На Тернопільщині скуповують свічки через “кінець світу”

За словами пані Онишко, біля ринку в місті, поруч з автостанцією, було важко купити свічку. А в автобусі тільки про ту новину й говорили.

- Так лякати людей не можна, - каже жінка. – Це ж різні люди читають...

Утім, саме новини такого змісту з’являються напередодні 21 грудня. Моторошним грудневим днем у зв’язку із закінченням циклу календаря майя та парадом планет спершу залякували у голлівудських фільмах, а тепер - в Інтернет-виданнях та друкованих ЗМІ у власному краї, нарікають тернополяни.

Новини на кшталт “електрички, поїзди, трамваї будуть в неробочому стані. Будуть скасовані всі авіаперельоти. Інтернет відключиться. Супутники, наземні передавальні радіостанції вийдуть з ладу. Хаос буде тривати від кількох годин до декількох днів!” з’являються одна за одною. Та, як кажуть астрономи, усі ці теорії – одна суцільна нісенітниця.

Чого ж насправді нам чекати 21 грудня від зірок, планет, їхнього параду, “20 хвилин” поцікавились у нашого земляка-астронома, дійсного члена Наукового товариства ім. Шевченка Івана Климишина.

- Мене дивує, що окремі люди створюють навколо регулярного природного явища якийсь ажіотаж, - каже він. – Нічого незвичайного у тому нема. Ні про який кінець світу у зв’язку із закінченням циклу календаря майя чи парадом планет не йдеться!

За словами пана Климишина, такі астрономічні, астрофізичні та астрологічні явища як затемнення місяця та сонця і парад планет відбуваються постійно.

- Наприклад, сонячні затемнення бувають кожного року від двох до п'яти разів – це і повні, і часткові, - пояснює Іван Климишин. – Так само і затемнення місяця. Рідше трапляється парад планет (вони вишиковуються уздовж однієї умовної лінії по відношенню до Сонця — прим. ред.), однак і це явище – регулярне.

Висловив великий сумнів науковець і щодо календаря майя. Мовляв, ніхто так його до кінця і не розшифрував. А сам він – далеко неточний. Відтак прив’язувати закінчення циклу до кінця світу - нелогічно.

- Ми маємо лише два цикли – це зміна пір року і зміна фаз місяця, - пояснює науковець. - І вони – не синхронні. Однак є багато шарлатанів, яким поширення розповідей про закінчення циклу вигідне. Тому варто запам’ятати одне – усе, що перебуває в атмосфері ні на нас, ні на Землю не впливає.
Натомість на життя Землі впливають, як каже він, виверження вулканів, людська діяльність, а відтак і парниковий ефект, зміна клімату.

 - Ще на життя частково впливає Сонце, на якому у середньому через кожні 11,7 років з’являється максимум плям, - каже він. - У такі роки бувало мало опадів, а тому були неврожаї. Певною мірою через це і виникла астрологія.

Довідка
Іван Климишин – астроном, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка.
Народився 17 січня 1933 р. в селі Кутиска Лановецького району Тернопільської області.
Іменем “Климишин” названа мала планета №3653, яка обертається навколо Сонця між Марсом і Юпітером.
За інф. "20 хвилин"