Після реформи розкроять Тернопілля по-іншому

— Якщо не хочемо, щоб Тернопіль утратив статус, більше того — став столицею Галицького краю, треба щось робити, — звертається до колег з трибуни облради Павло Федик. — Розмов замало...
Власне, дискусії про майбутнє Тернополя й області під кутом проведення в Україні реформи адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування тривають уже не перший рік. Дехто з експертів, як писала “RIA плюс”, навіть припускав можливість ліквідації чи розформування Тернопілля. Але досі все залишалося на рівні розмов. Та оскільки, за ініціативи президента Віктора Януковича, у країні вже розпочали другий етап адмінреформи, ця тема знову стала актуальною.
Реформа адмінтериторіального устрою та місцевого самоврядування має передбачати посилення впливу представницьких органів влади. На цьому наполягають учасники розширеного засідання Дорадчої ради з питань взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, члени Асоціації “Рада Тернопільщини” та регіонального відділення Асоціації міст України. Експерт із питань управління територіями Юрій Ганущак каже, що зміна статусу Тернополю не загрожує. Втім, очікується інше.
Радянська система — президентська вертикаль, надмірна централізація державної влади, як каже голова облради Олексій Кайда, збереглася досі. Це негативно позначається на розвитку регіонів.
— Потрібні реформи у системі місцевого самоврядування, а не перерозподіл територій, — каже він.
Серед країн колишнього соцтабору, як йшлося на нараді, першими провели у себе подібну реформу поляки. Ще у 1999 р. із 49 воєводств залишилося 16. Так сусіди виконали вимоги, котрі ставить перед регіонами Євросоюз.
— В Європі давно розробили систему комфортного проживання та компетентного адміністрування — NUTS, — додає він. — В Україні всі області, за винятком однієї — там населення трохи більше, підходять під стандарти NUTS-2, тобто стандарти для регіонів. Адже у них жителів — від 800 тисяч до 3 мільйонів осіб.
Тож експерт вважає, що розмови про розформування Тернопілля — “від лихого”.
Адмінтерустрій – рахітний
Тернопілля, як і решта областей, має, на думку фахівця, іншу проблему. Пов’язав пан Ганущак це насамперед із відсутністю власних доходів у більшості місцевих рад.
— В Україні 79% сільрад — глибоко дотаційні. На ногах більш-менш стоять лише обласні центри. Решта місцевих рад виживають, — зауважив Юрій Ганущак. — Тому треба оптимізувати саме низовий рівень територіального устрою.
Площа району, як каже науковець, має бути такою, щоб швидка або міліція приїхали за викликом у кожне село за 20 хвилин. Рятувальна служба повинна діставатися ще швидше. Окрім того, дітям має бути зручно добиратися до школи, що надає якісну освіту. Але змінити щось у територіальному устрої без реформування місцевого самоврядування, на думку пана Ганущака, — неможливо.
— За Союзу, до речі, адмінустрій міняли разів двісті, причому кардинально — чотири рази. Востаннє — за Хрущова, — наголошував експерт. — Адже адмінтерустрій — це хребет держави. У нас він нині — рахітний.
У селах і селищах мають бути школи, фельдшерсько-акушерські і травмпункти, амбулаторії. Лікарні, як каже експерт, — вищого рівня компетенції. Тому їх доцільно розміщувати на територіях, де проживає не менше 150 тисяч жителів.
— Затримка із проведенням реформ перешкоджає і розвитку бізнесу, — продовжує він. —Доведено, що на території невеликих сільрад приватні підприємства працюють украй рідко. Відтак податки платять лише працівники сільради — із власних зарплат.
Тільки там, де число жителів — понад 3,5 тисячі, за даними пана Ганущака, бізнес стає рентабельним і з’являються доходи. Тому тільки великі селищні ради мають гроші на утримання своєї господарки.
Залишать три райони
— Нині в Україні — 27 тисяч поселень, де немає представників влади, 11 тисяч сільрад, 488 районів і 24 області плюс автономний Крим, Київ і Севастополь, — підсумовує він. — Розробники концепції реформування пропонують створити 1300-1400 громад у кожному селі, де живе понад 50 чоловік, вибирати старосту — представника влади. Він не буде держслужбовцем. Зможе десь працювати, отримувати чверть ставки працівника сільради.
Сільських старост об’єднають у раду старост, де вони матимуть дорадчий голос. Така рада, за словами експерта, буде допоміжним органом при виконкомі.
— Районів поменшає, адже їх має залишитися не більше ста, — додає Юрій Ганущак. — Які розформовувати та яким чином укрупнити, кожна область вирішуватиме сама.
Районні й обласні адміністрації, як він каже, матимуть лише контрольні функції щодо рад, але вже не зможуть керувати бюджетом. Натомість обласні і районні ради матимуть свої виконавчі органи. Іншим буде і розподіл коштів із бюджетів різного рівня.