Партнер рубрики

Не зміг приїхати на випускний доньки. Бережанщина оплакує Героя Василя Недільського

Юлія Іноземцева

Мав спокійну вдачу, яку перейняв від батька. Жодного разу не мав з кимось сварки, був компанійським і любив людей.
Боєць не покружляв у вальсі з донькою на випускному вечорі, не побачить більше, як росте його син-семикласник. Звістка про його загибель прийшла 14 липня…

Про смерть молодшого сержанта Василя Недільського повідомили на сторінці першого відділу Тернопільського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

– І знову втрати... Знову Бережанщина в смутку, в скорботі. Загинули наші земляки, наші захисники, наші оборонці. До горя неможливо підготуватися, важко знайти та підібрати слова, щоб загоїти рану вічної розлуки з дорогою людиною для рідних, для близьких та друзів. Війна забирає достойних людей. Вічна пам'ять! – написали від Перший відділ Тернопільського РТЦК СП.

За свободу неньки-України й звільнення її від російських окупантів Герой, не вагаючись, віддав найцінніше, що тільки мав – власне життя…

Відео дня

Недільський Василь Васильович народився 19 квітня 1982 року у невеликому селі Гиновичі Бережанської міської громади. Його мати виховала трьох синів. Василь у родині – наймолодший. Залишилися двоє братів: Андрій та Микола.

Початкову школу (1-4 класи) хлопчик закінчив у рідному населеному пункті, а опісля у 5 клас перейшов до сусідньої Жуківської школи імені Богдана Лепкого (з 2021 року перейменували на Жуківський ліцей – прим.).

– У школі Василь постійно сидів на задній парті і був найспокійнішим у класі. Від нього звуку ніхто не чув, був тихим, ніколи не конфліктував. Усім допомагав, товариський, дружелюбний. В селі говорили, що таку вдачу Вася перейняв від батька – теж Василя, – пригадує однокласниця Марія.

Після 9 класу чоловік пішов здобувати освіту в ПТУ. Невдовзі одружився з дівчиною з села. У подружжя народились двоє дітей – старша донька і синочок.

– Василь з дружиною їздив на заробітки до Польщі. Він був відповідальним, якщо його просили що-небудь зробити – слухався, не суперечив. Ще не боявся жодної роботи, адже любов до праці змалечку виплекала мама, – зітхає Марія.

Дізнавшись про повномасштабне російське вторгнення 24 лютого, чоловік одразу повернувся з-за кордону і тут на місці підписав контракт із Збройними Силами як доброволець. Воювати на передову Василь вирушив на початку весни. Обов’язки молодшого сержанта успішно й добросовісно виконував у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Цьогоріч Василь Недільський на фронті відсвяткував з побратимами свій 40-річний ювілей. Не так, як хотілось – у військовій формі та зі зброєю, але він не сумував. Своїм обов’язком вбачав оберігати рідну землю від ворога.

У перший тиждень липня зв’язок із захисником з Бережанщини обірвався. Рідні, не втрачаючи надії та сподіваючись на краще, довго шукали його скрізь, де можна, навіть у пабліках в соцмережах.

Згодом з’явилась звістка, що життя Василя Недільського обірвалося на Донеччині…Пишучи про дату похорону, двоюрідний брат бійця Олег подякував небайдужим, хто свого часу долучився до пошуків родича, й закликав не забувати про його подвиг.

– Просимо про щиру молитву за загиблим героєм. Ніколи не забудемо! Обов’язково помстимося! Щиро всім дякую за підтримку та співчуття. Герої не вмирають! – звернувся до односельчан та друзів Олег Пашуля.

Донька Василя Соломія нещодавно закінчила 11 клас. На випускному вечорі з нею була тільки мама. Тато, на жаль, не зміг приїхати: не вдалося потанцювати з кровинкою останній шкільний вальс, подарувати їй квіти й міцно поцілувати, дати мудру пораду у мандрівку в доросле життя.

– Без люблячого тата залишився й син-семикласник… Діти геть у батька: чемні й спокійні, хороші учні, – говорить однокласниця Василя Недільського пані Марія.

Колона із тілом загиблого Героя Василя Недільського вирушила з Тернополя 20 липня після опівдня. Короткий молебень-прощання з двома військовими з Бережанщини (також за Володимиром Сошиком – прим.) провели о 13:30 на перетині вулиць Золочівська та Тернопільська у місті. Про ці події краян заздалегідь попередив міський голова Бережан Ростислав Бортник.

– Шановні краяни, думаю кожен з нас в змозі в той чи інший спосіб гідно віддати шану нашим землякам. Своєю присутністю ви можете створити прощальні коридори пошани, а також долучитись до похоронної процесії. Цим ви доведете, що їхня жертовність не марна! – написав Rostyslav Bortnyk.

Опісля конвой з тілом Василя Недільського попрямував до рідного дому захисника в селі Гиновичі. Героя 20 липня з військовими почестями поховали на місцевому кладовищі.