На війні загинув студент Західноукраїнського університету, командир роти безпілотників Іван Кацюк
У боротьбі за Україну поліг студент Західноукраїнського національного університету, командир роти безпілотних систем 105-ої бригади територіальної оборони Іван Володимирович Кацюк. Вічна пам'ять Герою!
Про втрату повідомляє Західноукраїнський національний університет.
— Іван народився 22 серпня 1988 року в Тернополі. Навчався у місцевій ЗОШ №4. Вищу освіту здобув у Тернопільському національному економічному університеті на факультеті банківського бізнесу. З дитинства він активно займався спортом, зокрема веслуванням на каное на Тернопільському ставі. Після завершення навчання розпочав власну справу, — йдеться в повідомленні.
З початком повномасштабної війни Іван став до лав Збройних Сил України. Проходив службу офіцером у складі 105-ї бригади територіальної оборони. Згодом продовжив військову кар’єру у розвідувальному підрозділі, де очолив роту безпілотних систем.
Побратими згадують його як воїна, який не уникав найважчих завдань і завжди був готовий діяти. За людяність і постійну готовність підтримати інших він отримав позивний «Брателло».
5 лютого 2026 року на Харківщині життя Івана трагічно обірвалося під час виконання бойового завдання. З 6 лютого 2026 року військовослужбовець вважався зниклим безвісти. Тільки на початку квітня надійшло офіційне підтвердження про його загибель.
Похований Іван 15 квітня 2026 року на Микулинецькому кладовищі у рідному місті.
Надзвичайно важко сприймати загибель таких молодих, добрих і світлих людей. Іван завжди був цілеспрямованим студентом, щирим і надійним другом. Ми будемо берегти світлу пам’ять про нього в серцях студентів, викладачів і всіх, хто його знав.
Спільнота Західноукраїнського національного університету висловлює найщиріші співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам Івана. Нехай Господь дасть Вам сили пережити цей невимовний біль.
Читайте також:
У Тернополі встановлять меморіальні таблиці двом загиблим Героям
На щиті повертаються Герої Анатолій Ільницький, Богдан Водовіз та Олег Куцик
Тернопільщина втратила Героїв Василя Кибала та Степана Щербаня
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Невидимим шляхом ідуть в небеса,
Життя на вівтар возлагали
Тримали свободу в руках -
до світанку ,
До роси
що червоним зійшла на вустах..
Клинок у руці
відчайдушно боровся до згину,
Виблискував променем віри ,
І радості меж небуло,
За звільнений клаптик землі,
де вкраїнські поля колосом повним хилились,
Де місто буяло...
де було веселе село...
Де люди у щастя вбирались,
Де жили надії,
Де здійснені мрії...
Де рідне,
Своє...
Де гріло родинне тепло...
У серці обпечена кров -
на віки запеклася,
І холодом душу скріпило навік,
В останні хвилини,
Із пекла піднявся,
І викрикнув браттям:
,,Боріться !
Україну любіть!
Як я її вічно любив"...
19 11 2025
Антонюк О.В.