Побори, скандали, смертельні ДТП. Чим запам'яталися тернопільські начальники ДАІ і де вони зараз?
Хто протримався на посаді понад два десятка років, а хто лише кілька місяців? Кому досі дякують за отримане службове житло, а хто звільнився з посади, отримавши з десяток земельних ділянок? Для кого посада начальника ДАІ стала стартом до стрімкої кар'єри, а хто пішов зі скандалом? Де зараз і чим займаються усі, хто керував ДАІ області за часів незалежності?
Хтось звільнився та зараз насолоджується статусом пенсіонера, назавжди залишивши Тернопільщину. Декого немає вже на цьому світі, але про нього досі кажуть: це була мега-мудра людина на своєму місці. Когось називали «сірим кардиналом» системи, а кілька з колишніх начальників ДАІ стрімко злетіли по кар'єрним сходам, і зараз проживають та працюють у столиці.
«20 хвилин» намагались зібрати максимум інформації з відкритих джерел та спогадів колег.
Тарасов Віктор Степанович, полковник міліції
Народився 2 червня 1938 р. у с. Фрунзе Іванівського району Херсонської області.
Це єдиний начальник ДАІ області, який протримався на посаді понад 21 рік, і керував автоінспекцією області як за часів Радянського союзу, так і на початку Незалежності України. За нього досі кажуть, що людина своєрідна. Проте плюсів у нього, як начальника, було більше. Він був господарем, кажуть ті, хто застав Віктора Тарасова і працював при ньому. Передусім, саме за часів його правління і з його ініціативи в Тернополі побудували будинки для співробітників – у вуличці поза сучасним приміщенням СБУ та поліклінікою цього відомства були будинки, де живуть досі колишні ДАІшникии та їхні родини. Тоді житло отримали чимало працівників автоінспекції. Ніхто з керівників ДАІ більше такого не робив.
Це був тонкий психолог, який добре знав, як і до кого підійти. Вмів знайти правильний вихід з будь-якої ситуації та завжди горою стояв за своїх. Колишні правоохоронці пригадують випадки, коли хтось з колег потрапляв у ДТП. Якщо інших розпікали, понижували у званні, а часом й виганяли з роботи, у Віктора Тарасова була одна позиція: добре, що люди живі. А метал — хр.н з ним, зробимо. Проте й був досить різким – якщо хтось чи щось ставало впоперек, не хотіли послухати і почути, могли навіть позбутись роботи.
За даними YouControl, Віктор Тарасов від лютого 2003 р. був уповноваженою особою ПП "АДВІС-КОНТАКТ", зареєстрованої у Тернополі на вул. Тролейбусній. Підприємство наймалось роздрібною торгівлею деталями та приладдям для автотранспортних засобів. Станом на 8 лютого 2022 р. підприємство перебуває у стані припинення роботи.
Як вдалось нам з’ясувати, перша дружина Віктора Тарасова, з якою в нього було двоє доньок та син, відійшла у засвіти. Тоді він оженився вдруге. Обраницею стала давня знайома, яка керувала магазином у Березовиці. І з дружиною вони разом виїхали на батьківщину п. Віктора, у село під Скадовськом, що на Херсонщині. Туди, подейкують, Віктор Тарасов «перетягнув» і чимало колишніх колег. Там зараз вони й господарюють.
Сивирин Анатолій Олексійович, полковник міліції
Народився 7 січня 1955 р. у с. Остапівка Миргородського району Полтавської області. Недуга забрала життя Анатолія Олексійовича у 2011 році. Похований у Тернополі.
Начальники змінювались, часом і дуже стрімко, а Анатолій Сивирин залишався на посаді. Ті, хто його добре знали, кажуть: це людина, яка була на своєму місці. Мудрий, розсудливий, який все вмів тримати під контролем і знав буквально все, що стосувалось роботи. До нього йшли тоді, коли відповідь на питання не міг дати ніхто. А він знав і вмів зробити усе правильно.
Його часто, знову таки жартома і по-доброму, називали «наш творчий зам». І це не дивно, адже Анатолій Сивирин — правознавець, письменник, публіцист, член Національної Спілки письменників та журналістів України, лауреат регіональної премії імені В.П. Вихруща.
У 2002 році почав літературну діяльність, видавши книгу «Хрест Лугового». Автор семи книг з творами драматично-пригодницького жанру. Його оповідання та повісті друкували як в обласних, так і всеукраїнських виданнях. Є єще й чимало невиданих.
Колишні колеги досі згадують Анатолія Сивирина з теплотою. Кажуть, він був Людиною, а ще Фахівцем з великої букви. І часом навіть керівники не дотягали до його рівня знань і вмінь. Полтавський хлопець, який прийшов на роботу в ДАІ Тернопільщини зовсім молодим. Але добився всього власною працею і розумом. Він завжди йшов до мети і доводив все до кінця. Займався спортом, незважаючи на недугу, і був у добрій фізичній формі. Виховав з дружиною єдиного сина – Микола Сивирин колись працював в управлінні освіти, а зараз – знаний і дієвий активіст та громадський діяч Тернопільщини. І оцей стержень, кажуть колеги старшого Сивирина, — у Миколи точно від батька.
Головатий Григорій Васильович, полковник міліції
Народився 24 жовтня 1954 р. у с. Конюки Козівського району Тернопільської області.
Подейкують, що Григорій Головатий – ставленик нині покійного, але досі шанованого як колегами, так і тернополянами, генерала Подсаднюка.
Змолоду проживав у Конюхах та працював в райкомі комсомолу. Там нібито і познайомився з генералом, той його і «потягнув» на роботу в міліцію. Спочатку працював у службі охорони установ, пов’язаних з позбавленням волі. Невдовзі перейшов на роботу у ДАІ та очолив службу.
Коли вже Подсаднюка не стало, на Тернопільщину мав приїхати вже тоді колишній Президент України – по округу на Теребовлянщині він балотувався до Верховної ради України. Проте тодішній очільник ДАІ нібито не побажав організувати зустріч і супровід. А послав замість себе тоді очільника взводу супроводу ДАІ Михайла Цимбалюка. Подейкують, що саме ця зустріч з екс-президентом стала для Михайла Цимбалюка тоді вирішальною. А Григорій Головатий невдовзі пішов з посади та очолив місцевий осередок ветеранів МВС.
Невдовзі він потрапив у серйозну ДТП, яка добряче вдарила по здоров’ю. Коли одужав, брав участь у житті ветеранських організацій МВС як Тернопільщини, так і України.
За даними YouControl, певний час був керівником ПП "АВТО - ГАРАНТ", основною діяльністю якого було технічне обслуговування автотранспортних засобів. Проте у травні 2013 року підприємство припинило свою роботу.
У 2017 році подавав декларацію, як консультант ГУ Нацполіції в області.
Виховав із дружиною двох синів. В одного робота пов’язана з банківською справою, інший працював в структурах пенітенціарної служби. Зараз проживає у Гаях Гречинських, що в передмісті Тернополя.
Цимбалюк Михайло Михайлович, полковник міліції
Народився 21 листопада 1964 р. у селі Пасічне Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Дослужився до звання генерал-лейтенанта міліції, зараз народний депутат України. Доктор юридичних наук, професор, автор та співавтор 5 монографій, 6 підручників, 6 навчально-методичних посібників, більше ніж 70 статей, 4 патентів на винаходи. Заслужений юрист України.
Окрім роботи у ДАІ, був головою Тернопільської ОДА двічі: з 17 липня 2004 р. до 19 січня 2005 р. розпорядженням тодішнього Президента Кучми та з 16 червня до 21 грудня 2010 р. — розпорядженням тодішнього очільника держави Януковича.
Згідно з аналітикою руху ЧЕСНО, лише за рік роботи Верховної Ради 9 скликання Цимбалюк подав найбільшу кількість законопроєктів з-поміж колег із фракції. Зараз він перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Заслужений адвокат України. Має безліч відзнак МВС, у тому числі нагородний пістолет "Форт-1203".
Цибмалюк — це особистість, кажуть всі, хто з ним знайомий і працював свого часу. Мудрий, відповідальний, виважений. Був вимогливим до інших, але й до себе також. Всі були переконані: він далеко піде.
Основні закиди, з негативу, на бік Михайла Цимбалюка були, що він ставленик Януковича. А його син Віталій Цимбалюк свого часу керував місцевим осередком Партії регіонів. Проте після Революції Гідності в одному з інтерв’ю, коли у нього просили оцінити роботу міністра Захарченка, який подався в біга, Михайло Цимбалюк дуже стримано відповів: «Він був не найкращим міністром МВС», проте далі тему не продовжував. Щодо Януковича, за часів якого працював його ставлеником на Тернопільщині, заявив: «У команді Януковича я був чужим. Вона мені не імпонувала».
Барчук Олег Олександрович, полковник міліції
Народився 11 жовтня 1957 р.н. у с. Борсуки Лановецького району Тернопільської області. Український правник, громадський діяч, як зазначено у Вікіпедії. Полковник міліції. Отримав Орден Богдана Хмельницького у 1999 році. Депутат Тернопільської обласної ради 4-го скликання (від 2002 р.).
1998-2000 рр. — начальник Заліщицького РВВС. 2000-2002 рр.— начальник управління ДАІ в Тернопільській області, 2002-2003 рр. — заступник начальника УМВС України в Тернопільській області. Від 2003 р. — перший заступник голови ДПА в Тернопільській області, начальник управління податкової міліції. Зараз працює у столиці – у Головному управлінні ДПС в Києві.
І цього екс-керівника ДАІ теж пов’язують з президентом Януковичем. Адже він очолював Заліщицьку райорганізацію Партії регіонів.
22 червня 2011 року саме президентом Януковичем призначений на посаду голови Заліщицької РДА і працював на ній до 13 лютого 2014 р.
У послужному списку колишнього працівника міліції Олега Барчука – посади екс-начальника обласної ДАІ та податкової міліції та бізнес-інтереси у різних сферах. Також його пов’язують з синьківським олігархом Дмитром Фірташем, чиї інтереси заліщицька влада свого часу активно просувала.
Саме під час роботи у Заліщиках до нього міцно прикріпилось прізвисько місцевого «пана-феодала». Зокрема, деякі ЗМІ повідомляли, що з метою приватизації земель в заповідній зоні «Дністровський каньйон» він утворив таке собі ТзОВ «Каньйони Дністра» і поставив номінально ним керувати свого тестя Дутку І.М. Це товариство на території Нирківської сільради без будь-яких дозволів зробило собі штучні ставки. Зроблена нашвидкоруч дамба не відповідає технічним вимогам і може зруйнуватися, що спричинить надзвичайну подію – поруч село Устечко. Неподалік, Барчук О.О., будучи головою РДА, надав усій своїй родині і близьким близько тридцяти (!) земельних ділянок по 10 сотих в «Урочищі Червоне», в заповідній зоні «Дністровський каньйон».
Олег Барчук, кажуть ветерани ДАІ, починав із сержанта. Потім тодішній начальник ДАІ Тарасов направив його в Заліщики, запропонувавши посаду в адмінпрактиці. Тоді і почався його розвиток. Кажуть, одружившись, мав досить впливового і небідного тестя, керівника на цукровому заводі у сусідній Чернівецькій області.
Коли потрапив до ДАІ та був заступником, і мав доступ до високих кабінетів у столиці. Нібито оці високі чини і допомагали йому просуватись кар’єрними сходами.
Вже після роботи у ДАІ нерідко запрошував екс-колег на полювання, і сам любив ту справу. У Заліщицькому районі, принаймні раніше, мав ресторан, а поруч – власний зоопарк. І часто його прізвище пов’язують з олігархом Фірташем.
До речі, донька Олега Барчука від другого шлюбу пішла стопами батька і зараз працює в правоохоронній структурі Заліщиків.
Романюк Ярослав Антонович, полковник міліції
Народився 11 червня 1964 р.н. в смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області.
Не виключають колеги, що потрапив на роботу в тодішню міліцію і завдяки батькові, нині покійному, який свого часу очолював обласне управління освіти.
Зараз працює уповноваженим з антикорупційної діяльності у ТМО МВС України по Тернопільській області – це медзаклад для працівників поліції та ветеранів. Також керує обласною профспілкою атестованих працівників органів внутрішній справ.
Тоді на посаду начальника ДАІ прийшов з МРЕО. Можливо, це й наклало відбиток, що уважно стежив, аби ніхто не обманув і не підставив, кажуть колишні колеги. Хоча справедливим був і добрим фахівцем. Принаймні, не набув недоброї репутації, як його деякі інші колеги-екс начальники ДАІ. Досі його цінують та шанують в правоохоронних органах.
Семенина Володимир Петрович, майор міліції
Володимир Семенина родом із Сокальського району, що на Львівщині. Працював “під крилом” Пісного.
У березні 2005 року Василь Пісний став начальником ГУ МВС в Тернопільській області. Одночасно обласне ДАІ Тернополя очолив Володимир Семенина.
Коли у січні 2008 року Пісний став начальником львівської обласної міліції, то Семенина — обласного ДАІ Львівщини.
Згодом мав в біографії і пікети – так зустріли новопризначеного керівника ДАІ Володимира Семенину на Буковині. Громадськість із таким призначенням не погоджувалась. Тож півсотні місцевих активістів тоді вийшли з пікетом під стіни обласного управління ДАІ. А от на Тернопільщині, принаймні колишні колеги, відгукуються про п. Володимира добре, і згадують про нього тільки позитив.
Спілкуючись під час пікету з журналістами, Володимир Семенина зізнався, що не сподівався на такий «дружній» прийом. Він також розповів, що працював на керівних посадах у Львівській та Тернопільській областях. Після того, як президентом став Янукович, він пішов з органів внутрішніх справ. Після Революції Гідності і зміни влади в країні, вирішив поновитися і служити Україні.
До серпня 2019 р. Володимир Семенина був помічником голови Нацполіції України, до і після цієї посади працював у Департаменті поліції охорони.
За відомостями Єдиного державного реєстру декларацій, Семенина Володимир Петрович подавав декларації як заступник начальника департаменту державної служби охорони, Міністерство внутрішніх справ (за 2014 р.); заступник начальника Департаменту, Департаменту поліції охорони (за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 р.).
Зараз — начальник Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області.
Кав’юк Олег Михайлович, полковник міліції
Народився 2 жовтня 1970 р. в с. Білобожниця Чортківського району Тернопільської області.
До призначення у Тернополі Олег Кав’юк працював начальником обласної ДАІ на Закарпатті та у Львові. Переведення його у Тернопіль стало для нього хорошою пропозицією, яку, як він зізнавався тоді журналістам «20 хвилин», він одразу підтримав. До цього мав вже чималий досвід керування райвідділами ДАІ на Тернопільщині — у Чортківському та Заліщицькому районах
Рішення звільнити головного "даішника" області Олега Кав’юка (йдеться про перше керування ДАІ – прим. авт.) прийняли 27 листопада 2007 року на засіданні колегії МВС. Тоді така ж доля спіткала керівника Київського та Івано-Франківського управлінь ДАІ. Ці звільнення аргументували прорахунками у роботі. Цих три місяці він був у резерві. У цей період обов’язки начальника обласної Державтоінспекції виконував його перший заступник. Згодом рішення про звільнення з посади Олега Кавюка у Міністерстві переглянули. Адже наша область досягла високих показників по зменшенню смертності на дорогах. А тодішній начальник обласної міліції Віталій Максимов вважав рішення про звільнення Олега Кав’юка замовним. Тодішнього головного ДАІшника називали ставлеником і людиною генерала Максимова.
— За якими критеріями звільняли Кав’юка, я не знаю, не було жодної логіки, – поділився генерал тоді із журналістами. — Він, до речі, лише три місяці на посаді, місяць тому дали позитивну оцінку його діяльності. За роки служби Кав’юк не мав жодного покарання.
Проте тоді в ЗМІ почали з’являтись матеріали про скажені побори в ДАІ.
«З моменту призначення на посаду начальника УДАІ УМВСУ в Тернопільській області майора міліції Кав’юка О.М. почалися страхітливі побори, — йшлось у матеріалах на різних сайтах. — Для прикладу: посада – 1-3 тис. доларів; звання – 500 доларів; постійна данина – по 70 доларів в тиждень командиру окремої роти ДПС для обслуговування доріг державного значення; по 60 доларів на тиждень для начальника відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Тернополя та автомобільно-технічної інспекції; по 80 доларів в тиждень – командиру взводу ДПС із забезпечення супроводу; по 200 доларів в тиждень з кожного працівника для начальників районних відділень ДАІ».
Наскільки ця інформація відповідає дійсності, ми не можемо стверджувати, адже у відкритих даних її немає. Проте, як нам стало відомо, рядові працівники ДАІ надсилали цю інформацію до тодішнього міністра МВС та навіть голови Уряду, який тоді очолювала Юлія Тимошенко. Проте реакції з боку керівництва не було.
Проте після оприлюднення інформації про побори, з’явилась нова, що практично руками підлеглих будувались власні будинки тодішнього очільника ДАІ — що в Теребовлянському і в Чортківському районах стоять його багатоповерхівки, більші за сільські школи. Цемент, пісок, цегла, щебінь – це далеко не весь перелік будматеріалів, які по 2-3 машини на день зобов’язаний кожен наряд ДАІ доставляти на будмайданчики.
Будь-який конфлікт з керівником, пов’язаний з небажанням виконувати незаконну вказівку, має своє логічне продовження – збільшення розміру данини, пониження в посаді, званні.
У лютому 2010 р ще один гучний заголовок: «Міліцейський "безпрєдєл" на Тернопільщині продовжується» (ці всі статті досі є у мережі – прим. авт.).
Там йшлось про те, що тодішній керівник обласної ДАІ «підім’яв під себе» ринок пасажирських перевезень у Чорткові та околицях. А також про те, що, за підрахунками товаришів Олега Михайловича і за його особистими заявами під час застільних хороводів, у власності сім'ї Кав'юків перебуває близько 10 га землі в межах міста Чорткова і більше, ніж 100 га в Чортківському районі.
Ми не знайшли інформації ні у відкритих даних, ні у колишніх колег пана Кав’юка, де він зараз перебуває і чим займається.
Сурник Микола Михайлович, полковник міліції
Народився 28 серпня 1965 р. в смт. Стара Синява Хмельницької області.
Керував ДАІ на Тернопільщині недовго, через кілька місяців перевели до іншої області. Тому інформації, де зараз і чим займається, дуже мало.
Єдине, що вдалось знайти у відкритих джерелах, за повним збігом особистих даних — імені, по-батькові та прізвища і регіону, звідки родом, що Сурник Микола Михайлович, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та інших реєстрів, пов'язаний з 3 компаніями. Всі вони мають стосунок до спорту. Це підрозділ ГО «Українська хокейна асоціація», ГО «Хокейний клуб Хмельницький» та ГО «Спортивна Хмельниччина».
Ще ми знайшли дані за 2015-ий рік, що Сурник М.М. є керівником Територіального управління головавтотрансінспекції у Хмельницькій області.
Лень Олег Іванович, підполковник міліції
Народився 1 березня 1970 р. у Тернополі. Єдиний з очільників ДАІ, хто народився в обласному центрі. Навчався в загальноосвітній школі №20 Тернополя. В 1989 році закінчив Бережанський технікум механізації та електрифікації сільського господарства, в 2002 р. ТДПУ, а згодом Київську національну академію внутрішніх справ. Тоді разом з дружиною виховував двох дітей.
Олег Лень очолив обласну ДАІ від 23 липня. 2010 р. Перед тим, як перейти на цю посаду, він працював начальником 4-го відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи обласної ДАІ.
За інформацією екс-колег, Олег Лень прийшов на роботу сержантом. Невдовзі збив на дорозі в напрямку Смиківців чоловіка, який йшов по дорозі. Тоді ж потерпілого в ДТП одразу забрали до лікарні, туди ж поїхало тодішнє керівництво автоінспекції. Вони спілкувались з травмованим, той розповідав, що проживає у Смиківцях, а працює на будові. Сам зізнався, що на роботі трохи «прийняли на душу». Тоді стан здоров’я чоловіка практично не викликав побоювання. Проте наступного дня він раптово помер. Справа пройшла етапи розслідування і суд. Але остання інстанція сказала, що молодий сержант не винен у смерті чоловіка. Згодом про цю історію забули, а Олег Лень потихеньку пішов догори кар’єрними сходами.
Колеги кажуть, що людина була на своєму місці, хоча він дуже вирізнявся з-поміж інших очільників. Бо, дуже хотів зламати систему. Спав по 2-3 год на добу, і сам виїжджав на всі аварії з потерпілими. Проте щось виправити, чи тим паче "зламати систему" йому не дали.
Починав свою діяльність в ДАІ з роботи простим інспектором на дорозі. І пройшов самотужки усі щаблі — аж до начальника управління. Там, кажуть, йому просто не дали надовго затриматись на посаді.
Працював в МРЕВ: начальником в Товстому і Теребовлі. Кажуть, мав таке чуття, що «нюхом чув» перебиті номери. Потім став очільником ДАІ області. Згодом працював слідчим в обласному управлінні міліції. Після змін у країні та Революції Гідності двічі їздив в зону АТО на чолі групи — всі до єдиного співробітники тоді повернулись додому живими-здоровими. На той час Олег Лень був на посаді заступника начальника ДАІ – коли її очолював Андрій Матрифайло. Згодом написав рапорт на пенсію за вислугою років.
Він жодного разу не був у відпустці – за понад 20 років служби в міліції. Таких трудоголіків, кажуть, ще пошукати.
Зараз, як нам вдалось довідатись, Олег Лень працює начальником охорони у відомого тернопільського аграрія.
Пак Віктор Йосифатович, полковник міліції
Народився 5 червня 1970 р.н. в с. Поплави Підволочиського району Тернопільської області.
19 листопада 2010 його представили особовому складу ДАІ, як керівника. До того Віктор Пак працював начальником тернопільського МРЕВ.
Чоловік мудрий, толковий. Але всю кар’єру перекреслила ДТП, яку в народі охрестили «губернаторською».
Нагадаємо, Віктора Пака взяли під варту у січні 2012 року, запідозривши у причетності до резонансної аварії, яка сталась 31 грудня 2011 року в Чемеровецькому районі на Хмельниччині.
ДТП трапилася за участю службового автомобіля, яким користувався тодішній губернатор Тернопільщини Валентин Хоптян. У результаті одна людина загинула, ще двоє потрапили до лікарні.
Прокуратура Вінницької області, якій доручили проведення досудового слідства, спростувала причетність голови обладміністрації Валентина Хоптяна до цієї аварії. Однак прокуратура встановила причетність до аварії начальника управління ДАІ у Тернопільській області Віктора Пака, який перебував за кермом автомобіля Toyota Land Cruiser і після аварії залишив місце події. Проти нього прокурор Вінницької області порушив кримінальну справу за статтею “Недотримання правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження” (ч. 2. ст. 286 Кримінального кодексу України – прим. ред).
Для Віктора Пака обрали запобіжний захід – тримання під вартою. У березні 2012 р. прокуратура Вінницької області направила справу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ для визначення підсудності, повідомляли раніше у ЗМІ у прес-службі прокуратури Вінницької області.
Як повідомили у прокуратурі Вінниччини, згодом Вищий спеціалізований суд передав справу за місцем проживання Віктора Пака — у Хмельницький міськрайсуд. З'ясувалося, що ще 11 червня суд оголосив вирок для екс-керівника ДАІ. Віктора Пака визнали винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, та призначили покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на два роки, повідомив тоді старший прокурор прокуратури Хмельницької області з питань забезпечення доступу до публічної інформації Володимир Сарело.
На підставі ст.75 Кримінального кодексу України, Віктора Пака звільнили від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим терміном два роки. Його відпустили з-під варти у залі суду.
7 серпня 2012 року Апеляційний суд Хмельницької області залишив без змін вирок Хмельницього міськрайонного суду.
Тоді ця історія щодня обростала новими подробицями і супроводжувалась скандалами.
Вже першого січня з’явилася інформація, що до аварії причетні голова Тернопільської ОДА та керівники обласної міліції. За фактом аварії порушили кримінальну справу.
За словами тодішнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, в ході службового розслідування у МВС з’ясувалося, що “екс-керівник Тернопільської ДАІ особисто керував транспортним засобом при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.” Віталій Захарченко вчергове спростував причетність голови Тернопільської ОДА до цієї аварії.
Проте всі, хто знав ситуацію з середини, стверджують: Віктор Пак не винен у смертельній ДТП. Його примусили взяти на себе вину. А за кермом, подейкують, тоді перебував не сам очільники ОДА, а його дружина, тоді – голова Гусятинської райради.
Ця історія скоріше нагадувала детектив. У чемеровецьку міліцію з повинною прийшов житель Тернополя, сказав, що це він зробив наїзд. Медики госпіталізували його, хоча жодних пошкоджень не мав. Від коментарів «доброволець» відмовлявся. Згодом з’ясувалося, що це була підставна особа, її попросили взяти на себе чужу вину. Було видно, що хтось активно замітає сліди. Місцева опозиція заявляла, що офіційний Київ намагається «відмазати» губернатора-регіонала Хоптяна.
Громадськість Тернопільщини підняла бунт, ситуація в області нагадувала передреволюційну. Під тиском людей президент Янукович дав доручення провести об’єктивне розслідування. Одразу після цього було звільнено начальників хмельницького і тернопільського обласних управлінь міліції, які покривали злочин. А згодом взяли під варту начальника тернопільської обласної ДАІ Віктора Пака. Прокурори доводили, що це він тієї ночі був за кермом злощасного джипа. Відповідальності уник голова Тернопільської ОДА Валентин Хоптян. А тодішній очільник міліції області Федір Бортняк подав міністру рапорт і позбувся посади.
Про Віктора Пака колишні співслуживці кажуть: він — особистість. Мав дві вищі освіти. Толковий, виважений і дуже грамотний чоловік. До призначення керівником ДАІ керував взводом супроводу.
Зараз, як вдалось нам з’ясувати, він проживає в Тернополі, але не хоче жодної публічності. Має стосунок до крамниць нашого міста. Колеги шкодують, що ця ДТП перекреслила всю його кар’єру і настільки кардинального змінила життя.
Матрифайло Андрій Васильович, полковник міліції
Народився 10 серпня 1967 р. у с. Котузів Теребовлянського району Тернопільської області. Працював на посадах заступника начальника ВДАІ, начальника ВГРФО Тернопільського міського відділу, заступника начальника спеціального підрозділу судової міліції «Грифон», заступника начальника інспекції особового складу управління кадрового забезпечення, начальника управління громадської безпеки УМВС в області.
До нового призначення очолював Тернопільський міський відділ внутрішніх справ УМВС в області. Має економічну та юридичну вищу освіти.
Коли у травні 2012 р. очолив Управління ДАІ в області, з дружиною Лілією вже виховували трьох доньок і сина. Старша донька Ірина тоді обрала батьківську професію: здобула юридичну освіту, працювала юрисконсультом в Тернопільському міськрайсуді, Сергій та Анастасія були студентами ТНЕУ, а молодша Софія навчалась у ЗОШ № 6.
Нового керівника автоінспекції Тернопільщини відрекомендував особовому складу заступник начальника обласного управління, полковник міліції Василь Облещук.
У жовтні 2013 р. Андрія Матрифайла звільнили з посади очільника обласної ДАІ. Підстави для звільнення були, стверджував тодішній начальник УВС в області Віктор Сак.
Передусім, не було в підрозділі належної організації роботи, організація роботи проводилась неправильно. Ще однією причиною звільнення тернопільський генерал називає неправомірне нарахування зарплати. Мовляв, Андрій Матрифайло поставив собі «відсотки», що заробітна плата була більшою, ніж у самого Сака. КРУ перевірило і виявило ці порушення. За час його роботи «переплатив» собі близько 45 тис. грн.
Андрія Матрифайла поновлено на посаду начальника ДАІ області рішенням Львівського апеляційного суду. 12 березня 2014 р. колективу знов представили нового-старого начальника.
Сергій Марафієвич
повернувся на своє попереднє місце роботи – начальника ДАІ міста Тернополя.
Перед поверненням на посаду Матрифайла, в управлінні ДАІ провели… вибори. З 90 чоловік за Марафієвича проголосували 75 чоловік.
Сергій Марафієвич, якого прислали до нас із Києва у листопаді 2013 року, перед тим працював заступником начальника штабу управління ДАІ у Києві.
У 2017, згідно з декларацією, Андрій Матрифайло претендував на посаду керівника Управління забезпечення діяльності ДБР. У 2019 році — на посаду начальника територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області. Проте очолив її екс-очільник обласної юстиції Едуард Кольцов.
А в березні 2020 р. у Тернополі на просп. Бандери зареєстроване підприємство ТОВ "Бастіон Тернопіль". Керівником організації є, за даними YouControl, Матрифайло Андрій Васильович. Основний вид діяльності – приватна охоронна служба, проведення розслідувань, обслуговування систем безпеки.
Дякуємо за допомогу у підготовці матеріалу Геннадію Кузику, голові ветеранської спілки працівників ДАІ. Дані щодо дати служби та звань колишніх очільників ДАІ — за інформацією ГУ НП в Тернопільській області.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Долучайтесь до нашого Telegram- каналу https://t.me/te20minut
Варто було тільки лиш стати начальником ДАІ, щоб кар'єра пішла вгору)
А взагалі, цікавий матеріал, прочитала з задоволенням
Дякую Іра Белякова, що пишете такі гарні тексти. Продовжуйте в тому ж дусі. Обов'язково читатиму Вас і далі