Навіть за репост можуть потягти до суду. Розповідаємо, як не стати жертвою соцмереж

• Соцмережі змінили звичний спосіб спілкування.
• Тепер люди говорять через Facebook чи Instagram.
• Що можна писати, а що ні, де ця межа і до чого призвела перепалка тернополянок у коментарях? Це та інше з'ясовували журналісти «20 хвилин».
• Щоб прочитати публікацію повністю, варто авторизуватися. Якщо сподобається, оформіть підписку на преміум-матеріали. Цим ви допоможете нам робити більше цікавих матеріалів і бути незалежними!

Свобода вираження поглядів та інформації – ключове право людини в інформаційному суспільстві. Чи є йому межа: що можна писати, а що ні на своїй сторінці, щоб потім не було проблем?

Багато хто думає, що онлайн світ поза законами. Чи здатна насправді держава контролювати онлайнову активність у мережі, як і за що карає? Скільки мешканців Тернопільської області вже попалися під такий контроль, у чому їх визнали винними, дізнавалися журналісти «20 хвилин».

Ми запитали у Нацполіції області про кількість осіб, яких притягнули за рік до кримінальної відповідальності за заклики, коментарі репости чи дописи в соцмережах або ж інших онлайн-площадках. 

Начальник головного управління Нацполіції в області Олександр Богомол поінформував, що в Кодексі України про адміністративні правопорушення на даний час не передбачено окремих статей за заклики, коментарі репости чи дописи в мережі «Інтернет». Тому таку інформацію не вдалося роздобути. 

Насправді держави активно розширюють свою присутність у мережі Інтернет. Врешті, вони й повинні регулювати такі відносини. Бо те, що зароджується між людьми у віртуальній мережі, досить часто втілюється у реальному світі. Часто доволі неприємними і навіть злочинними способами.

Так, через образливі коментарі під фотографіями у соцмережах в Тернополі на початку 2020 року побилися дві жінки, одну з яких Тернопільський міськрайсуд цьогоріч визнав винною у  вчиненні кримінального проступку, оштрафував на 850 грн і стягнув 3000 грн. моральної шкоди.

Дізнаємось про інцидент із вироку місцевого суду від 03 червня 2021 року.

Побилися через коментарі

13 лютого 2020 року близько 17 чи 18 год., коли сутеніло, потерпіла поверталася із сином з магазину. Поблизу магазину «Мандарин», по вул. В.Великого, побачила людину, яка напередодні коментувала у соціальних мережах непристойними словами фотографії з її зображенням та можливо зображенням її дитини. Впізнала її  та зробила їй крок на зустріч. Привіталася і запитала для чого вона коментує фотографії. Та нічого не відповіла, ймовірно за секунду, нанесла їй удар поліетиленовим пакетом, який тримала в руці, в область голови, почала наносити тілесні ушкодження та тягнути за волосся.  Дитина злякалася та почала голосно плакати. Події відбувалися ймовірно 20 хв., обвинувачена при цьому дуже голосно кричала, шуміла. На місці події скупчилося багато людей. Саме люди і розборонили їх. Потерпіла пригадала, що перший удар було нанесено з лівої сторони в голову пакетом. Що саме було в пакеті їй невідомо, пакет був розміром А4, в ньому, ймовірно, був термос чи банка, – щось тверде. Від удару відчула біль, потемніння в очах та запаморочення в голові. Обвинувачена тягала потерпілу за волосся, вирвала пучок волосся, наносила удари пакетом та копала ногами. Вказане тривало близько 10 хв. Хто саме їх розбороняв не пригадує,  але поблизу був таксист, який виходив та розбороняв їх. Від нанесених ударів була розсічена голова. Після того обвинувачена ще вирвалася від людей та підбігла, копала по ногах, в ділянку живота, робила це з агресією. Ударів було близько 50. Під час подій обвинувачена зірвала з вуха три сережки, а телефон розбився. Вказаних сережок не знайшла, хоча шукала їх протягом трьох днів. З приводу стану здоров`я зверталася до медичного закладу, оскільки стан здоров`я значно погіршився, було погане самопочуття. В результаті медичного огляду було діагностовано струс головного мозку, забій м`яких тканин. Вказала на те, що обвинувачена протягом року не вживала заходів щодо примирення. Просила призначити обвинуваченій покарання у вигляді громадських робіт строком 240 годин.

Як бачимо, віртуальна образа у коментарях переросла у реальні неприємні наслідки. А які ще покарання і за що саме можна отримати, перегинаючи палку в онлайн світі?

За що можна постати перед судом?

Журналістка «20 хвилин» дослідила місцеві справи у судовому реєстрі і з'ясувала, що практично всі вони стосувались питань, пов’язаних із COVID-19 та поширення чуток в мережі. 

Поширення неправдивих чуток

Статтею 173-1 КупАП передбачена адміністративна відповідальність за поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. За такі чутки можуть накласти штраф від 170 грн до 255 грн або виправні роботи до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку. 

«14 квітня 2021 року Тернопiльський міськрайсуд ухвалив постанову, якою закрив провадження у справі про притягнення тернополянки до адміністративної відповідальності за ст.173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адмінправопорушення. Жінку не покарали, але до суду потягли. Крім того, вона заручилася ще й допомогою адвоката. А це, погодьтеся, не малі наслідки за репост у Фейсбуці. 

«05 лютого 2021 року тернополянка на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук опублікувала репост допису іншого користувача, який визначений адміністрацією соцмережі «Фейсбук» як неправдивий. Зокрема, не відповідають дійсності відомості про те, що за результатами законопроєкту № 4142 в Україні планується введення примусової вакцинації, що позбавляє прав людини і громадянства, тобто здійснила поширення неправдивих чуток, чим порушила вимоги ст. 173-1 КупАП», – йдеться у рішенні суду. 

Порушення честі, гідності та ділової репутації

Свобода вираження поглядів може бути обмежена і правом на захист честі, гідності та ділової репутації третіх осіб, щодо яких розміщено певну публікацію. Зокрема, 05 жовтня 2021 року Борщівський райсуд частково задоволив позов мешканки області про захист честі та гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди. 

«Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, в якому просила визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачем відносно неї, яка викладена у мережі інтернет, у групі у Фейсбуці, а саме: що вона та її чоловік обдурили людину на гроші; що вони вживають алкоголю стільки, що приїжджає таксист, який мішками вивозить пляшки з-під алкоголю; що будинок та квартира і автомобілі побудовані нею за рахунок зайняття проституцією. На відео відповідач заявив: «Все це зведено за рахунок, реально це була ваша основна діяльність у вашому житті, це проституція, це ви звели за рахунок заробітків з цього бізнесу». Також позивачка просила зобов'язати відповідача не пізніше наступного дня після набрання рішенням суду у цій справі законної сили, спростувати вищезазначену інформацію, виклавши у мережу Facebook та публічно вибачитись перед нею; стягнути з відповідача моральну шкоду, спричинену їй внаслідок його неправомірних дій у сумі 30 000 грн.

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що інформація, яка була поширена відповідачем не відповідає дійсності. Поширена негативна недостовірна інформація порушує її особисті немайнові права, зокрема, ганьбить її честь, гідність, а також завдає шкоди її діловій репутації, оскільки вона є головою обслуговуючого кооперативу «ОКТЕТ», а також є вчителем танців у Борщівській школі мистецтв. Враховуючи те, що негативна інформація щодо неї, висловлена відповідачем, має характер наклепу, то така інформація не є оціночним судженням, а отже, підлягає спростуванню. У зв'язку з неправомірним поширенням відповідачем широкому колу осіб недостовірної, негативної інформації відносно неї, вона перебуває у стані постійного нервового напруження та стресу, в результаті чого в неї різко знизилась працездатність, що в свою чергу негативно впливає на здійснення професійних обов'язків, нервове перенапруження стало причиною порушення функції сну, вона пережила психологічний стрес, у зв'язку з чим зверталася по медичну допомогу до сімейного лікаря.», – йшлося у рішенні суду. 

Суд стягнув із відповідача на користь  позивачки в якості моральної шкоди 4000 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 309 грн. У задоволенні решти позовних вимог – відмовив, а саме: спростувати висловлювання та публічно вибачитися перед позивачкою, оскільки вказав на оціночність суджень–образ відповідача. 

Коментар фахівця

Як бачимо, Нацполіція, СБУ і місцеві суди реагують на порушення в соціальних мережах та активно притягують порушників до відповідальності.

Журналістка  «20 хвилин»  запитала в адвоката, як правильно вести себе у соцмережах, щоб потім не довелося розплачуватися. 

Адвокат Віталій Вітів пояснює, що особа відповідає за зміст повідомлень та відео (контенту – прим.ред.) на своїй сторінці у соцмережах. 

– Слід враховувати, яка ваша сторінка: з публічним чи обмеженим (приватним –  прим.ред.) доступом. Коли ваша сторінка публічна, то вас розцінюють на кшталт ЗМІ. Тому що у вас є можливість поширювати власну думку та заяви на необмежене коло осіб, – каже фахівець.

Той, хто володіє інформаційним ресурсом, повинен слідкувати також за коментарями, така практика Європейського Суду з прав людини, зауважує адвокат.

– Люди, у яких сторінка публічна – відкрита для всіх, повинні особливо стежити за інформацією на ній, навіть за своїми поширеннями (репостами) з інших груп чи особистих акаунтів, – наголошує адвокат.

Крім того, Віталій Вітів акцентує на витоках негативних явищ, пов’язаних з інформацією – на  падінні культури спілкування, яку потрібно виховувати ще змалку дітям.

– Батьки повинні виховувати у дітей культуру спілкування. Адже вже дорослі люди часто не усвідомлюють, що поширюють фейки. Завдяки цьому, стільки неправдивої інформації в мережі вилилося про Майдан, про концентраційні табори на території України тощо, – підсумовує адвокат. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.