших серцях, – виражає скорботу Людмила Макаренко.

Попрощалися із захисником Ігорем Худим 21 липня о 10:00 в Домі печалі, що на вулиці Микулинецькій. Віддати шану й помолитися за вічний спокій бійця прийшли друзі та колеги з роботи, небайдужі містяни й усі, хто знав Ігоря.

Військового поховали на Алеї Героїв на Микулинецькому кладовищі.

Худий Ігор Андрійович народився 13 березня 1978 року у Тернополі. Після школи подальшу освіту здобував у Тернопільському вищому професійному училищі ресторанного сервісу і торгівлі. До війни довгий час працював на місцевому поліграфічному комплексі «Лілея» помічником друку.

Із першою дружиною Ігор розлучився. Жив з коханою у цивільному шлюбі. Чоловік від першого шлюбу мав двох дітей: 14-річного сина та 13-річну доньку.

Захищати Україну на передовій Ігор Худий відправився у перший тиждень повномасштабного російського вторгнення. Його мобілізували 1 березня. Спершу був зарахований у роту охорони Тернопільського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Опісля бойові обов’язки тернополянин виконував у складі окремої механізованої бригади. Його життя обірвалося 9 липня поблизу одного з міст у Донецькій області. Чоловікові було 44 роки…

Його запам’ятали, як сміливого й досвідченого воїна, компанійського і чесного побратима, патріота. Він прагнув понад усе вигнати ворогів з України та відновити її територіальну цілісність.

Для дітей татко був взірцем незламності, турботи та любові. Ігор горою стояв за своїх сина й донечку, виховував їх добрими людьми. Діти пишаються тим, що віднині і навіки тато – Герой...

Редакція «20 хвилин» висловлює щирі співчуття родині та друзям, знайомим, побратимам, всім, хто знав справжнього патріота – Ігоря Худого. Вічна йому пам’ять, шана і слава…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.