Звідки приїхали, які незручності відчувають, скільки часу вистояли у черзі до святині та про що моляться віряни, дізнавалася журналіст „20 хвилин”.
Тисячі християн впродовж кількох днів стоять в черзі до Нерукотворного образу Ісуса Христа до Катедри. Сьогодні, 21 лютого, черга починається від ресторану „Європа”.
Кількість паломників не зменшується, а завтра ікону вже повертають у Ватикан. Тому волонтери забезпечують швидке просування черги, утворюючи групи приблизно по 10 людей.Торкнутись Нерукотворного образу і попросити про найсокровенніше йдуть як пенсіонери, так і діти.
Пенсіонерка Марія із села Покропивна Козівського району стоїть в черзі близько трьох годин і каже, що це зовсім небагато.
- Знаю випадки, коли стояли значно довше, навіть вісім і дев’ять годин, - розповідає пані Марія. - Прокинувшись зранку, чоловік відкрив вікно і перше, що сказав – дощ падає, погана погода. А я відповідала, що нічого подібного і я збираюсь, бо така святиня в Тернополі – рідкість. Помітила, що мами з дітьми стоять у черзі і не проходять перед чергою. Виховують в дітях терпіння і повагу до релігії. І я в свою чергу молюсь про двох своїх внуків, про сина, про духовне багатство для усіх людей, бо лише тоді в нас все буде налагоджуватись. Молюсь за тих хлопців на фронті, їм значно важче вистояти там. І лише завдяки їм ми можемо спокійно стояти тут. Молюсь за їхню віру і надію.
56-річний тернополянин простояв у черзі дві години і каже, що всім задоволений.
- Не відчуваю ніяких незручностей, - каже чоловік. - Щиро молюсь про здоров’я, спасіння та мир. До такої ікони іду молитись вперше, але обов’язково прийшов би вдруге.
Школярка Софія Шаблій стоїть до святині недовго, бо чергу зайняла бабуся.
– Змерзнути ще не встигла, бо чекаю зовсім трохи, - ділиться 8-річна дівчинка. – А про що буду молитись, подумаю біля образа. Але я дуже рада, що я тут і обов’язково прийшла б ще раз.
До багатьох ікон приходила молитись 33-річна Галина Лупашній, але до цієї — вперше.
- Буду просити про найголовніше, - ділиться тернополянка. – Про здоров’я усіх близьких, а головне дітей.
Жінка тішиться, що створили зручні умови для людей: якщо холодно можна погрітись у пункті обігріву, попити кави.
Пенсіонерка Марія приїхала з с. Ангелівка Тернопільської області. У черзі стоїть дві години і каже, що дуже щаслива від перебування навіть під стінами храму.
- Дуже задоволена, що попаду до такої святині, - каже 57-річна пані Марія. – Впродовж всього часу молюсь, що тут стою, молюсь про здоров’я рідних та мир в Україні. І точно знаю, якщо цей образ привезуть ще раз, я лишу все і прийду знову.
Віталій Стадник із села Білоскірка із незручностей відчуває лише дощ.
- Хотілось би, щоб було трохи тепліше і без дощу, але стояти можна. А от про що буду молитись, подумаю вже біля ікони, там відчую, про що найбільше хочеться попросити. Я твердо налаштований достояти, навіть, якщо доведеться чекати десять годин.
Чим ближче до мети, тим більше відчуває духовне піднесення інша тернополянка.
- Чекаю від 6:30, - розповідає жінка. - На душі стає все легше, що вдалось достояти. Незручності складають хіба погодні умови, але Ісус страшніше страждав. Тому те, що ми терпимо, можна прийняти. Молюсь про здоров’я своє та сім’ї. Молюсь про брата, який проживає на Рівненщині і не має можливості приїхати, у нього інсульт. Кожен тут має своє, всі йдуть просити і дякувати. Якщо колись цю ікону ще раз привезуть, обов’язково прийду, один день присвятити Богу – зовсім не складно.
Пенсіонерка Ірина Глинська приїхала з Зборівського району з села Чернихів, простояла дві години і рішуче налаштована торкнутись ікони.
- Я буду стояти до кінця, - стверджує жінка. - Бо я вважаю, що пройти без черги – це не жертва. Ісус Христос блату не хоче. Навіть по дорозі до святині відчуваю особливу атмосферу тут, з усіма разом щиро молимось та співаємо церковні пісні. Прошу в першу чергу здоров’я для всіх рідних, бо братова лежить в лікарні, сестра хворіє і мамі 95 вже років.
Тернополянинин Михайло Павук в черзі приблизно півтори години. Молитись буде про здоров’я та мир на рідній землі.
В цей час в нашу розмову втрутилася жінка, яка не назвала ім’я, але емоційно скаржилась на неорганізовану роботу патрульних та волонтерів в ніч з 20 на 21 лютого.
- Простояла з 8 вечора до 4 ранку і поїхали додому, - каже жінка. – Тут було стовпотворіння! Вночі не було кому контролювати ситуацію, я подзвонила на 102, там мені нахамили, сказали, що ви не перші тут дзвоните. Це просто жах.
Прес-секретар патрульної поліції Тернополя Оксана Смільська в свою чергу коментує, що всі дзвінки в них фіксуються і такого просто не могло бути.
- В наші обов’язки входить забезпечувати безпеку дорожнього руху, - каже прес-секретар. - До прикладу, вчора в натовпі загубилась дитина. Патрульні оперативно допомогли знайти маму. Сьогодні біля Катедри патрулює два екіпажі, разом 10 людей.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер