«Я не знаю, як житиму без нього…» У Теребовлі прощаються з 32-річним Сергієм Герасименком

• Героєві лишень у березні виповнилось 32, стільки ж назавжди й залишиться.

• Він родом із Дніпропетровщини, але служив у складі тернопільської бригади і сильно полюбив наш край. В Теребовлі проживав з цивільною дружиною, з якою хотів побратись офіційно.Попри відсутність штампу в паспорті, завжди її називав «моя дружина». Планував купити дім і жити щасливо. Якби не війна…

• У цю гірку мить поділяємо Ваше горе та разом з Вами схиляємо голови в глибокій скорботі. Царства Небесного Герою!

   

Теребовлянщина знову в жалобі. 19 квітня 2022 року в бою з російським окупантом на сході нашої держави загинув мешканець Теребовлі Сергій Герасименко. Йому було всього 32 роки.

— Єдине, що я можу сказати – кращого у світі немає. Сергій найкращий, найдобріший, найлюбиміший, і я не знаю, як житиму без нього, — дружина Леся ледь говорить через сльози. Жінка днями втратила коханого. — Я завжди для нього була «моїм любимим сонечком». І він завжди казав, що я його дружина, попри відсутність штампу у паспорті…

Познайомились в Теребовлі. Планували одружитись і купити дім

Леся із Сергієм планували побратись офіційно. Познайомились у Теребовлі, де Сергій проходив службу, і вже близько року пара проживала разом. Сергій казав родині, що йому дуже подобається Тернопільщина, тому своє подальше життя він планує саме тут. Хотів придбати будинок і оселитись у ньому з власною родиною, розповіла сестра Сергія пані Тетяна.

Сергій Герасименко народився 12 березня 1990 року у с. Водяно Софієвського району Дніпропетровської області.  

— У 2016 році, коли була мобілізація, він пішов до військкомату добровільно, — розповіла рідна сестра загиблого Тетяна. — Тоді він потрапив в учебку, звідти на полігон у Львівську область. Туди приїхав замполіт з тернопільської бригади. Врешті Сергій підписав контракт. Подзвонив мені і каже, мовляв, я вибрав Тернопільську область. І до тебе ближче буде, бо проживаю зараз в Києві.

На Тернопільщині, згадує Тетяна, братові дуже сподобалось. Тому коли у 2020 році у Сергія закінчився контракт, підписав новий. Сестра переконувала, аби перебирався в частину поблизу Києва, де саме служив її син. Проте Сергій запевнив: «залишаюсь тут, хочу в Теребовлі дім купити»…

19 квітня зранку родичі ще говорили із Сергієм по телефону. Той запевняв, що в нього все добре. А по обіді Тетяні подзвонили, що її брата вже немає серед живих. Загинув на Донеччині.

Зранку ще говорили, по обіді його не стало

— Загиблий Герой родом із Дніпропетровщини, а з Теребовлянщиною його доля пов’язала через дружину, адже вона – уроджена с. Малів, — розповіли у Теребовлянській міській раді. — Сім’я проживала в Теребовлі.

21 квітня Теребовля зустріла тіло свого Героя на перехресті біля греко-католицької церкви святого Миколая — зі сльозами, на колінах, із квітами і лампадками. І одразу провела в останню путь Сергія, який, хоч і не так давно, став для теребовлянців земляком.   

— Ми глибоко сумуємо з приводу загибелі Сергія Герасименка та висловлюємо щирі співчуття родині, — каже міський голова Олег Продан. — У цю гірку мить поділяємо Ваше горе та разом з Вами схиляємо голови в глибокій скорботі. Ми щиро вдячні Сергієві, нашому Герою, що оберігав і захищав нас від російського агресора. На жаль, віддав за це найдорожче – власне життя.

Редакція «20 хвилин» щиро співчуває дружині, сестрі, родині, усій теребовлянській громаді та побратимам. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.