Подяка тобі, дитино, встаю на коліна за твою мужність і відвагу… Прощаються з Олександром Дичком

Сашко працював пожежником у місцевій частині. У 2014-му вже відслужив в АТО, вийшов з Дебальцеве… Коли почалось повномасштабне вторгнення в Україну у 2022-му, одразу став на захист рідної землі.

Добрий, щирий, завжди посміхався і був найдобродушнішим хлопцем, кажуть земляки. 1 вересня Сашко отримав серйозне поранення у боях на Півдні України, а 6 вересня його не стало…

Козлів опустився на коліна… Громада у жалобі та скорботі та проводжає свого Героя в останню путь.  Йому назавжди 32…  

Війна, з якою загарбницька росія прийшла на територію України, забрала ще одне юне  життя — до Козлівської громади надійшла сумна звістка про загибель воїна Олександра Дичка.

Козлівська селищна рада, висловлює щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу передчасної смерті нашого земляка та Героя Олександра. Нехай добрий, світлий спомин про нього назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, усіх, хто знав його, любив та шанував.

Учасник АТО і бойових дій

— На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе вашої сім’ї та разом з вами схиляємо голову в глибокій скорботі, — співчуває голова громади Володимир Колісник. — Співчуття мамі, дружині та рідним. Сумуємо разом з Вами, підтримуємо в годину скорботи. Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають! Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Вічна пам’ять Герою! Слава Україні!

Олександр Вікторович Дичко народився 1 квітня 1990 р. Працював у місцевій пожежній охороні. Учасник АТО, учасник бойових дій від 2014 року. Тоді вийшов і Дебальцеве, а зараз… Сашко отримав важкі поранення на півдні України ще 1 вересня. Його серце зупинилось 6 вересня у лікарні в Кривому Розі…

У Героя залишилися мама Тетяна, батько Віктор, дружина Світлана, брат Максим і сестра Тетяна.

— Дуже добра дитина, завжди усміхався, дуже шкода, це надзвичайно добродушний хлопець, — згадує Володимир Колісник. — Дуже працьовитий, він від дитинства працював… Тільки війна почалась, без всяких питань долучився до лав 128 бригади і став на захист рідної землі і нас із вами. Був мінометником. Дуже гірка втрата…

Вічна пам'ять тобі, наш Ангеле!

«Тільки добрий і світлий спомин залишиться у нашій пам'яті про нашого односельчанина і захисника Олександра, — написала Ольга Пишняк. — Нехай Господь прийме його до свого царства. Вічна пам'ять. Співчуття родині»

— Синочок, наш односельчанин, наш сусід-захисник нашої землі, подяка тобі, дитино, встаю на коліна за твою мужність і відвагу! — каже Любов Тишковець. — Вічна пам'ять тобі, наш Ангеле! Таню, наші співчуття тобі і його родині! Дякую тобі за сина, якого ти виховала! Розділяю твою біль і втрату! Спи спокійно, Саша, вічна пам'ять, блаженний упокій!

Редакція щиро співчуває батькам, дружині, братові і сестрі, односельцям, побратимам і всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам'ять, шана і слава тобі, Герою... 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.