Передай дякую усім, хто молився і вірив, що я повернусь. З полону звільнили легендарного тернополянина

Передай дякую усім, хто молився і вірив, що я повернусь. З полону звільнили легендарного тернополянина

«Мам, мене обміняли», — згадує синові перші слова мати воїна, який був у Маріуполі, а від травня — у російському полоні. Жінка й сміється і плаче водночас. І вже поставила варити холодець, якого разом з капустою на ребрах дуже хоче скуштувати її син

Ти ще подзвониш? — Марія Марко згадує синові слова, коли її Микола подзвонив з Маріуполя. Це було 19 травня о 12.05, і пані Марія запам’ятала все чітко – до дрібниць. — Каже, ні. Я розбиваю телефон і виходжу…

Далі були довгих понад 7 місяців російського полону. 6 грудня легендарного воїна з Тернопільщини Миколу Марка з позивним Маркіз повернули на Україну. Миколая нам на  свято Миколая — кажуть рідні та всі, хто на нього чекав, бо не можуть стримати радості. А мамі часом й слів бракує від емоцій…   

Плакали, сміялись, то був шок, ейфорія…

Марія Марко – староста с. Полупанівка Скалатської громади. Жінка мріє чимшвидше побачитись із сином, але й не припинила волонтерити. Бо, каже, радість-радістю, а скоро вирушає на схід — мовляв, її дитину обміняли, а там, де дуже гаряче, на неї чекають наші хлопці. Жінка каже, обіцяла волонтерити, доки син з полону не провернеться. А зараз зрозуміла, що не може полишити й тепер цієї справи. На сімейній раді в цьому її підтримали. І, каже, їздитиме в гарячі точки, доки буде сила і необхідність.

Що її сина повернули з полону, дізналась 6 грудня близько 11 ранку від знайомої волонтерки. А близько 15-тої зателефонував і сам Микола. «Мам, мене обміняли…»

— Ми якраз ліпили вареники для хлопців на схід, закінчили одну партію і готувались починати нову, — згадує пані Марія. — Я не можу описати свій стан в той момент. Біля мене були люди. Ми всі кричали, плакали, сміялись, то був шок, ейфорія, я навіть не можу сказати… Я питала, як ти, сину, де ти? Він тільки сказав, що обмін пройшов в Сумах та поділився, куди далі (ми не називаємо закладів і міст, куди відправлять Миколу, з питань безпеки – прим. авт.). Возили його по частині росії, багато де за цей час побував – зокрема й в Оленівці.

Коли дізнались, що Микола в полоні, звертались до всіх дотичних структур. Їздили на зустрічі в Київ і — шукали, молились, чекали та вірили, що він повернеться.  

—   Його одразу після обміну перевезли до лікарні, зараз оформляють документи і далі на Київ, — каже пані Марія. — Я скоро виїжджаю туди — дай Бог, вже в п’ятницю (9 грудня – прим. авт.) побачу сина…

Ледве стримувала сльози, коли побачила фото сина після полону. Микола завжди був кремезним, останнім часом ще й з бородою. Зараз він сильно схуд та змарнів, а його бороду і брови збрили орки перед обміном. Нічого, це все відросте, організм відноситься, головне — живий і вдома, каже мама.

—   Я питала, може щось йому потрібно, а Микола тільки видав, мовляв, мене помили, перезули та переодягли, дали гарячого чаю, і все в нього добре, — поділилась Марія Марко. — Каже, хочу холодцю і капусти з ребрами. Потім додав, що то жарт. Але холодець я вже поставила варити. Буде дитина моя смакувати…

Після обміну пані Марія не встигала заряджати телефон — дзвінків були сотні. Близькі, друзі і мало знайомі люди дзвонили, вітали, писали — навіть уночі.

На війні був від 2014 року

—   Я щиро дякую всім людям, що молились за повернення моєї дитини з полону, я знаю, що в багатьох церквах правилось за це, — Марія Марко ледь стримує сльози. — Я дякую всім, хто був поруч і дякую Богу, що дав сил дочекатись. І Микола просив подякувати всім, поки сам не може цього зробити. Подякувати всім, хто молився, чекав і вірив, що він повернеться. Він дуже просив всім подякувати…  

І друзі востаннє перед полоном спілкувались з Миколою 19 травня. То були кілька слів у переписці. Потім зв’язок зник.

У Тернополі добре знають цього чоловіка і легендарного бійця. Про його фах у війську вголос не говорять, бо, додають, орки надто «люблять» таких, як він. На війні Микола був ще від 2014 року — тоді пішов добровольцем і був в батальйоні Аратта ДУК ПС. Коли повернувся до більш-менш цивільного життя, волонтерив та багато зробив власними руками. Меблі, інші обладунки з металу та заліза, ремонти — він все робив якісно і з душею. Майстер на всі руки — додають всі, хто добре знає Миколу. Родом зі Скалатчини, але проживав у Тернополі на Новому світі.  

Коли почалось повномасштабне вторгнення росії в Україну, зібрав речі і поїхав туди, де дуже гаряче. Спочатку був а теробороні Києва. Потім, як Київщину звільнили, буквально вскочив в останній вагон і поїхав в Маріуполь…

Знайомі і друзі знали, що він в полоні. Дуже переживали, бо, кажуть, у Маркіза дуже запальний характер, чоловік-динаміт. Але й стійкий як граніт. Спільний знайомий, який теж був в полоні, якось побачив Маркіза в Оленівці. А потім він і звідти зник.

Знав гори як свої 5 пальців

—   Я дізналась, що Микола в полоні, від свого однокласника, ще коли ця інформація соцмережами не розійшлась, — поділилась тернополянка Олена Покришко. — Він мене познайомив з Миколою – ще той фанат рибалки і подорожі Карпатами. І це була його ініціатива пройтись по горах – тоді Микола був нашим гідом.

Він знав Карпати як своїх п’ять пальців, прекрасний гід, дійсно піклувався про команду 24/7, продумав все до найменших дрібниць — де можна ставити намет, а де категорично ні. Зробив розрахунок і запас харчів та всіх необхідних засобів для всієї групи та розділив все по наплічниках – хто скільки може пронести.

—   Микола тоді здійснив мою мрію — пройтись по горам, — поділилась Олена Покришко. — Пам’ятаю, як стали на останню вершину, а Микола показує рукою —  ми на тій були, і на тій, і там ходили… Це було так дивовижно, що я за допомогою такої людини змогла це побачити і осилити…  Це все було перед війною. Потім ми підтримували зв’язок…

За кілька днів до початку повномасштабного вторгнення Олена зустрічалась із Миколою. Каже, він тоді запевнив: війна буде. І додав, мовляв, як тільки почнеться — він йде…

—   Ми підтримували зв’язок, доки він не потрапив у полон, — поділилась пані Олена. — Старалась час від часу написати – як ти, де ти. Він у своїх відео показував життя в Маріуполі. Саме на його відео ми тоді побачили Пташку…

 Нас чекають осінні гори, ми мусимо це пройти…

Олена написала Миколі у приватні повідомлення та привітала з поверненням, але, каже, Микола ще не з’явився в мережі. Звичайно, спілкується з найріднішими людьми. І це йому зараз дуже потрібно, тому на певний час треба дати йому спокій.  

—   Микола дуже цікава людина, його закоханість в гори мене просто вразила, — поділилась Олена Покришко. — Він знає кожну доріжку і стежку, де пройти, що показати. У нас була ідея пройти осінніми горами, але почалась війна. Коли вони були в Маріуполі, ми з Миколою домовились: нас чекають осінні гори, ми мусимо це пройти…

У цивільному житті Маркіз був гарним майстром по дереву й металу, на одній з фірм Тернополя не раз проходила виставка меблів, які виготовляв Микола, згадує тернополянка Наталія Репак.

—   Майстер від Бога і дуже позитивний чувак, — згадує Наталія Репак. — Якщо в тебе якась проблема і ти її озвучив — Микола кидав все і вже гнав до тебе. Він з тих, на кого можна сміливо покластись. Мав свою майстерню перед війною, що з нею зараз – не знаю. Бо він по іншому не міг. Кинув все і пішов… А тепер ми на нього дочекались…  

Стежте за новинами Тернополя у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Коментарі (48)
  • Eupraxia Bootman

    🇺🇦 Українці та люди, які потребують допомоги подайте заявку на фінансову допомогу сьогодні разом із проектом UAPPL.

    натисніть на 👉🏼 https://s.uappl.org/102reco1363

    Ви легкоможете створити свій запит, і ми розмістимо його на наших каналах для потенційних iнвесторiв.

    На відміну від багатьох інших організацій, допомога надходять безпосередньо від донора до особи, яка звертається за допомогою.

    Щоб отримати більше інформації та надіслати прохання, натисніть на  >> https://s.uappl.org/102reco1363

  • Богдания Крюкова

    Дякувати Богу🙏🙏🙏
  • Eupraxia Bootman

    🇺🇦 ми з Україною
    запит на фінансову підтримку за п'ять хв
    Тільки для Українців та біженців, щоб отримати детальнішу інформацію. перейдіть тут --> https://s.uappl.pl/102reco1365

    ми створили проект, який безпосередньо з’єднує донорів  з окремими українцями або  біженці з України, які подають заявку на матеріальну допомогу.

  • Ніна Куземська

    Слава Богу

20:01 У Бахмутському районі згинув Герой з Тернопільщини Микола Дягілев 19:03 Генератор на балконі чи під вікном: чи контролюють власників у Тернополі та куди можна скаржитися photo_camera 18:09 Графіки відключення електроенергії на Тернопільщині з 30 січня по 5 лютого 17:00 Зустріч з «Пташкою», дитячі майстер-класи та презентація книжки: куди піти у Тернополі 28-29 січня? Від читача 19:19 ЖЕК #13 Не виплачує заробітну плату працівникам! 16:15 Житель Тернопільського району під наркотиками возив у машині зброю 15:27 У Чорткові горіло помешкання в багатоквартирному будинку play_circle_filled 14:25 Перестало битися серце колишнього директора Теребовлянського училища культури 14:03 Є надія, що дитина повністю одужає: допоможіть врятувати Давида Ревнюка з Тернополя photo_camera 13:01 Під час виконання бойового завдання загинув Володимир Воробій, родом з Бучача 12:17 В енергосистемі зберігається значний дефіцит потужності — можливі аварійні відключення в багатьох областях 11:45 12 військовослужбовцям присвоїли звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно) 11:03 Глава УГКЦ Блаженніший Святослав освятить Місійний Хрест у Чорткові 10:20 В аварії на пішохідному переході постраждала жінка 09:50 У Тернополі відновлять реєстрацію ВПО для отримання грошової допомогу від Червоного Хреста: хто може звернутися 09:06 27 січня на дорогах Тернополя ожеледиця 08:00 Сьогодні, 27 січня: Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту 21:01 Якщо дитина «застукала» вас під час інтиму: коли сказати про це? photo_camera
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up