«М’ясорубка», геноцид та знищене місто: як радянські солдати зачищали Тернопіль під час Другої світової (ВІДЕО, ФОТО 18+)
- 15 квітня Тернопіль відзначив 78 річницю з Дня визволення міста від нацистських загарбників. Місто під час війни зазнало чималих ушкоджень.Тисячі жертв, маже повністю знищене місто.
- Ми дізналися в істориків та краєзнавців, як саме відбувалось звільнення та як жили під час окупації.
- Фото не для дітей. Зображені сцени насильства.
В історії України та Тернопільщини є чимало жахливих подій. Одна з них – Друга світова війна. Через військові дії були вбиті мільйони солдат та мирного населення. Знищені міста та випалені села. Тернопіль став містом, яке майже повністю було зруйновано в ході визвольної операції від нацистських загарбників.
Тепер в Україні нова війна. Однак вже проти російського загарбника. Російські війська нищать наші міста та вбивають мирне населення. Ті, хто у минулому столітті вважався ворогом та загарбником – допомагають українському народу вистояти та вигнати окупанта.
На щастя, тернополяни не бачили всіх жахів нової війни у нашому місті. Однак минулого століття Тернопіль майже зрівняли з землею та перетворили у руїну.
Відступ радянських військ, розстріли в’язнів
Нацисти захопили Тернопіль 2 липня 1941 року. Як вказано у історичній літературі, за свідченнями очевидців, місто тоді не постраждало від боїв. Було тільки кілька розбитих танків у передмістях. Упродовж останніх днів червня й початку липня 1941 року німецькі війська окупували всю територію Тернопільської області.
Але незадовго до того, як сюди увійшли німецькі війська, відбулись розстріли ув’язнених, які були в Тернополі.
Завідувачка відділу нової та новітньої історії обласного краєзнавчого музею Любов Катеринюк розповідає, що такий факт дійсно був.
– Коли німці увійши в Тернопіль на початку липня, вони в тюрмі виявили багато замордованих трупів, – каже Любов Катеринюк. – Є різні цифри, скільки було вбито в’язнів. Це 800–1000 осіб. Поляки, українці, євреї. Ув’язнених при відступі червоної армії просто розстріляли. Випустити їх не можна було. Це набрало сильного розголосу. Їх захоронили на Микулинецькому кладовищі.
Місто в окупації
Перебувало місто під окупацією Німеччини у складі дистрикту Галичина. Як розповідають історики, коли місто захопили – почались репресії та вбивства єврейсього населення. Страждали люди за расовою приналежністю. Українців ешалонами везли в Німеччину.
– Коли німці захопили Тернопіль – почались розстріли євреїв, – розповідають в краєзнавчому музеї. – Це робили в лісових зонах. З осені 41–го почали вивозити на роботи до Німеччини населення краю. З Тернопільщини за період окупації вивезли понад 40 тисяч осіб. В органах управління працювали і представники місцевого населення, які намагались зробити життя людей кращим. Працювала гімназія.
Німецька армія вступила до Тернополя 2 липня 1941 р. Вже 4 липня німці почали погром, який продовжувався тиждень, і під час якого загинули 5 тисяч євреїв.
29-31 серпня кілька тисяч євреїв скликали на площі Січинського. Частину з них вислали в трудові табори. Приблизно три-чотири тисячі людей завантажили на залізничні вагони, до яких прикріпиои машини з євреями інших міст їх компактного проживання: Збаража, Струсова, Микулинців (у даних містах також була акція). Через два дні потяг прибув на станцію Тернопіль, звідки відправився до табору смерті Белжець. Під час спроб втечі було багато загиблих.
25 березня 1942 р. німці розстріляли тисячу євреїв. У кінці серпня 1942 р. чотири тисячі тернопільських євреїв, і 30 вересня ще тисячу євреїв були відправлені в Белжець.
За період окупації знищили тисячі євреїв.
Як звільняли Тернопіль
– Червона армія почала звільнення території краю з північного–сходу, – розповідає Любов Катеринюк. – Тернополя вони досягли в перших числах березня 1944 року. Наступ здійснювали війська першого українського фронту. Командував фронтом тоді Жуков. І увесь цей період з початку березня до середини квітня можна розділити на три етапи. 7–9 березня наступальні дії червоної армії були невдалі. Танкові групи увірвалися в місто з півночі. Німецький гарнізон хоч і не був готовий до цього, але вони швидко зорієнтувалися. Тому радянська армія не змогла досягти успіху, бо бойові дії відбувалися хаотично, не було злагодженої роботи, не вистачало піхоти та пального. Вже 9 березня радянські війська змушені були відступити.
Битва за Тернопіль була надзвичайно запеклою та кривавою. Історики порівнюють звільнення Тернополя зі Сталінградською битвою, у першу чергу, через вуличні бої. Як пояснює Любов Катеринюк, вуличних боїв під час Другої світової намагались уникати, адже воювати в місті важко. До того ж, вулички Тернополя були вузькі, це створювало проблеми для проїзду техніки.
– Коли радянські війська відступили – німецький гарнізон почав відновлювати сили та отримувати підкріплення. Вони намагались зосередити свої сили, бо Тернопіль увійшов у 29 міст України, які Гітлер своєю постановою від 4 березня 1944 року відніс до міст-фортець.
Тернопіль Гітлер називав «воротами до Рейху», адже тут проходили комунікації та залізниця, і через Тернопіль йшли ешелони.
– Через Тернопіль здійснювали багато перевезень до Німеччини, а в інших регіонах це було важче через партизанський рух, тому Тернопіль мав важливе стратегічне значення, – пояснює завідувачка відділу краєзнавчого музею. – З 10 до 20 березня бойові дії були з перемінним успіхом. Червона армія намагалась постійно оточити місто. Але німці їх стримували. Тому боротьба була напружена та виснажлива. Бої були дуже криваві, і тоді ні радянські, ні німецькі війська не здобули успіху.
З 20–го березня радянські війська отримали підкріплення, нові танки, зброю. Зробили і висновки з попередніх невдалих наступів. Тоді німецьким окупантам почали давати відсіч.
– До 25 березня місто взяли в кільце, німецький гарнізон з 4,5 тисяч чоловік оточили. Їм треба було оборонятися, – продовжує пані Любов. – На допомогу німцям йшла танкова група, але вона не змогла пробитися до міста та його розблокувати.
Радянська армія організувала штурмові групи, які успішно просувались містом і звільняли будинок за будинком, підвал за підвалом. Кожна уціліла споруда ставала «оборонною фортецею» для німецьких солдат. 15 квітня місто звільнили.
Під час звільнення Тернопіль бомбили літаки. Які були втрати серед мирного населення – достовірних даних не збереглося. Як розповідає Любов Катеринюк, до того часу частину населення евакуювали, а частина людей, які залишились, ховались у підвалах, так і врятувалися. Тому втрати серед населення могли бути невеликі. Але значно постраждало місто. Близько 90% будівель були знищені.
Історик Володимир Окаринський порівнює ці події з «м’ясорубкою».
– Ціна, яку ми заплатили, була надто високою. Це була «м’ясорубка». Визволення міста далось нам дуже дорогою ціною. Тернопіль було зруйновано вщент. Вирішальним моментом в цій операції був авіаційний наліт на ратушу, яку розбомбили. Там перебував німецький військовий комендант. Після цього німці здались.
Що відбувалось після звільнення
Однак коли місто звільнили від загарбників, почались репресії проти тих, хто чинив опір радянській владі.
З 4,5 тисяч німецьких солдат до своїх позицій живими дістались 55. Які були втрати з радянської сторони – достеменно невідомо.
– Є різні дані про загиблих. Оцінюють від 10 тисяч загиблих, – каже Любов Катеринюк. – Статистика війни завжди не точна і довіряти конкретним цифрам, звичайно, не можна. Багатьом військовим формування було присвоєно звання «тернопільський». Були також герої Радянського союзу. Це і Живов, і Танцоров, і Карпенко.
Вже після війни почалась відбудова міста. Тернопіль практично почали відновлювати «з нуля». Лише деякі історичні споруди чудом вціліли або не зазнали значних ушкоджень.
А вам цікаво дізнатися, що було далі? Якщо так, напишіть, і ми обов'язково підготуємо продовження.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Volodymyr Bidjuk
Марія Круковська
Oksana Zavadska
Любомир Білинський