Поважні гості у Тернополі - імператори та їхні родичі

Від 1772 до 1918 року правителями, а фактично й власниками наших земель були представники родини Габсбургів.

Протягом існування спершу Габсбурзької монархії, а потім Австрійської та Австро-Угорської імперій Тернопіль входив до складу королівства Галіції та Лодомерії зі столицею у Львові. За цей час на престолі почергово змінилися Марія Терезія, Йосип ІІ, Леопольд ІІ, Франц ІІ, Фердинанд ІІ, Франц Йосиф І та Карл І. Деякі з них відвідали наше місто, а в часи Першої світової сюди навідався ще й союзник Габсбургів – німецький імператор.
Короновані господарі “Галіції”

Першим із Габсбургів у Тернопіль в 1823 р. приїжджав Франц ІІ – монарх, який дав дозвіл на будівництво Першої тернопільської гімназії. У 1833 р. у місто, до гімназистів завітав ерцгерцог Фердинанд д’Есте і подарував їм колекцію монею монет та гроші для навчального закладу. Уже 20 жовтня 1851 р. жителі міста могли подивитися на цісаря Франці-Йосифа І. Він приїхав зі сторони “рогатки”. Після урочистої зустрічі імператор зупинився у будинку, що стояв на куті сучасних майдану Волі та вул. Листопадової - Полковничівці. Цю будівлю зруйнували під час боїв за місто у 1944 р., але її вигляд зберегли старі світлини. Франц-Йосиф І навіть вийшов до підданих на балкон. Ті ж заспівали цісареві гімн, а увечері влаштували ще й феєрверк.
Наступний візит Габсбурга у Тернопіль відбувся у 1887 р. Цього разу завітав уже не сам імператор, а престолонаслідник Рудольф. Оскільки уже діяла залізниця, вельможа добирався не кіньми, як попередник. Відповідно, його вітали на залізничному вокзалі. Опис події залишив наш земляк, історик, політик та громадський діяч Олександр Барвінський.
“Місто Тернопіль було святково прибране і приготовлене на приїзд архікнязя, перед явірцем і вулицями нагромадились тисячі народу. Коли вже смеркалося, а вулиці засяяли рясним світлом, прибув архікнязь Рудольф зі своєю свитою,” писав він.
Наступник престолу також зупинявся у Полковничівці.
Два імператори – за п’ять днів

Російська армія із нашого міста у 1917 р. відступила не перед австрійськими, а перед прусськими військами. Росіяни покинули Тернопіль 25 липня, а наступного дня тут уже проходився третій і останній імператор Німецької імперії Вільгельм ІІ Гогенцоллерн. Він оглянув шеренги своєї армії і навіть нагородив найвідважніших бійців.
А от останній імператор Австро-Угорської імперії Карл Габсбург приїхав у наше місто 30 липня 1917 р. Прусська армія у той час ще перебувала у Тернополі. Показово, що Карла тернополян зустріли більш радо, аніж Вільгельма – з квітами та радісними вигуками, пише краєзнавець Любомира Бойцун. Окремо імператор зустрівся із міською владою, а тоді поїхав на фронт. Основні події довкола тих відвідин вібулися на теперішньому майдані Волі.
Та хоч перебування цього діяча було короткочасним, він залишив у пам’яті старших поколінь тернополян значний слід — це саме той імператор, який ще до початку Першої світової жив у Галичині, у Коломиї, і планував перетворити Австро-Угорщину на федеративний союз. Він же пообіцяв докласти усіх зусиль, щоб “якнайскоріше відвернути жахіття і жертви війни, повернути благословенний мир”, а 10 жовтня 1917 р. видав “Маніфест до народів”, у якому оголосив перетворення імперії у федерацію “з правом кожної раси сформувати свою державну організацію на території власного поселення”. Карл дозволив народам імперії, зокрема українцям, утворити власні держави.
Зрештою Карл Габсбург – останній імператор, який керував тернополянами – помер у матеріальній скруті 1 квітня 1922 р. на засланні на острові Мадейра в Атлантичному океані. Йому було неповних 35 років. За заслуги у прагненні до миру 3 жовтня 2004 р. папа Іван Павло ІІ оголосив його блаженним. До слова, Вільгельма ІІ, навпаки, вже після завершення війни оголосили винним у тому, що вона розгорілася.
Габсбург – він же Василь Вишиваний

Останнім із Габсбургів Тернопіль відвідав архікнязь Вільгетьм. Цей чоловік не був імператором, але серед українців був чи не найбільш відомим з усіх своїх родичів – він став полковником Легіону Українських Січових Стрільців Василем Вишиваним.
Вільгельм Габсбург народився 10 лютого 1895 р. на терені сучасної Хорватії. Його батько – полонофіл, тобто прихильник поляків, які у ті часи фактично контролювали місцеву адміністрацію у Галичині. Син же зацікавився спершу українською літературою та історією, а вже під час служби у 13 полку уланів сформував окрему українську сотню, якою й керував. Він заохочував українців не соромитися свого народу словами: “коли я признаюся до українського народу, то і вони можуть сміло це робити”.
Один із солдатів-українців подарував Вільгельмові вишиванку і той почав усюди її носити, за що й отримав ймення Василь Вишиваний. Він приїхав у Тернопіль у лютому 1918 р. і гостював у тернопільських священиків, зокрема у пароха Володимира Громницького. Будинок, у якому зупинявся цей представник імператорської родини стояв на вул. Острозького, неподалік багатоповерхівки, де розміщена Агропромислова біржа. Сам же Василь Вишиваний помер у 18 серпня 1948 р. у Лук’янівській в’язниці, що у Києві. Енкаведисти намагалися звинуватити його у підтримці ОУН.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.