Першим із села пішов у військкомат. Тернопільщина прощається з 38-річним Романом Василинюком

• У Романа залишились батьки та дві сестри. Власної сім’ї чоловік створити не встиг.
• Ще 26 квітня Роман подзвонив сестрі і поговорив телефоном зі всіма рідними. Запевняв, що все добре і попереджав, щоб не хвилювались. Адже зв’язок може зникнути. Через 3 дні він загинув.

— Він першим із нашого села відгукнувся на повідомлення про мобілізацію з початком повномасштабного вторгнення, і сам 25 лютого пішов у військкомат. А лишень через тиждень йому прийшла повістка, — розповіла староста с. Панівці Ганна Григоришин. Жінці важко говорити про загиблого односельчанина, адже у 2015 році у Дебальцевому котлі загинув її син Михайло. — Рома був дуже добрим і роботящим. Про нього лишень добрі слова можу сказати і я, і всі односельці. Це величезне горе для нас усіх…

Василинюк Роман Михайлович народився 23 січня 1984 року у с. Панівці колишнього Борщівського району, а тепер це Мельнице-Подільська селищна громада Чортківського району.

Був вогнеметником вогнеметного взводу радіохімічного біологічного захисту військової частини А/4007. Загинув 29 квітня під час виконання службових обов’язків між населеним  пунктом Новоселівка Друга і с. Василівка Донецької області внаслідок ворожого мінометного обстрілу.

— З глибоким сумом повідомляємо про загибель нашого земляка - Захисника України. Солдат Василинюк Роман Михайлович, уродженець с. Панівці, виявивши стійкість і мужність, 29 квітня 2022 року поклав своє життя за рідну Україну, — повідомив начальник другого відділу Чортківського РТЦК та СП підполковник Богдан Вербіцький. — Ввисловлюємо найщиріші співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам військовослужбовця, глибоко сумуємо разом з родиною. Вічна пам’ять і слава мужньому захиснику!

Роман народився у с. Панівці, тут закінчив 9 класів місцевої школи, розповіла староста. У нього залишились мама Ольга Дмитрівна, батько Михайло Іванович, дві сестри — Оля і Лариса та четверо племінників. Власної сім’ї створити Роман не встиг.

— Рома дуже роботящий був, добрий і щирий, допомагав батькові на полях, дуже гарний — симпатичний, високий, спокійний, в селі ніхто за нього нічого прикрого сказати не може, і такі люди зараз — рідкість, — пригадує Ганна Григоришин. —Жив з батькаи і старшою сестрою та її сім’єю. Дуже любив своїх племінників. Родина гарна у них, роботяща…

Ховатимуть Романа на кладовищі у рідному селі о 13.00 6 травня.

Відтепер на цьому цвинтарі покоїтимуться двоє героїв — Роман Василинюк і Михайло Григоришин, який загинув у Дебальцевому котлі в 2015 році.

Ще 26 квітня Рома зателефонував до сестри. Поговорив по черзі з усіма рідними, запевняв, що в нього все добре. Просив не хвилюватись, бо може зникнути зв’язок. 29 кквітня ворожа куля обірвала його життя на Донеччині.

Редакція «20 хвилин» щиро співчуває батькам, сестрам, родині, побратимам, односельцям та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.