Обіцянка-цяцянка, або Чому знову і коли тернополяни мають готувати баняки для води

• Потерпати від дводенної засухи у кранах доведеться ще не раз. Врятує хіба повний локдаун – тоді воду не вимикають.
• Коли запрацює обіцяна станція знезалізнення за 8 млн євро? Чому переносять дату її відкриття і хто у цьому винен, пояснили у місцевому водоканалі.

Баняки, відра і слоїки, по вінця набрані водою про запас — протягом двох днів двічі на рік. А потім «чорні» фільтри та техніка, яка виходить з ладу. Цієї осені перед відключенням вода мало того, що була коричневого кольору, а ще й шуміла піною та була мутною, повідомляють редакцію читачі.  

Скільки ще потерпати від відключення води у місті? І коли ж нарешті запрацює обіцяна станція знезалізнення, яка мала би врятувати городян від дводенної засухи у кранах двічі на рік? Її, нагадаємо, обіцяли запустити вже кілька разів. Востаннє – до кінця 2021. Так чому ж вона досі не працює? І скільки нам усім чекати на початок її роботи?

Крани, нагадаємо, пересохли на дві доби у помешканнях 75% тернополян. Звичне пояснення – «чистять труби» не звучало лишень у 2020-му – через пандемію і карантин містянам не вимикали воду. Щойно ковід хоч трохи відступив – крани вперше  «пересохли» у травні. На початку жовтня 2021-го – знову.

Керівництво КП «Тернопільводоканал» кілька років тому обіцяло: щойно побудують та запустять станцію знезалізнення, про відключення двічі на рік від водопостачання можна буде забути. У січні 2021 р, на Водохреща, журналістам показали початок будівництва і де облаштована станція. То ж коли її добудують і скільки ще нам потерпати від чорних фільтрів та зливати у вбиральні із відра?

Вимикають через надлишок заліза

Споживачі “Тернопільводоканалу”, на відміну від більшості українських міст, отримують воду з підземних свердловин, а не з річок чи інших відкритих водойм. За бактеріологічними показниками вона значно якісніша те безпечніша, але водночас має й свою специфіку — підвищений вміст заліза, солей кальцію та магнію, пояснила речниця КП «Тернопільводоканал» Наталка Федорців.

— Тернопільський водозабір, вода з якого подається до центральної частини міста,  мікрорайони “Новий Світ” та “Старий парк”, має станцію знезалізнення, — розповіла Наталка Федорців. — Верхньо-Івачівський, що забезпечує водою близько 75 відсотків споживачів — на жаль, ні.

Залізо осідає на стінках водопровідних мереж, періодично їх потрібно промивати із застосуванням спеціальних дезінфікуючих засобів. Така процедура вимагає припинення водопостачання, пояснила речниця. І додала: це, закономірно, викликає шквал негативних емоцій серед тернополян. Проте через пандемію минулоріч труби не промивали. І це, кажуть комунальники, позначилось на якості води.

Одразу всі 350 км мереж оновити нереально

— Цьогоріч необхідність промивання вже стала гострою потребою, — каже Наталія Федорців. — На жаль, у людей сформувалося хибне уявлення, що пов’язане з ним припинення водопостачання — це недопрацювання чи якісь недоліки в роботі водоканалу. Насправді маємо те, що маємо — саме таку воду й саме таку (зношену) систему централізованого водопостачання, яку поступово оновлюємо, але відразу усі понад 350 км мереж на нові замінити нереально.

Комунальники запевняють: використовують ці два дні не тільки для основного завдання — промивання водопроводів, а й для виконання великого обсягу робіт, які також потребують припинення водопостачання. Це заміна засувок, насосів та іншого обладнання там, де технологія вимагає сухих труб.

Та що зі станцією знезалізнення, яку обіцяли запустити до кінця 2021-го?

— Попередньо планувалося, що будівництво станції знезалізнення завершиться не пізніше грудня 2021 року, — запевнила Наталка Федорців. — Власне, сама будівля станції уже готова, встановлено частину обладнання.

Але впродовж цього року Міністерство фінансів, яке спрямовує кошти Світового банку на реалізацію проєктів, включно з будівництвом станції знезалізнення, тричі припиняло фінансування, відповідно, й підрядники призупиняли роботи.

— На даний момент завершують ті, що були профінансовані раніше, а як далі — невідомо, — каже речниця. — Потрібно, до прикладу, ще проплатити й встановити дороговартісне фільтрувальне устаткування... До грудня, попри всі наші сподівання, завершити проєкт, на жаль, уже не вдасться.

Якщо Мінфін відновить фінансування впродовж жовтня, орієнтовний термін завершення відтермінується до червня-липня 2022 року, запевнили у КП «Тернопільводоканал».

До слова, станція знезалізнення, яка будується в Тернополі, у комплексі споруд Верхньо-Івачівського водозабору, дозволить не тільки суттєво покращити якість води для споживачів, а й проводити промивання водопровідних мереж значно рідше, зменшить кількість аварійних ситуацій тощо. Наразі будівництво йде за планом, тож у КП «Тернопільводоканал» ще навесні 2021 р. сподівалися до кінця року його завершити.    

Проєкт на 8 мільйонів євро

Нагадаємо, на станцію знезалізнення витратять понад 8 млн євро. Як це впливає на тариф і яка користь для нас?

У рамках проєкту “Розвиток міської інфраструктури-2”, фінансованого Світовим Банком, у Тернополі будують станцію знезалізнення води з реконструкцією насосної станції. Переможцем міжнародних торгів за правилами Світового Банку Консорціум Utem-Gis, що складається з компаній GIS Aqua Austria GmbH (Австрія) та ТОВ “ЮТЕМ-Інженірінг” (Україна, м.Буча). Контракт на провадження робіт підписали у вересні 2018 року. Трохи більше 8,1 мільйона євро — це кредитна сума, надана Світовим Банком. Упродовж 2019-2020 років компанії виготовляли та погоджували проєктну документацію. У вересні 2019 року отримали позитивний висновок державної експертизи проєкту будівництва, у березні 2020-го — дозвіл на виконання будівельних робіт.

— Через карантинні обмеження у зв’язку з пандемією Covid-19, будівельні роботи розпочали аж у жовтні 2020 року, — про це повідомляли в КП "Тернопільводоканал".

Станція знезалізнення води, за словами керівництва підприємства Володимира Кузьми, має вирішити основну проблему водопостачання Тернополя — нейтралізувати підвищений вміст заліза у воді з водозабору “Верхньо-Івачівський”, який забезпечує питною водою приблизно 80 відсотків споживачів. "Сподіваємося, що закінчимо до кінця року", наголосив тоді директор КП "Тернопільводоканал" Володимир Кузьма.

Знезалізнення та без хлорування

У будівлі станції знезалізнення буде сім груп фільтрів, для того, щоб забирати залізо з води, яку для тернополян добувають з надр землі. Усе обладнання станції матиме автоматичну систему живлення.  У КП "Тернопільводоканал" повністю відмовляться від хлорування води. У порівнянні зі звичайним хлором, змішані оксиданти, які використовуватимуть натомість, у такій же кількості і за той самий час забезпечують більш ретельне й швидке усунення більшого числа мікроорганізмів, та мають кращі смакові характеристики й запах, а також ефективно видаляють і надалі не дають утворюватися біообростанням у резервуарах зберігання води й трубопроводах.

Повернення коштів за кредитом частково вкладається в тарифи для споживачів. Але головною причиною підвищення тарифів у КП "Тернопільводоканал" називають подорожчання електроенергії, а не програми розвитку, наприклад, ця станція.  

— Тягар повернення кредиту для споживачів мінімальний, — запевняє речниця комунального підприємства Наталя Федорців. — Відсоткова ставка таких кредитів складає від 0,4 до 3 відсотків на рік. Це єдиний доступний і найлегший спосіб модернізувати місцеву систему водопостачання і водовідведення, як це зробили в країнах колишнього соцтабору. Після розвалу СРСР кошти не вкладалися десятиліттями, а обладнання зношується при такому інтенсивному цілодобовому використанні. 

Кредит від Світового банку є довгостроковим, повернути його комунальне підприємство зобов’язане до 2033 року. У діючий тариф централізованого водопостачання та водовідведення 20 відсотків закладено на погашення кредиту.

Довідка

Тернопіль не єдине місто в Україні, де будують станцію знезалізнення. У Червонограді, що у Львівській області, також збудують таку станцію. Її вартість становить 29 мільйонів 977 тисяч гривень. У місті проживає понад 65 тисяч людей. А в 2018 році станцію знезалізнення запустили в Бучі, що на Київщині. Її вартість — 12 мільйонів гривень. Тепер містечко з населенням 28 533 (за переписом 2001 року) споживає якісну воду, що тече по трубах у їх квартири. А от Тернополю така станція обійдеться у 8,1 мільйона євро. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.