«Перетворюємо Тернопіль на село»

Торговий комплекс закриє собою частину історичної пам’ятки – будівлі залізничного вокзалу, кажуть фахівці

До кінця 2015 року поблизу залізничного вокзалу на вулиці Б. Хмельницького збудують торговий комплекс. Мешканці сусіднього будинку №14 – проти. Тернополяни бояться, що будівництво завдасть шкоди архітектурі міста.

Не підтримують ідею забудови й архітектори обласної спілки, громадські активісти. Фахівці кажуть, що забудовувати територію напроти залізничного вокзалу, який у будь-якому місті вважається центральними воротами, недоречно і непрофесійно.  Утім, головний міський архітектор проблеми не бачить. Посадовець упевнений, що одним із критеріїв розвитку міста є саме будівництво, тож поява ще одного торгового комплексу у діловій частині Тернополя не завадить.

За два дні виріс паркан
Обговорювати забудову поблизу залізничного майдану почали на початку лютого. Людей здивувала поява дерев’яного паркану поблизу вокзалу – за два дні. Жителі сусіднього із парканом будинку навіть провели 6 лютого пікет. Мовляв, їхньої думки щодо появи торгового комплексу під вікнами ніхто не запитував, а їхній будинок, збудований ще за часів Австро-Угорщини, може зруйнуватися через будівельні роботи. Писали читачі й на наш сайт.

«Почалось. Семерко Р.Р. і ПП «Привокзальний майдан» почали забудовувати залізничний вокзал, - повідомили читачі на сайті 20minut.ua. – Ні закон, ні думка тернополян йому не указ».

Утім, як виявилось, будівництво поблизу вокзалу – законне, принаймні згідно із документами. Для міської влади це – інвестпроект.  Будуватиме, щоправда, не ПП «Привокзальний майдан», а «Околиця Тернопіль».  Відповідну угоду про будівництво торгового комплексу  підписали ще 22 січня 2014 р. міськрада, КП «Підприємство матеріально технічного забезпечення» і ПП «Околиця Тернопіль».  Власне, ПП «Околиця Тернопіль» - це ще одне підприємство Семерка Р.Р. Воно, згідно із  КВЕДами, займається будівництвом житлових і нежитлових приміщень (основний вид діяльності – прим. ред.) Ділянку під вікнами мешканців буд. №14 на вул. Хмельницького, а це 0,0271 га, виділили рішенням сесії КП ще у серпні 2012 року.

Тож і тут, як вважають фахівці, спрацювала схема: землю віддали комунальному підприємству, воно – приватній фірмі. І гроші, які місто могло б отримати від аукціону із продажу цієї ділянки, щасливо оминули міський бюджет.
 
Скільки коштує – не кажуть
Скільки коштує цей проект і що отримає місто, ми поцікавились в управлінні стратегічного розвитку міста. Тут повідомили: у більшості інвестиційних угод, які проходять через їхнє управління, не зазначена  вартість проекту. А лише зобов’язання сторін.

- Згідно з інвестиційною  угодою, шість відсотків від вартості об’єкта буде сплачено до міського бюджету, як пайова частка, - каже начальник управління стратегічного розвитку міськради Юрій Дейнека. - І шість відсотків на благоустрій території – озеленення, ремонт тощо. Тобто це дві цифри, які зазначені в угоді. Щодо загальної вартості, то в угоді написано: вона буде визначатись на основі складеного кошторису. Він до мене не надходить. Збудують комплекс до кінця 2015-го. 
Поспілкуватись із підприємцем Семерком нам не вдалось. Телефони підприємства, вказані у ділових довідках, – недійсні. Тож ми готові надати місце на шпальтах нашої газети і для висвітлення думки бізнесмена.

Та якщо навіть не зважати на сумнівну користь для міста ще одного торгового комплексу у центрі, то виникає ще ряд запитань: чи законно забудовують центральну частину міста і хто дасть гарантію, що будівництво не тільки не зруйнує сусідній будинок, а й не зіпсує вигляд історичної частини міста? В управлінні містобудування переконують, що з цим –  усе гаразд, а всі ризики – згідно із законодавством, на совісті забудовника та проектанта.

- По-перше, я не знаю, хто там будуватиме, - каже головний архітектор міста, начальник управління містобудування, архітектури та кадастру Василь Бесага. - До нас зазвичай звертається власник земельної ділянки, а ця ділянка належить  КП «Підприємства матеріально-технічного забезпечення».  Перед тим, як вони подали пакет документів, розглядалось і розроблялось історико-містобудівне обґрунтування від Львівського інституту «Проект-реставрація», яке розробляло у нас історико-архітектурний опорний план центральної частини міста. Вони чітко визначили, що така споруда може бути у Центрі, біля вокзалу. Чітко все описали, написали умови, обмеження у цій частині, поверховість.

Будівництвом борються із хаосом
Також будівництво цього торгового комплексу, додає посадовець, було погоджено на рівні департаменту релігій та культури ОДА, що опікується пам’ятками. І на підставі їхньої відповіді та обґрунтування місто розглянуло можливість будівництва цієї двоповерхової споруди.

- Ще раз говорю: місто не самостійно приймало рішення, наголошує головний архітектор. - Є багато думок: одні кажуть, що не треба будувати, інші кажуть, що треба, бо місто розвивається, гармонізує з пам’ятками.  Ви бачите, що твориться і на Чорновола, і на Привокзальному майдані. Там якісь магазинчики будуть, ряди торгові. Все це допоможе знищити «шанхай», що там є. 

Знищувати безлад у міськраді взялись вельми продуктивно. Адже будуватимуть і зліва від залізничного вокзалу. На сесії 23 листопада 2012 року міські депутати затвердили своєму відділу технагляду проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0150 га. Також погодили для будівництва та реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту з об’єктами торгово-побутового призначення «Залізничний вокзал» за адресою: вул. Б. Хмельницького (від центру). У тому ж рішенні надали можливість передавати в суборенду. Відділ технагляду й передав - фірмі «Девелопер». Тож на Привокзальному майдані з’являться дві забудови – зліва і справа. Обидві – висотою понад 10 метрів. 

Такі питання – на містобудівну раду

Із забудовою в історичній частині міста категорично не згідні в обласній організації Національної спілки архітекторів України. Тут кажуть, що торговий комплекс справа від вокзалу та об’єкт торгово-побутового призначення зліва закриють пам’ятку і створять незручності.

- Рішення про будівництво в історичній частині міста мало б розглядатись на містобудівних радах, - каже голова правління Тернопільської обласної  організації Національної спілки  архітекторів України Олег Головчак. – А цього, як ми бачимо, не було. В результаті хто де хоче, там будує, незважаючи на думку архітекторів. Тож перетворюємо Тернопіль на село у гіршому значенні.

Отримані містом історико-містобудівні обґрунтування того чи іншого будівництва, на думку архітекторів, часто не є обґрунтуванням у прямому значенні. Окрім того, обґрунтування не є основним дозвільним документом для проектування будівництва. Такої ж думки про ситуацію із забудовами у Тернополі і директор ТВП «Тернопільархпроект» Анатолій Водоп’ян. 

- Містобудівне обґрунтування на той об’єкт зліва від залізничного вокзалу – це фактично історична довідка, набір фото і фраз, - каже пан Головчак. – Робила його львівська приватна фірма. І це, до слова, не перше її обґрунтування на об’єкти у Тернополі.  Тож будемо звертатись у Київ з проханям перевірити ліцензії цієї компанії. 

Загалом, як вважають в обласній спілці, у департаменті релігій та культури ОДА, якому держава і віддала нагляд за історичними пам’ятками, не мали б погоджувати подібних рішень без залучення до розгляду питання архітекторів. А тих у штаті згадуваного департаменту немає. 

- Зважаючи на ситуацію із забудовою у Тернополі, члени спілки поки що усно ставлять питання про доцільність членства у спілці головного архітектора міста – Василя Бесаги, - каже Олег Головчак.

Читайте також:

 Раніше Надал обіцяв, що забудови біля вокзалу не буде, кажуть архітектори

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.