Палацу Бадені дадуть нове дихання

Овальна зала, бібліотека, палацова каплиця, жовта спальня, спальні графа та графині, - все це планують відновити у рамках реконструкції палацу Бадені у Коропці Монастириського району. Також на території палацу хочуть відтворити парк з озером, річкою, містками, столітніми деревами, які ростуть тут з часів заснування палацу. А на другому поверсі палацу будуть готельні номери для туристів та конференц-зали.

Проект реконструкції палацу графа Бадені нещодавно представили у Тернополі. На реалізацію цього проекту потрібно близько 99 млн грн. Вже готова проектно-кошторисна документація, на яку облрада виділила 1 млн 300. А також за кошти обласного бюджету вже провели перші протиаварійні консерваційні роботи на даху та куполі. Також провели реставрацію покрівлі та декоративних елементів центрального купола палацу. Роботи проводить бригада реставраторів зі Збаража на чолі з Ігорем Бригідиром.

Реконструкція палацу триватиме у кілька етапів, кошти частково виділяють із обласного бюджету. А також облрада відкрита до діалогу з інвесторами, небайдужими до культурної та історично спадщини, в тому числі іноземними.

- 1,5 мільйона гривень ми виділили на перекриття даху і це зробили. Але вирішили, що треба рухатися дальше і провели конкурс на кращий культурно-освітні проект, який мав би на меті залучення туриста, - каже заступник голови тернопільської облради Любомир Крупа. - Проект надзвичайно красивий і якщо його реалізують, то це буде унікальна пам’ятка архітектури, куди поїдуть туристи. І там можна буд поєднати і спортивний, і культурний, і освітній напрямки відпочинку.

Купол ледь не розсипався

Перемогу у конкурсі від облради на кращий проект реконструкції палацу здобула архітектурна майстерня Юрія Вербовецького. Архітектор вивчив кожен сентиментр палацу, майбутнє якого поки що на папері.

- З 2009  року палац Бадені на балансі  Коропецького обласного ліцею-інтернату. З 50-х років це був районний адмінбудинок. Те, що його використовували, великою мірою дало можливість зберегти цю будівлю, - каже архітектор. - Але тут не проводили реставраційних робіт, лише поточні ремонти. І прийшов час коли будівля почала руйнуватися . Коштів не виділяли, тому в 2000 роках техстан будівлі був настільки поганий, що довелося призупинити експлуатацію приміщення, адже воно було аварійне. Інженерні забезпечення відключили. Відтак будівля почала руйнуватися ще інтенсивніше. У 2000 роках провели ремонт покрівель, але нажаль це зробили настільки неякісно, що це призвело до погіршення стану будівлі.

2014-15 роки вважають новим диханням для пам’ятки. Адже тоді почали говорили, що зробити найперше, щоб її врятувати.

- Найгірший стан був у центральній частині перед куполом - ця частина даху була  провалена і купол теж міг обвалитися, - каже Юрій Вербовецькй. - Тому терміново вирішили робити документацію на протиаварійні роботи і розпочати їх негайно.

Проектна частина, складається з чотирьох блоків – реставрація будівлі, інтер’єрів, інженерних мереж, відтворення парку.

Після всіх реставраційних робіт у палаці мають провести заміну покрівлі, ремонт і заміна декоративних елементів покрівлі, реставрацію фасадів, відновлення вікон.

Відновлять овальну залу

Другий блок - реставрація інтер’єрів першого поверху палацу.

- Це приміщення представницького рівня. Там були дуже дорогі інтер’єри. У кожній кімнаті - неповторна ліпнина та декоративні елементи, - каже Юрій Вербовецький. - Найцікавіші роботи - це розріз по центральній частині – вестибюль, коридор, на другому поверсі якого є відкритий отвір для денного світла. У палаці був великий вітраж, його теж плануємо відновлювати. Також будемо відтворювати унікальну різьбу, ліпнину. Встановлять меблі, світильники.

 Відновлять найбільш унікальну овальну залу, аналогів якої нема ніде. Ця зала зроблена на висоту два поверхи. Вона мала назву королівська, тут були ніші заповнені портретами королів.

Другий поверх не має тих цінних інтер’єрів і використовувався для функцій другорядних і можливо, для гостей. Тут планують зробити готельні номери, конференц-зали, освітньо-лекційний зал, додаткові кабінети. Така функція палацу притягне сюди культурний відпочинок.

Буде озерце та ресторан

На території палацу також планують відтворити парк. На презентаційній стороні палацу біля головного заїзду відновлять клумбу в стилі Реріха, який працював над проектом парку. 

- Парк займав дуже великі території, зараз ми маємо лише 10%. Це не настільки розлого, як на ті часи. Тут буде багато декору, озеленення. Це середовище буде створювати атмосферу кінця XIX- поч XX століття і покаже помпезність, з якою жила графська родина, - каже Юрій Вербовецький . - На бокових ділянках, які теж відносяться до регулярної частини,  будуть відпочинкові галявини в стилі необароко. Плануємо також вібудувати оранжерею і пристосувати її під ресторан.

У парку відновлять озерце. Зроблять на цій території все, щоб можна було проводити фестивалі, сімейний відпочинок. Відновлять містки, буде річечка, багато прогулянкових доріжок .

- Це всі елементи, які роблять парк цікавим та унікальним, - каже Юрій Вербовецький. – І з будь-якого місця завжди можна буде бачити палац.

Коментарі

Можна порівняти з палацом Потоцьких

Юрій Вербовецький, архітектор:

- Протягом останніх років на Тернопільщині активно відновлюють замки та палаци, зокрема такі як Замок у Збаражі, палац Вишнівці. Вже сьогодні ці пам'ятки архітектури є цікавими музейно-туристичними комплексами, які приймають велику  кількість туристів.  На Тернопільщині є набагато більший потенціал історико-культурної спадщини,  ресурси якого ще повністю не використовують, тому на черзі інші, не менш цінні пам’ятки, зокрема неповторний Палац графа Бадені в Коропці Монастириського району. Палац Бадені є унікальною пам’яткою тому недивно, що до нього така велика увага. Видно наскільки в ньому збережені автентичні елементи лише на фасадах. Його можна порівняти з палацом Потоцьких у Львові і ми бачимо як від чудово використовується у сфері туризму та проведення різних культ-подій.

Тут знімали фільми

Михайло Дубенко, народний депутат України, уродженець Коропця:

- Палац Бадені знана в історії пам’ятка XIX століття. Його називають малим королівським палацом у Відні. Я думаю, в нас є можливість автентично відновити палац. Тут є непогане історичне підґрунтя. Я родом з Коропця і батьки розказували, що в числі перших художніх фільмів, знятих у західній Україні у 1939 році, коли прийшли перші москалі, був знятий «Вітер зі сходу». Основна дія фільму відбулась в палаці Баден у Коропці. Ці кадри допоможуть нашим скульпторам та архітекторам, щоб зберегти максимальну автентичність. Зараз треба зберегти палац, щоб не завалився. Але думаю, ми відновимо і парковий ансамбль, де збереглося дуже багато 100-річних дерев, які мають  історичне походження.

Палацом захоплювалася еліта

Ярослав Пелехатий, провідний спеціаліст управління культури обладміністрації:

- Палац Бадені – пам’ятка архітектури пов’язана з особистістю Cтаніслава Бадені. Це історична постать, політик часів австрійської імперії. Свого часу, на відміну від свого брата Казімєжа Бадені, який займав пропольську сторону, Станіслав займав проукраїнську. У 1883 році Станіслава Бадені обрали послом до Галицького сейму від Бучача та Монастириськів. Напевне, саме в цей час йому сподобалась ця місцевість та палац і він вирішив викупити його в місцевого дідича, власника Коропця Мисловського. Капітально перебудовувати палац почав у 1906 році. Палац мав 38 кімнат і був настільки красивий і досконалий, що вражав не лише місцевих мешканців. Цим палацом захоплювалася аристократична еліта, яка часто приїжджала на бали. Про палац ходить багато легенд і переказів. Це єдиний в західній Україні палац, який має збережені інтер’єри. Кожна кімната має різне оздоблення, різні каміни, різні опалювальні печі, мистецькі речі, багато з який втрачено, але багато збережено.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.