Нема договорів, одні економлять, інші переплачують: скільки витрачають лікарні на боротьбу з коронавірусом

Своє дослідження провела громадська організація «Філософія Серця» у рамках проєкту «РозCORONовані закупівлі». Фахівці проаналізували закупівлі лікувальних закладів, пов’язаних з боротьбою з коронавірусом у трьох областях – Тернопільській, Вінницькій та Хмельницькій.

- Ми спробували проаналізувати закупівлі і максимально просто пояснити для громадськості, що та на які кошти закуповують медзаклади, - каже експертка проєкту «РозCORONOвані закупівлі: Вінниця, Тернопіль, Хмельницький» Юлія Грига. - Ми опрацювали закупівлі медичних закладів від початку березня до липня закупівлі всіх опорних лікарень. За період моніторингу ми відстежили 1018 закупівель майже на 83 млн. гривень у Тернопільській області.

Як тепер проходить процедура закупівлі

- Ми планували розповісти про результати нашого моніторингу ще на початку жовтня, однак вирішили дочекатися закінчення виборів, щоб ці результати не сприймалися як агітація чи антиагітація, - розповідає експертка проєкту «РозCORONOвані закупівлі: Вінниця, Тернопіль, Хмельницький» Ольга Мазаєва. - Коли у нас почалася проблема з коронавірусом, було зрозуміло, що лікарні не забезпечені для цього, або забезпечені погано. Усі закупівлі проводяться за процедурою відкритих торгів, організовують тендери. Однак тендер – це дуже тривала процедура і всі зрозуміли, що лікарні неможливо буде забезпечити всім необхідним, якщо для кожної закупівлі проводити тендер. Тому Кабмін визначив певний перелік препаратів, інструментів, засобів захисту та обладнання, які можна закупити за спрощеною процедурою.

Ця процедура була направлена на те, щоб лікувальні заклади могли якомога швидше забезпечити медиків засобами захисту, ліками та обладнанням. З постачальниками укладались прямі договори. Однак з цим з'явилось чимало проблем.

Скільки отримали лікувальні заклади

Медичні заклади отримували фінансування на боротьбу з коронавірусом з різних джерел. У першу чергу, лікарні фінансує Національна служба здоров'я України.

- Ми отримували інформацію про фінансування лікарень, - каже Ольга Мазаєва. - Левову частку фінансування покладено на НСЗУ. За березень – липень 63 медичні установи в області отримали 141 млн гривень на лікування пацієнтів з коронавірусом. Ці 63 установи не всі займались лікуванням хворих. Значна частина цих закладів мала мобільні бригади, які відбирали біоматеріал на дослідження в лабораторіях.

Зі 141 млн. гривень 22,2 млн НСЗУ виділила на екстрену медичну допомогу, на стаціонарне лікування – 111,3 млн. Мобільні бригади отримали близько 5 млн гривень. Ще 2,3 млн отримали окремі лікувальні заклади на пацієнтів у квітні.

Окрім того, медичні заклади отримували кошти від місцевих, обласних та державного бюджету. Чималу роль зіграли і благодійники. За період з 15 березня по липень 2020 включно заклади в області отримали загалом 21,9 млн гривень від благодійників. Це без урахування того, що благодійники допомагали не лише фінансово, а і закупляли медикам засоби захисту, антисептики, необхідне обладнання, апарати ШВЛ тощо.

За той же проміжок часу медичні заклади отримали з держбюджету лише 1,87 млн гривень. Область виділила трохи більше 3 млн. З місцевих бюджетів лікарні отримали близько 35 млн гривень.

Які порушення виявляли?

Однак спрощена процедура закупівель стала причиною різних порушень.

- Ми виявляли чимало порушень, які стосуються відсутності договорів про закупівлю, додатків до договорів, відсутня інформація про бенефіціарних власників, - каже пані Ольга. - Є закуплення товарів поза переліком. Це також є грубим порушенням. Чи можна вважати це розтратою державних коштів – питання дискусійне.

Як розповіла Ольга Мазаєва – одна з найбільших проблем – це відсутність додатків до договорів, в яких вказано, що саме закупляє медичний заклад. Якщо таких додатків немає, або вони заповнені неправильно – важко відстежити, що саме та за яку ціну закупив лікувальний заклад.

Яка розбіжність в цінах?

Проведення закупівель за COVID-19-процедурою не вимагає проведення конкурентних процедур та не встановлює порогових цін. Тому різні лікувальні заклади області закупляли необхідні засоби захисту, обладнання та ліки за різними цінами. Вартість може відрізнятися в кілька разів.

Так, діапазон цін на респіратори FFP3 сягає від 36,3 грн до 150 грн. Респіратори FFP2 закупляли і за 22, і за 100 гривень. Одноразові медичні маски могли купувати і за 2, і за 14,5 грн.

Костюми біологічного захисту лікарні області купували від 130 до 517 гривень за штуку. Дезінфектори – від 52,8 до 370 гривень за літр.

Експерти також провели аналіз на вартість різних товарів, що купували в лікувальних закладах не лише Тернопільщина, а і Вінниччини та Хмельниччини. У таблиці наведені мінімальні та максимальні ціни на одні і ті ж засоби. Відсутність контролю та конкуренції спричинив таку різницю в цінах а важливі медичні засоби. Якщо за респіратор FFP3 у тернопільських лікарнях максимум платили 150 гривень, то у окремих лікарнях Вінниччини ціна могла сягати і 300 гривень.

Як зауважують аналітики – часто лікувальні заклади не вказують в додатках, що саме було закуплено. Ціни на різні типи костюмів, антисептиків від різних виробників відрізняються, тому важко зрозуміти, чому можуть бути настільки великі розбіжності в цінах.

А як вважаєте ви – чи варто повернути процедуру тендерної закупівлі для засобів захисту та ліків?  Пишіть у коментарях!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.