Олександр Ріпка вже офіційно очолив швидку. Про перші кроки на посаді та особисте — ексклюзивно для «20 хвилин»

Олександр Ріпка вже офіційно очолив швидку.  Про перші кроки на посаді та особисте — ексклюзивно для «20 хвилин»

Чи має новий очільник швидкої медичну освіту і чому його пов’язують з котельнями на торфі? Чи захитались стільці під заступниками після його приходу і чи звільнятимуть/мінятимуть персонал? Що робитиме в першу чергу на новій посаді і де братиме гроші на всі свої плани, зокрема – на рації для бригад і створення медицини катастроф? Новий очільник екстреної медичної допомоги, батьки якого також лікарі, також поділився, чи продовжать їхні з дружиною четверо дітей династійні традиції та поповнять лави медиків

Олександр Ріпка вже офіційно очолив швидку Тернопільщини. Його приходу на посаду передували якщо не скандали, то чимало розмов зі шлейфом. Зокрема, закидали, що не має вищої медичної освіти, жодного дня не працював у профільній екстреній медицині, а стаж на керівних посадах викликав чимало питань. Додало дьогтю ще й те, що на комісії, яка визначала переможця конкурсу на посаду генерального директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», «утримались» за кандидатуру Ріпки із чотирьох претендентів саме чинні представники медичної галузі. А на сесії облради, де голосували за кандидата-переможця конкурсу, депутати майже одностайно проголосували «за», а от начальниця департаменту охорони здоров’я ОВА Ольга Ярмоленко — утрималась. І єдиним, хто був проти призначення пана Ріпки на посаду, був голова ОВА Володимир Труш.

Нагадаємо, попередній керівник Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Михайло Ярославович Джус помер 8 жовтня 2022 року на 64-му році життя.

27 грудня Олександра Ріпку вже представили колективу. В ексклюзивному інтерв’ю він поділився планами роботи швидкої допомоги, зізнався, чи заведе у службу «своїх» людей та що змінюватиме передусім. А також розповів про родину, що сам із сім’ї медиків, дружина теж дотична до медицини. І чи продовжать їхні з дружиною четверо дітей медичну династію?

Відео дня

Чи має медичну освіту і що з керівним досвідом?

Зізнаємось, готуючись до інтерв’ю, ми вже знали відповіді на більшість питань – і щодо попередніх місць роботи, зокрема й «скандальних» — тих самих горезвісних котелень на торфі, проти роботи яких свого часу організовували мітинги та проводили протести. Що двічі, у 2015 і 2020 рр. обирався до облради від партії «Свобода», але не пройшов. Проте в 2020 р. став депутатом до райради і очолив фракцію.

Та навіть без попередження протестували нового очільника швидкої, скажімо, на нормативи прибуття бригади на виклик. Чи впорався новий очільник швидкої із тестами і чи володіє інформацією, що коїться в екстреній медичній службі Тернопільщини та що їй зараз потрібно передусім — читайте.

—   Вам закидали відсутність досвіду в медичній галузі та керівного стажу, зокрема й те, що робота на ПП «Галіт», яка займається стоматологічним обладнанням, на посаді менеджера навряд чи можна рахувати за керівну роботу. Ви працювали заступником теплокомуненерго, очолювали ТОВ «Тернопільтепло» та управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради…

—   Так, про довідку з ПП «Галіт» — я там працював, але довідку звідти можна було і не надавати. А саме її вирвали з контексту. Ця довідка додаткова, за нею до конкурсу не допускали. Я припустився помилки, подавши її, мені і без цього місця роботи цілком вистачало керівного стажу. Напевне, хотів показати, що я успішний менеджер віддавна. На фірмі, яка вже випускала обладнання для стоматкабінетів, очолив напрямок лабораторій. 

На комісії брали до уваги стаж директора «Тернопільтепло». Тепер, до речі, дуже приємно і котельні на торфі у час енергетичної кризи опалюють дитячу обласну лікарню, інфекційне відділення дитячої міськлікарні і повністю 2 міську лікарню. Результат радує.

Також взяли до уваги роботу заступника начальника «Теплокомуненерго» і начальника управління. Керівний стаж — близько 6 років, а вимагалось за умовами конкурсу 5. Так що все нормально.

—   А медична освіта і досвід роботи в медичній галузі у вас є? Якщо так, то який? Адже це питання неодноразово поставало, і досить гостро, перед обранням вас на посаду.

—   Медична освіта в мене є, у 1992 році я закінчив Львівське базове медичне училище за фахом «Стоматологія ортопедична». Це зараз точаться такі розмови… Десь більше в лікарні медик — це лікар. У цьому закладі (швидка допомога – прим. авт.) зокрема й допомогу надають фельдшери, а вони мають таку саму освіту, як і я. Хоча, зазначу, зараз медична освіта не вимагається для посади генерального директора.

Коли провели медичну реформу, це однаково для всіх медичних закладів, розділили повноваження: генеральний директор — це менеджер, і є ще медичний директор. От я тепер фактично менеджер, а досвіду у цьому напрямку в мене достатньо.

Якими будуть перші кроки на посаді

—   Ви вже третій день на посаді. Що встигли зробити?

—   Почав з об’їзду та інспектування підстанцій, особливий контроль за четвертою  підстанцією, у мікрорайоні «Дружба». У нас досі цей мікрорайон обслуговує підстанція, що у Центрі. Самі розумієте, це, передусім, втрата часу, аби дістатись до пацієнта. Це було однією з моїх ініціатив, як ще працював начальником управління, — надати в оперативне управління приміщення для підстанції, яка обслуговуватиме західну частину міста та прилеглі території, а також гаражі для автомобілів. Зараз там завершують ремонтні роботи, встановлюють автономну електрику та системи водопостачання і водовідведення. Це приміщення буде за швидкою. Я думаю, за місяць-два, як все буде добре, впораємось. Як вийде скоріше – то чудово.

—   Питання кадрових змін. Зазвичай, новий начальник приводить за собою своїх людей. Чи змінюватиме своїх заступників, адміністрацію, медперсонал?

—   Таких планів немає. І намірів когось звільняти і на це місце приводити нових людей немає. Зараз вивчаю глибше кадровий потенціал. Буду оцінювати їхню роботу. Але  медичний директор, заступник з оперативної роботи і заступник із фінансової — вони професіонали, мають досвід і добре знають роботу.

—   Якими є найближчі плани?

—   Відкрити підстанцію № 4. Досі всі тіснились у центрі. Потім на її базі відкрити ще й навчально-тренувальний відділ, де проводитимуться тренування, семінари, тренінги для медпрацівників, заняття з тактичної медицини, всеукраїнські  змагання з екстреної меддопомоги тощо.

Потрібно оформити передусім правовстановлюючі документи, провести реєстрацію оформлення майна та земельних ділянок. Зараз вони здебільшого належать громадам. Кожна лікарня має якісь плани – відкрити  новий відділ, оновити обладнання. І де є можливість, передати приміщення облради швидкій. Тоді ми зможемо вкладати кошти в реконструкцію, ремонти. Не треба буде щоп’ять років переукладати договори. Бо щоразу ми не знаємо, чи продовжать, чи ні.

Як є майно – можна вже говорити і реалізувати інвестиційний проект для покращення  умов, реконструкції, капремонту. В чужому приміщенні це робити не доцільно.

Дуже важливо забезпеч максимально всі підрозділи гаражами – багато по районах автомобілі швидкої стоять під відкритим небом, або не в пристосованих для цього приміщеннях. Це не є критично для самих авто, а для обладнання і для всього, що в них —дуже важливо. Я знаю резерви облради — десь можливо зробити ремонт, десь є гаражі, куди вже поставити автомобілі. Тільки оформити належним чином, — надання в оперативне управління нерухомого майна. Я маю досвід в тій сфері і хочу почати з фундаментального – передати майно, а потім вже організаційні моменти. Бо поки що, ніби людина живе в орендованій квартирі. І робити там євроремонт недоцільно. А коли свій будинок — це інша справа. А далі в тому майні – і медицина, і розвиток – далі все буде.

Що найбільше потрібно швидкій допомозі 

—   Які найнагальніші потреби зараз у швидкої? Зокрема й в час військового стану, енергетичних реалій.

—   Є чимала проблема зі зв’язком. В нас автомобілі не забезпечені раціями, індивідуальним зв’язком, ми користуємось мобільним. А сама знаєте — вимикають світло, часто пропадає і зв’язок. Задача: вирішити це питання. За які кошти? Є бажання зробити, а кошти будемо шукати. Сьогодні дуже актуальні грантові підтримки. Для цього треба проект, розуміння, чи ми будемо працювати автономно, чи разом з поліцією і рятувальниками. Поки що, коли виникають проблеми зі зв’язком, нас підтримують рятувальники. Вони приймають дзвінки і передають нам інформацію. Це дуже складне питання, але його потрібно найоперативніше вирішити. Зробити проект. А потім з ним знайти гроші. Гроші можна просити і з обласного бюджету, бо це вкрай необхідна річ. Але зараз час, коли добре працюють грантові програми. Про часові рамки говорити завчасно — якщо це питання не вирішене роками, то що ж ми можемо зараз говорити?

—   Що ще нового плануєте втілити  на підприємстві?

—   Ще з важливих речей, які я хотів би втілити на підприємстві, пов’язано із залученням інвестицій для розвитку. Стенд для перевірки і діагностики стартерів та генераторів. Це для оперативного ремонту автомобілів. Зараз швидкі ремонтуємо  на СТО. У нас є своя база, там проводять ремонт коліс, балансування, заміна з літніх шин на зимові і навпаки — все це ми робимо на підприємстві. А складніші ремонти, що стосуються діагностики  — на СТО. Це час і кошти. Робити в нас було б дешевше і швидше.

Тести журналістів пройшов

—   Ми коли говорили про відкриття нової підстанції на «Дружбі», ви зазначили серед переваг також і те, що бригади швидше зможуть прибути до пацієнта. А ви знаєте норму, за скільки вони мають прибути за викликом?

—   Зараз норма 10-20 хвилин. У місті, поза містом — це минула градація. Зараз інші критерії: критичний стан пацієнта — до 10 хвилин, екстрений виклик, коли немає загрози життю — до 20 хв, а невідкладний випадок — до години часу. І не обов’язково певна бригада певної підстанції має виїхати на виклик. Диспетчер дивиться, де розміщена машина, і кому знадобиться найменше часу для прибуття на місце. Зазвичай цей час менший, ніж прописано у вимогах. Але ви ж розумієте, є багато чинників, які впливають: затори, якість доріг, погодні умови.

—   А є на чому доїжджати до пацієнтів: авто достатньо у тернопільської швидкої?

—   Підприємство до війни мало 129 автомобілів швидкої допомоги типу В. Такою є офіційна довоєнна статистика. Крім тих, що задіяні в роботі, є запас машин, які завжди в резерві і напоготові. Вони повністю укомплектовані.

—   Що для швидкої допомоги змінилось завдяки медичній реформі?

—   Реформа змінила абсолютно все: підхід до надання екстреної меддопомоги змінився, раніше така допомога надавалась при кожній лікарні. Зараз це окрема структура. Яка окремо фінансується і керується напряму МОЗ. Швидка керується протоколами надання допомоги. Є протоколи інфарктні, інсультні – там все прописано – куди везуть, як надають допомогу. Нині до кардіологічного хворого вже виїжджає бригада, яка на місці робить кардіограму і передає до лікарні, куди доправлятимуть в подальшому пацієнта. Економиться дорогоцінний час, який, самі розумієте, в таких випадках дорогоцінний.

—   А ваш персонал фаховий? Вони реально справляються із задачами з порятунку людей, особливо, коли лік йде на хвилини?  

—   Так, всі фахівці, і кожен на своєму місці. Специфіка нашого центру така, що його не можна порівняти з лікарнею. Тут якраз люди працюють на межі життя і смерті та задля збереження здоров’я. Первинна допомога – від неї багато залежить. Це фактично спецназ медицини.

—   А на скільки швидкій допомозі вистачає коштів, які виділяє держава? І чи вистачає взагалі?

—   Їх вистачає. Хотілося б докупити авто більшої прохідності, повнопривідні, в деяких районах медикам доводиться діставатись до пацієнтів в досить екстремальних умовах. Час диктує розвиток медицини катастроф. А там потрібно вже автомобілі більшої прохідності, та й обладнання. Власне, у час війни це на часі. Залучати державні і грантові кошти. Я маю до кого і буду звертатись за кордон для допомоги, щоб отримати авто, обладнання. Процес створення медицини катастроф вже запущений, і шукати все необхідне для реалізації треба вже.

Про дружину, дітей та інтереси поза домом і роботою

—   Дуже мало інформації у відкритих джерелах про вашу родину. Ви зараз у медичній галузі. Чи мали стосунок до неї ваші батьки, дружина? І чи планують діти продовжити династію?

—   Так, я з родини медиків. Моя мама лікар-лаборант, тато гінеколог. Дружина Наталія має дві освіти і професії – фармацевтичну і бухгалтерську. За фахом в фармації працювала до 2005 року, після цього з одного декрету в інший (сміється – прим. авт.), тому на фініші пішла працювати бухгалтером — тут в пріоритеті дистанційна робота. Вибір був за нею.

У нас четверо дітей: три доньки і один син. Старшій Марті 27, вона пішла педагогічним шляхом і щаслива від цього, бо дуже любить дітей. Працювала до початку війни у столичній канадсько-українській школі. З початком повномасштабного вторгнення заклад припинив свою роботу, самі знаєте, що коїлось у Києві. Зараз вони пробують все відновити. При всьому моєму бажанні, аби діти пішли в медицину, самі бачите (сміється — прим. авт.)

Роксолані 19, вона пішла навчатись на кінорежисера в університет ім. Карпенка-Карого. Менші, 16-річні близнюки Валерій і Настя, теж бачать свій майбутній фах, але він, на мій жаль, не пов’язаний із медициною.

—   А як родина сприйняла новину про ваше прагнення очолити тернопільську швидку. і як діти реагували на всі публікації, які передували приходу на посаду. Адже вони вже досить дорослі і, впевнена, вправні користувачі соцмереж.   

—   Вони це сприйняли так: тато націлився на мету, має її досягти, перемогти в конкурсі, тато має плани, їх втілює і перемагає. Вони глибоко не розуміють, що це таке і наскільки це складно. Вони це бачать як моє досягнення. Щодо окремих публікацій: вони багато про це розпитували, чому так, і чому так. Їм насамперед важливо почути мою думку. Вони добре розуміють, страшне перо не в гусака, папір все стерпить, написати можна різне.

—   У вас же є власні інтереси поза домом і роботою? Не поділитесь, чим захоплюєтесь чи займаєтесь у вільний час?

—   Інтереси в час війни звелись до одного: допомога військовим. Цивільним за лінією фронту і до неї. Гуманітарка:  я займався і організацією, і погрузкою вагонів мало не цілодобово, йшли евакуаційні потяги зі сходу з людьми, а назад повертались порожніми. Ми працювали із західними партнерами щодо допомоги, потім була робота більш систематизована, поїздки на схід, в Харківську область доправляли допомогу. Люди до нас звертались, просили багато речей. Зараз не зможу цим активно найматись, бо максимум уваги моїй новій роботі і підприємству.  

Довідка

Ріпка Олександр Миколайович народився 1 січня 1968 р. у м. Львів. З родини лікарів. Освіта вища, за фахом менеджмент. Навчався в Тернопільському національному технічному університеті ім. Пулюя, там закінчив і бакалаврат, і магістратуру. Одружений, разом із дружиною Наталею виховують чотирьох дітей.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (15)
  • Дмитро Мельничук

    Хороший менеджер!
    Переконаний, що в нього вистачить досвіду та сил навести там порядок.
  • Василь Хоміцький

    Вітаю!
  • Octavia Skoda

    Sergii Werner поки що гроші правлять світом,навіть війна ще не доказала  що не вгрошах щастя.,а в їх  кількості..
  • Надія Колоченик

    Вітаю

keyboard_arrow_up