Про домагання воліють не говорити

Чи стикались із подібними проявами на роботі, ми поцікавились у жінок на сайті 20minut.ua та у наших спільнотах у соцмережах. Приміром, у голосуванні в спільноті «ВКонтакті» взяло участь 452 людини. 87,2% відсотки відповіли, що не стикались із сексуальними домаганнями на роботі, а 12,8% сказали, що стикались. Чи серйозно відповідали, чи ні – питання інше. А в опитуванні на сайті лише одна людина описала свій випадок.

„Якось співпрацювала з однією держструктурою. Її начальник віз мене з роботи власним авто, і от в якийсь момент схопив за руку й потяг до себе цілуватися, – пише читачка. – Найдивніше, що людина гнала дорогою... Оскільки фраза " що ви собі дозволяєте?" ефекту не дала, довелося дати по руках. Наслідків для мене не було жодних. Мужик просто перестав заходити, щоб спитати, як справи. Я після того біля водіїв в авто декілька років не сідала – мало що”.

Буквально ж у наступному коментарі читачі почали кепкувати з описаного. Це типово й демонструє поширене ставлення до згадуваної проблеми. Хоча, згідно із законодавством, кажуть юристи, сексуальні домагання – дії сексуального характеру, виражені словесно. Це погрози, залякування, непристойні зауваження. Або фізично – дотики, поплескування, що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування. І особа, яка вважає, що її дискримінують за статевою ознакою, має право звернутися до держорганів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, уповноваженого Верховної Ради України. Особа має право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

До слова, подібних скарг до регіонального представника Омбудсмена також не надходило.

Натомість, як розповідають жінки у приватних бесідах, домагання чи небажана увага – не рідкість.

– Я пригадую такий дикий випадок ще зі школи, – розповідає Марія (прізвище – прим. ред.). – Був у нас вчитель інформатики. Про нього ходили чутки, що він якийсь стурбований. Коли була в спідниці, то помічала, що коли він щось розказує чи показує на компі, то нахиляється і дихає ледь не в самі губи. Було бридко. А якось я сиділа з подружкою, писала контрольну. Він зачинив нас і сказав, що не випустить. Але мені пощастило, бо він був ще й моїм сусідом, і я сказала, що все розкажу його дружині. Потім я не одягала спідниць на уроки і робила голосні зауваження, як тільки він схилявся під час уроку наді мною.

Із небажаною увагою керівника зіткнулась і тернополянка Оксана (прізвище не вказуємо на її прохання – прим. ред.). Керівник проявляв надмірну увагу до неї. Коли дівчина вийшла заміж, то керівник усіляко використовував своє становище, щоби принизити її як фахівця.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.