Під прицілом або Як захищають та відновлюють об'єкти критичної інфраструктури на Тернопільщині

Під прицілом або Як захищають та відновлюють об'єкти критичної інфраструктури на Тернопільщині
Фото ілюстративне. Найбільше ударів ворог наносить саме по енергетиці

Про уражені об’єкти критичної інфраструктури практично нічого не говорять на загал. Ідея зрозуміла, але, з іншого боку, є ряд питань, на які хотілось би почути відповіді. Ну хоча б — скільки грошей виділяли і що зробили для захисту важливих об’єктів, від яких залежить енергопостачання, транспорт, зв’язок, охорона здоров’я, водопостачання тощо. Або ж як будуть відновлювати та скільки це займе часу? 
 

За майже три роки повномасштабного вторгнення ні обласна, ні місцева влада Тернополя не дали жодних пояснень громадськості на ці теми, як і не зібрали представників медіа, аби розказати про те, що може знизити «градус» невдоволення серед місцевих. Адже після прильотів наприкінці листопада та в грудні пересічні люди ще більше хочуть знати, що роблять і чи роблять взагалі щось. 

У цьому тексті ви не знайдете конкретних назв, локацій і цифр, які можуть зіграти на руку ворога. Але ми розкажемо про захист та відновлення критично важливих об’єктів. 

Які руйнування в області?

Як вдалося дізнатися редакції, за період повномасштабної війни в області були пошкоджені два об’єкти критичної енергетичної інфраструктури. Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міненерго за погодженням з Фондом державного майна, розповіли в ОВА. 

Відео дня

— За усною інформацією керівництва пошкоджених об’єктів на даний час проводять оцінку збитків, Обласній військовій адміністрації сума збитків невідома, — пояснює заступниця директора департаменту – начальниця управління житлово-комунального господарства та енергозбереження департаменту архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Софія Близнюк. 

Згідно із інформацією з Реєстру пошкодженого та знищеного майна, по області комісії внесли інформацію про 73 пошкоджені будівлі, з яких 11 нежитлових та 62 житлові. Органи місцевого самоврядування заявили про значно більшу кількість пошкоджених об’єктів, водночас інформацію про них до реєстру пошкодженого та знищеного майна не вносили, оскільки на обʼєктах виконали ремонтні роботи за кошти місцевих бюджетів та власні кошти громадян.

— За програмою «ЄВідновлення» громадяни подали 64 заяви про надання компенсації за пошкоджене майно. Прийняли 40 рішень про надання компенсації на суму 4 061 924 грн.  Також є 13 відмов у отриманні компенсації (12  по Чортківській громаді та одна — по Тернопільській громаді) у зв’язку з тим, що на момент обстеження будівлі вже відновили, — пояснює Софія Близнюк.

Отже, як запевняють у ОВА, вони не знають точної суми загальних пошкоджень об’єктів критичної інфраструктури, оскільки кожен із них має свого власника. 

Хто і як їх захищає? 

Як дізнаємось із Закону, є кілька рівнів захисту таких споруд. Зокрема:

— регіональний та галузевий рівні — управління здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади;

— місцевий рівень — управління здійснюється місцевими органами виконавчої влади (військово-цивільними адміністраціями —у разі створення), органами місцевого самоврядування.



Втім, тема нестільки засевречена, що добитися хоч якихось пояснень на місці — проблематично. 

— Відповідати на ваші питання складно, але з того, що можна сказати, — ось так починає розмову заступник начальника Тернопільської ОВА Степан Куйбіда. — Є кілька рівнів захисту критично важливих об’єктів, це залежить від їхньої цінності. Наприклад, є інженерний захист об’єктів енергетичної галузі, до якого включні працівники енергетичної сфери тощо. Є також захист силами Збройних Сил України. Я не можу коментувати деталі діяльності ЗСУ, але ми, військова адміністрація, маємо контакт із керівництвом ПвК (повітряне командування — прим. авт.) «Захід» та розуміємо, що ті чи інші розрахунки проведені, а отже, сили повітряної оборони застосовують усі засоби для захисту таких об’єктів на території області при будь-яких атаках ворогах. 

Відповідаючи на питання багатьох громадян: так чому нічого не зробили для того, щоб ту чи іншу станцію чи ще щось не розбили? Бо зазвичай, наголошує Степан Куйбіда, — це не лише складні інженерні рішення, велика затрата часу, коштів, а й неможливість виконати певні роботи в умовах війни. 

— Багато хто з людей чекають, що це має бути якийсь саркофаг, що може накрити щось, і воно буде в безпеці. Але такого на практиці не існує.  Інженерні рішення не дають можливості вберегти все-все. Десь захист більш посилений, десь — менший, — каже він. — Джерелом фінансування таких робіт є або державний бюджет, або Обленерго чи Укренерго, коли ідеться про енергетичну сферу.

Чому не захистили підстанцію в передмісті Тернополя, через руйнування якої у грудні була знеструмлена чи не вся область? ОВА відрікається від цього об’єкту, так само як і Обленерго.

Ще на брифінгу, який скликали після події, начальник ОВА Негода заявив, що область до захисту підстанції нічого не має і взагалі вони неоднаразово зверталися в Київ, аби там захистили об’єкт.  

— Відновлення цієї підстанції відбуватиметься за рахунок державного бюджету, більше коментувати не можу, — каже заступник начальника ОВА Куйбіда.

Потрібні інвестиції

Більший акцент влада наразі робить на захист енергетики. В ОВА, наприклад, визначегий чіткий перелік об’єктів критичної інфраструктури. Та захистити чи відновити всі зруйновані — проблематично, каже Куйбіда. Серед найбільших проблем для захисту та відновлення критичної інфраструктури виділяє наступне: перше — гроші. Каже, що є категорія споруд, які потребують навіть не десятки чи сотні мільйонів гривень інвестицій, щоб зробити цей захист. 

Друга перешкода — архітектурно-інженерні рішення, які мають бути погоджені з дуже багатьма інстанціями, а також є складними у виконанні. 

По-третє, терміни. Усі ці роботи займають дуже багато часу, а в умовах війни, обстрілів та інших обставин його обмаль. 

Натомість із виконавцями проблем немає, кажуть в ОВА. Це ж підтверджують і в Обленерго. 

— Можливо, є якісь неукомплектування в межах однієї чи двох бригад у районах. Але, в принципі, штатна чисельність товариства сформована так, щоб можна було в повному обсязі якісно обслуговувати електричні мережі та виконувати ремонтні роботи у будь-який час доби, — розповідає технічний директор АТ «Тернопільобленерго» Андрій Лещук. 

За підрахунками Куйбіди, щонайменше 100 мільйонів гривень потрібно, аби відновити один пошкоджений об'єкт інфраструктури (це не з тих, про які обласна влада не знає). Якщо ж говорити про мережу і серію руйнувань — треба декілька сотень мільйонів гривень. А щоб розширити енергетичну мережу та захистити її в майбутньому, необхідні десятки мільярдів. 

Ремонт та відновлення енергооб’єктів

Втім, зважаючи на обставини, всі дотичні структури системно працюють над захистом і відновленням важливих об’єктів, продовжує технічний директор «Тернопільобленерго». 

— Приміром, навіть після масованаї атаки шахедами однієї із підстанції, усі споживачі були перезаживлені із резервних джерел. Інша справа — що могли були накладки із графіками погодинних вимкнень (ГПВ), також були аварійні відключення, адже ми враховували ще й пропускну здатність мережі. А загалом для підтримки енергосистеми ми проводимо системну роботу, і вона не пов’язана з війною. У нашій компанії є інвестиційна програма розвитку, яку погоджують Держенергонагляд та НЕК «Укренерго», вона проходить всі етапи погодження, громадські обговорення. І лише тоді наш регулятор НКРЕКП затверджує її. У мирний час програма розвитку була публічно доступною, зараз вона закрита. Відповідно до неї, ми щорічно здійснюємо етапи модернізації своїх мереж. Удосконалюємо, добудовуємо і так далі, це системна робота. Інша справа — ліквідація наслідків ударів. Є певні сили й засоби, розрахунки, спеціалісти, які в будь-який час доби виїжджають на місце події, аби відновити функціональність об’єктів, — пояснює Андрій Лещук.

На випадок обстрілів ворога розроблені резервні та альтернативні схеми живлення, виходячи з існучої топології мереж, схемних з’єднань цих мереж, є визначений порядок дій. Власне, завдяки цьому енергетикам вдається відновлювати роботу критичної інфраструктури в досить невеликі терміни. 

Допомога регіонам

Тернопільські спеціалісти також долучаються до відновлення пошкоджених енергооб’єктів в інших регіонах. Тернопільобленерго входить у групу компаній «Українські розподільні мережі». За зверненням колег із Запоріжжя, наприклад, нещодавно туди відправляли одну із експлуатаційних бригад, яка допомагала ліквідовувати пошкодження в місцевих мережах. Такі виїзди, за словами Андрія Лещука, непоодинокі. Тернопільських фахівців залучали до відновлювальних робіт на Херсонщині, Миколаївщині. 

Зважаючи на те, що росіяни продовжують настирливо атакувати українські міста. Чи вистачить нам сил та ресурсів протриматися  та відновити те, що вже зруйноване, хоча б частково? Та що чекає на жителів області? 

— Важко давати прогнози. Ми взагалі планували цю зиму пройти без обмежень, як мінімум — для населення. Проте щодня відбувається енергетичний терор ворогом. Тому треба готуватися. Влада це робить на своєму рівні, енергетики — на своєму. Населення також мати про запас якісь резервні джерела живлення, що забезпечать базові потреби на випадок блекаутів, — наголошує Андрій Лещук.

Бід балансу енергосистеми залежить і застосування ГПВ. І це — також один із методів збереження та відновлення. 

— Сенс у відключеннях є. Адже енергосистема має бути збалансованою. Вона об’єднана, і важливо, аби в певний проміжок часу генерація електроенергії дорівнювала рівню її споживання. Якщо це не відбувається, система просто виходить з ладу. Коли ж ми здійснюємо вимкнення певних черг, то зменшуємо навантаження, таким чином балансуємо, — говорить співрозмовник. 

Контрольована генерації електроенергії

Гостро стоїть питання впровадження контрольованої генерації електроенергії. В області планують встановлення когенераційних установок, які допоможуть виробляти електричну й теплову енергію водночас. Вони мають високу продуктивність і використовують випробувані технології, що дозволяє стабільне постачання електроенергії, тепла та гарячої води для споживачів. Свого роду — децентралізація енергетики. Це і є одним із пріоритетних завдань на 2025-ий рік. 

— Будь-яка генерація, яку вводять в експлуатацію, допоможе зменшити кількість вимкнень для споживачів та збалансувати систему. Якщо сонячна чи вітрова генерації більш метеозалжені, то саме контрольована генерація дасть можливість видавати певні потужності у визначений час. Усе це дорого, звісно, потрібні інвестиційні програми, щоб вибудувати мережу таких генерацій, — підсумовує Андрій Лещук. 

Плани на 2025 рік

Ключові напрями для розвитку об’єктів критичної інфраструктури визначив Віцепрем’єр-міністр з відновлення – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба: «Кожна громада має бути енергетично незалежною, ефективно використовувати свої ресурси та залучати нові можливості для розвитку. Особливу увагу приділяємо прифронтовим регіонам, де потреби найбільш гострі. Разом із громадами, партнерами та міжнародними донорами ми працюємо над тим, щоб зміцнити регіони, зробивши їх сильними та стійкими. Україна повинна розвивати свою інфраструктуру та залишатися гарантом продовольчої безпеки для світу».

Енергетична незалежність громад – один із головних викликів для Міністерства у 2025 році. Заплановано встановлення 500 одиниць енергетичного обладнання у громадах, з особливим фокусом на прифронтові населені пункти.

Це дозволить громадам не лише покращити енергозабезпечення, але й мінімізувати ризики перебоїв через ворожі атаки.

Серед пріоритетів на 2025 рік — інвестування в енергетику. Важливо побудувати додаткові потужності, децентралізувати систему електро- та теплопостачання, забезпечити енергонезалежність громад. Портфель на 2025 рік буде включати регіональні проєкти у галузі енергетики, водопостачання, теплопостачання, будівництво соціального житла, надання допомоги малим і середнім підприємствам у прифронтових регіонах.

У рамках Української платформи донорів утворюється новий напрям Відновлення з відновлення, який стане «єдиним вікном» для координації та обміну інформацією про нагальні потреби відбудови та відновлення. В залежності від порядку денного в засіданнях оперативної групи будуть брати участь представники Уряду, спеціальні уповноважені з питань відновлення, члени Платформи, HoCs та інші експерти. Наступне засідання Керівного комітету Української платформи донорів заплановане на січень 2025 року.

 Загалом на відновлення обʼєктів, пошкоджених внаслідок війни, хочуть залучити міжнародну підтримку. Йдеться про 8 млрд грн. Чи виділять щось на Тернопільщину — риторичне питання. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (14)
  • Читач95

    Були виділені міліони на побудову захисних споруд над цими об*єктами. І що? За півтора року як писала місцева преса їх не збудували, а де кошти? Під завалами. У нас мудрі дрони знають коли , як і куди прилітати. кінці у воду і винного у файному не знайшли. Кивали один на іншого. а хто відповідальний за укриття був так народу не доповіли. Головне міліони тютю, а крайній у Києві. ось такі пироги малята

    приготували нам пани на свята.
  • Olga Kara

    Стелять бруківку, деребанять землю в парках
  • Юлія

    Не стійте збоку, коли твориться беззаконня, а відбивацтесь всім миром.
  • Андрій Михайловський

    Мовчки тре робити і менше пиздіти на пів світу...

keyboard_arrow_up